Постанова від 26.06.2019 по справі 487/6840/18

26.06.19

22-ц/812/1036/19

Справа №487/6840/18 Головуючий суду першої інстанції - Павлова Ж.П.

Провадження №22-ц/812/1036/19 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

третьої особи - Бігуса О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2019 року, постановлену за заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 про визнання договору дарування удаваним, застосування до нього положень договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду позов про визнання удаваним договору, укладеного 17 жовтня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про дарування 35/200 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та переведення на неї прав та обов'язків покупця вказаного майна.

Збільшивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 також просила визнати недійсним договір від 30 листопада 2018 року про розірвання вищезазначеного договору дарування.

Одночасно вона подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 35/200 часток, належних ОСОБА_3 , в якій зазначала, що їй стало відомо під час розгляду справи в суді про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір про розірвання вищезазначеного договору дарування, у зв'язку з чим право власності на спірне майно знову перейшло до ОСОБА_3

З огляду на те, що відповідачами вчиняються дії щодо переоформлення спірної частки домоволодіння, позивач просила її заяву про забезпечення позову задовольнити.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на 35/200 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 на підставі договору про розірвання договору дарування від 30.11.2018 р. за №2751, згідно з яким відновлено право власності, яке він мав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5-737, видане Третьою державною нотаріальною конторою 19.11.2014 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказував, що у зв'язку з розірванням договору дарування належних йому часток домоволодіння, на який посилається ОСОБА_1 , відпала підстава позову, а тому накладення арешту є недоречним.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали у спадщину 35/100 частки (кожний по 35/200 частки) житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

У 2015 році ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 придбати у нього належні йому 35/200 часток домоволодіння. Вона від вказаної пропозиції відмовилася, у зв'язку з відсутністю рішення про виділ частки та завищення вартості.

17 жовтня 2017 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_4 договір дарування належної йому частки домоволодіння.

16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду позов про визнання удаваним вказаного договору дарування та переведення на неї прав та обов'язків покупця.

19 жовтня 2018 року Заводський районний суд м.Миколаєва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та призначив її до розгляду на 22 листопада 2018 року.

22 листопада 2018 року третя особа по справі ОСОБА_5 , який виступав представником ОСОБА_3 при укладанні договору дарування та згідно з його поясненнями є чоловіком обдаровуваної ОСОБА_4 , ознайомився з матеріалами справи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30 листопада 2018 року договір дарування було розірвано, про що приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. внесено відомості до Реєстру.

Даних про повідомлення суд про вказану обставину відповідачами або третьою особою матеріали заяви про забезпечення позову не містять.

23 січня 2019 року позивач звернулася до суду з заявою про забезпечення її позову, в тому числі шляхом накладення арешту на спірне майно, яке зареєстровано за ОСОБА_4

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 січня 2019 року позов було забезпечено шляхом накладення арешту. Копію ухвали надіслано Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

04 лютого 2019 року державним реєстратором відмовлено у державній реєстрації обтяження у зв'язку з поданням заяви про реєстрацію арешту після державної реєстрації права власності на майно за новим правонабувачем.

15 лютого 2019 року позивач подала до суду нову заяву про забезпечення її позову, в якій просила накласти арешт на спірне майно, яке зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору про розірвання договору дарування.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доцільність забезпечення позову вказаним ним способом, оскільки реалізація спірного майна під час розгляду справи може призвести до неможливості виконання рішення суду та своєчасного розгляду справи, що є завданням цивільного судочинства.

Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування ухвали суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді С.Ю.Колосовський

О.О.Ямкова

Повний текст постанови складено 26 червня 2019 року.

Попередній документ
82658020
Наступний документ
82658022
Інформація про рішення:
№ рішення: 82658021
№ справи: 487/6840/18
Дата рішення: 26.06.2019
Дата публікації: 01.07.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миколаївський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів дарування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (02.07.2021)
Результат розгляду: Передано для відправки до Заводського районного суду міста Микол
Дата надходження: 17.08.2020
Предмет позову: про визнання договору дарування удаваним, застосування до нього положень договору купівлі-продажу та переведення прав та обов’язків покупця, визнання договору про розірвання договору дарування недійсним
Розклад засідань:
15.01.2020 09:30 Заводський районний суд м. Миколаєва
15.04.2020 10:00 Миколаївський апеляційний суд