Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 471/651/18-ц
Провадження № 2/480/278/19
Іменем України
25 червня 2019 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Терентьєва Г.В., за участю: секретаря судового засідання Куртась К.В., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Миколаївської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Братського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року цивільну справу № 471/651/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, залучено третю особу - орган опіки та піклування Миколаївської районної державної адміністрації, та призначено справу до розгляду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 26 жовтня 2012 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який наразі розірваний. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , з яким позивач з 2016 року проживає у смт. Братське. Після припинення спільного проживання позивач не чинила відповідачу перепон у спілкуванні з сином; відповідач забирав дитину на вихідні, спілкувався з ним по телефону. Однак згодом, між позивачем та відповідачем почали виникати непорозуміння щодо місця перебування дитини.
У зв'язку з вказаними обставинами позивач має побоювання, що відповідач одного разу взявши сина на вихідні може не повернути дитину позивачу. Також позивач посилається на те, що має можливість для утримання дитини та для забезпечення необхідних умов для розвитку та проживання сина.
У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився; 22.02.2019 подав на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутністю; позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув; про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, при цьому, 22.02.2019 подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги визнає.
Представник Служби у справах дітей у судове засідання не прибув, при цьому 25.06.2019 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує.
Дослідивши в судовому засіданні наявні у справі письмові докази, суд дійшов такого.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року розірвано (а. с. 6).
У шлюбі позивача та відповідача народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько - ОСОБА_2 . Мати - ОСОБА_1 (а. с. 7).
Малолітній ОСОБА_4 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , дідом, бабою та дядьком у АДРЕСА_1 (а. с. 9).
Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1 ст. 151 СК України).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Зі змісту статті 160 СК України вбачається, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Так, з характеристики Братського дошкільного навчального закладу № 52 від 11.07.2018 вбачається, що малолітній ОСОБА_4 систематично відвідує Братський дошкільний навчальний заклад з 01 вересня 2016 року. Позивач - ОСОБА_1 , баба ОСОБА_5 та дід ОСОБА_6 приділяють належну увагу вихованню ОСОБА_7 , придбали всі необхідні навчальні приладдя і посібники, цікавляться успіхами ОСОБА_7 , відвідують батьківські збори та вчасно оплачують харчування дитини. Одяг у ОСОБА_8 чистий, охайний, відповідає віковим та сезонним вимогам; має багато іграшок та книжок. За період перебування дитини в дошкільному закладі зауважень з боку адміністрації до матері не було. Батько ОСОБА_2 не приділяє уваги вихованню та навчанню дитини; жодного разу не відвідував ОСОБА_7 у дошкільному закладі та не цікавився його життям; забезпеченням побутових потреб дитини не займається (а. с. 8).
Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов від 11 липня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином, батьком, матір'ю та братом. У підсобному господарстві утримують: 2 корови, 2 теля, кінь, гуси, качки, кролів. Позивач ОСОБА_1 з сином ОСОБА_9 проживають у приватному газифікованому будинку зі зручностями, з централізованим водопостачанням, який належить - ОСОБА_6 У будинку чотири житлові кімнати, дві з яких займають ОСОБА_1 та її син. Сім'я забезпечена необхідними предметами побуту. ОСОБА_3 має окрему кімнату, забезпечений необхідним сезонним одягом, іграшками, продуктами харчування. ОСОБА_3 відвідує Братський ДНЗ. ОСОБА_1 працює (а. с. 10).
Отже, у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина, забезпечує його усім необхідним для розвитку та навчання.
Також, суд враховує і те, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав, а таке визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у тому числі і малолітнього ОСОБА_8 , а тому суд приймає визнання відповідачем позову, на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, крім цього, Служба у справах дітей проти позову не заперечувала.
За таких обставин, суд вважає, що у позивача наявні правові підстави для визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 89, 141, 258,259, 263-265, 280-282,430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Миколаївської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Братське Братського району Миколаївської області, разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою селища Братське Братського району Миколаївської області, паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаєва (паспорт НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки селища Братське Братського району Миколаївської області, паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці селища Братське Братського району Миколаївської області, паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суму судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп., сплачену ОСОБА_1 за квитанцією № 0.0.1101376420.1 від 06 серпня 2018 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Г. В. Терентьєв
25.06.2019