24 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/234/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
за участі представника позивача ОСОБА_2 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - Секерня Оксана Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
26 лютого 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Прийняти адміністративний позов до розгляду; 2. За результатами розгляду ухвалити рішення, яким: - визнати протиправною і незаконною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у призначенні пенсії за вислугу років Позивачу від 20 грудня 2018 року; - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за вислугу років, виходячи з подання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 924 від 17 травня 2018 року, починаючи з дня звернення 05 липня 2018 року; 3. Справу розглянути порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; 4. Стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 204530635) документально підтверджені судові витрати; 5.Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області подати до суду у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 26/ОС-18 від 27 квітня 2018 року, 30 квітня 2018 року позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з посади старшого інспектора Перечинського районного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у званні майора внутрішньої служби у зв'язку із скороченням штатів. Згідно вказаного наказу на день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 21 рік 03 місяці 14 днів, а у пільговому обчисленні - 27 років 09 місяців 14 днів. Листом від 22 грудня 2018 року за № 17635/03.01 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугою років у зв'язку із тим, що на день звільнення позивач не мав у календарному обчисленні вислуги у 23 роки та 6 місяців, що є необхідною умовою для призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р.. У зв'язку з чи позивач звернувся з даним позовом.
Представник відповідача, заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. У відповідності до статті 12 пункту "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, у зв'язку з відсутністю саме календарної вислуги, яка є необхідною для призначення йому пенсії за вислугу років, що і є необхідною умовою для призначення пенсії за вислугою років.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до наказу (витягу) Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 26/ОС-18 від 27 квітня 2018 року майор внутрішньої служби ОСОБА_1 . з 30 квітня 2018 року звільнений зі служби на підставі статті 77 частини 1 пункту 4 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів) з посади старшого інспектора Перечинського районного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у званні майора внутрішньої служби (а.с. 16).
Згідно із вказаним витягом з наказу, станом на день звільнення вислуга років позивача складає: - в календарному обчисленні - 21 рік 03 місяці 22 днів; - у пільговому обчисленні - 27 років 09 місяців 14 днів (а.с. 16).
17 травня 2018 року ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років (а.с. 49).
Згідно подання про призначення пенсії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 924 від 17 травня 2018 року вислуга років позивача складає - 21 рік 03 місяці 22 днів; - у пільговому обчисленні - 27 років 09 місяців 14 днів (а.с. 48).
Відповідно до розрахунку вислуги років Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 16 травня 2018 року вислуга років позивача складає - 21 рік 03 місяці 22 днів; - у пільговому обчисленні - 27 років 09 місяців 14 днів (а.с.а.с. 50, 51).
05 липня 2018 року, позивач звернувся безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.а.с. 19).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, яке набуло законної сили, позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено частково. Визнано протиправною відмову Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у направленні до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років. Зобов'язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років. У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмолено (а.с.а.с. 20-26).
Відповідно до листа Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 11 грудня 2018 року № 4/729, на виконання вказаного рішення суду Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було направлено матеріали для призначення пенсії ОСОБА_3 (а.с. 46).
Протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій відповідно до Закону України "Про пересуне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 20 грудня 2018 року № 59 встановлено, що умови призначення пенсії за вислугу років визначені статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Згідно подання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 924 від 17 травня 2018 року вислуга років та розрахунку вислуги років дата звільнення ОСОБА_1 з військової служби 30 квітня 2018 року, календарна вислуга років ОСОБА_1 на момент звільнення склала - 21 рік 03 місяці 22 днів. У зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, зазначеної в статті 12 пункту "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (а.с. 47).
У відповідності до статті 7 частин 1-3 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У відповідності до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі по тесту - Закон України № 2262-XII).
Статтею 12 пунктом "б" Закону України № 2262-XII, передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається, зокрема особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Стаття 17 Закону України № 2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Відповідно до статті 17 частини 2 Закону України № 2262-XII, до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
У відповідності до статті 23 частини 4 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
У відповідності до пункту 3 підпункту "г" абзацу 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі по тексту Постанова № 393), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
З матеріалів справи та пояснень позивача, його представника резюмується що на пільгових умовах позивачеві зараховано час проходження служби (один місяць за сорок днів) в органах кримінально-виконавчої системи відповідно до пункту 3 підпункту "г" абзацу 2 Постанови № 393.
З наведеного судом робиться висновок, що період зарахований позивачеві на пільгових умовах відповідно до положень вказаної Постанови № 393 не зараховується до вислуги років у відповідності до статті 17 частини 2 Закону України № 2262-XII, який може бути у відповідності до статті 12 частини 1 пункту "а" цього ж Закону зарахований до календарної вислуги років, який в свою чергу впливає призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вислуга років позивача станом на день його звільнення (30 квітня 2018 року) у календарному обчисленні становить - 21 рік 03 місяці 22 дні і це не є достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України № 2262-XII.
Водночас, суд зазначає, що пільгова вислуга років позивача (27 років 09 місяців 14 днів) має значення для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення, відповідно до статті 13 Закону України № 2262-XII, за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Стосовно ж позиції позивача, що до спірних правовідносин для призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню Постанова № 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 27 років 09 місяців 14 днів є безпідставними, оскільки згідно зі статтею 9 частиною 4 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем, у відповідності до приписів статті 77 частини 2 КАС України, доведено правомірність прийнятих ними рішень.
Виходячи з наведеного, в Законі України № 2262-XII не передбачено можливість щодо призначення пенсії за вислугу років особам при наявності 23 календарних роки та 6 місяців вислуги, обчисленої саме на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 саме календарних роки та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 22 січня 2019 року у справі № 295/10742/16-а.
Статтею 6 частиною 2 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої статтею 12 частиною 1 пунктом "а" Закону України № 2262-XII необхідної календарної вислуги років.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 червня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було виготовлено 26 червня 2019 року.
СуддяС.Є. Гаврилко