Єдиний унікальний № 320/3247/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/495/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
13 червня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 ,
представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2019 року про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019080370000020 від 25 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 , про арешт тимчасово вилученого майна, за матеріалами кримінального провадження №42019080370000020 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080370000020, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.02.2019 за заявою ОСОБА_11 , щодо вимагання військовослужбовцем Національної Гвардії ОСОБА_12 неправомірної вигоди з метою особистого збагачення, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 , з метою заволодінням чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 5 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.10.2018 еквівалентно 141 350 гривень), що належать ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб вимагав грошові кошти у потерпілого за наступних обставин.
Так, приблизно у жовтні 2018 року ОСОБА_11 отримала страхову виплату у розмірі 40 000 доларів США за смерть цивільного чоловіка ОСОБА_14 , про що ОСОБА_13 був обізнаний.
Цього ж місяця 2018 року, більш точний час та дата слідством не встановлені, ОСОБА_13 за проханням ОСОБА_12 познайомився з ОСОБА_11 та висунув вимогу передати йому з ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 4 000 доларів США.
У подальшому, будучі обізнаними про наявність у ОСОБА_11 грошових коштів, у ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_12 та іншими особами, виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами в розмірі 4 000 доларів США.
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими особами, розробили злочинний план, спрямований на вимагання грошових коштів від ОСОБА_11 шляхом погроз, знищення індивідуального майна та фізичного насильства шляхом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Так, відповідно до заздалегідь розробленого плану ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та інші особи розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_13 повинен був чинити психологічній тиск, ОСОБА_12 повинен був отримувати грошові кошти під свої особисті та ОСОБА_13 гарантії припинення тиску, інші особи повинні були вчиняти дії з метою пошкодження майна ОСОБА_11 , та вчиняти погрози спричинення насилля над потерпілою, з метою спонукання її до передачі суми грошових коштів, яка в подальшому була визначена останніми як 5 000 доларів США та вчинити дії щодо передачі грошових коштів вказаним особам на їх вимогу.
Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_12 , діючи з прямим умислом, з метою одержання чужого майна, 24.04.2019 приблизно о 13 год. 50 хв., прибув на автомобілі «SKODA OCTAVIA-A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ОСОБА_13 та іншими особами в раніше визначене ними місце, біля будинку №24 по пр. Металургів, м. Запоріжжя, де залишивши вказаний автомобіль зустрівся з ОСОБА_11 та висунув їй вимогу, з метою отримання раніше вимагаємої суми в розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно 141 350 гривень, згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.10.2018.
Сприймаючи раніше висунуті погрози насильства над собою, а також знищення її майна, ОСОБА_11 погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , щодо передачі грошей.
Виконуючи злочинні вимоги ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших осіб 24.04.2019, приблизно о 14 год. 00 хв. знаходячись в салоні автомобілю «Опель Астра» р/н. НОМЕР_2 на проїжджій частині біля буд. №24, розташованого по пр. Металургів, м. Запоріжжя, ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими особами, надав гарантії особистої безпеки ОСОБА_15 та її майну, якщо будуть виконані їх вимоги щодо передачі раніше обумовленого розміру грошових коштів. Сприймаючи раніше висунуті погрози реально, ОСОБА_11 передала ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, після чого останні були затримані.
Таким чином, ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими особами, одержали від ОСОБА_11 грошові кошти, які належали останній, в особливо великих розмірах на загальну суму 5 000 доларів США, що еквівалентно 133 440 гривень, згідно офіційного курсу НБУ.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 25.04.2019 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомлено обґрунтовану підозру за ч. 2 ст. 189 КК України.
Під час огляду речей, вилучених під час проведення обшуків від 24.04.2019 року по кримінальному провадженню встановлено.
Речі вилучені під час обшуку квартири по АДРЕСА_1 :
Предметом огляду опечатаний поліетиленовий пакет чорного кольору на якому мається бирка та пояснювальний напис «вилучено к/п НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ».
При розкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться:
1)закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_12 ;
2)банківська карта «monobank» НОМЕР_4 ;
3)банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_5 ;
4)банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_6 ;
Перелічене в п.п. 1-4 - упаковано та опечатано в синій поліетиленовий пакет та скріплено биркою під №2 з мокрою печаткою;
Предметом огляду опечатаний поліетиленовий пакет чорного кольору на якому мається бирка та пояснювальний напис «вилучено к/п НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ». При розкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться:
5) поліс посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 на імя ОСОБА_12 ;
6) грошова купюра номіналом 100 долларів США серії КВ №59282744J;
7) грошова купюра номіналом 100 долларів США серії KB 69474105B;
8) грошова купюра номіналом 100 долларів США серії HB 65159410R;
9) грошова купюра номіналом 100 долларів США серії DB 81495440C;
10) стартовий пакет «Водафон» +380993347033;
11) стартовий пакет «Водафон» НОМЕР_8 ;
12) тримач для сім карти «Водафон» НОМЕР_9 ;
13) тримач для сім карти «Водафон» НОМЕР_10 ;
14) тримач для сім карти «Водафон» НОМЕР_11 ;
15) тримач для сім карти «Водафон» без номеру з написом « НОМЕР_12 »;
16) банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_13 ;
17) банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_14 ;
18) банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_15 ;
19) флеш-носій «Goodram» об'ємом 4 GB;
20) мобільний телефон «SAMSUNG» в корпусі чорного кольору;
21) мобільний телефон НТС в корпусі чорного кольору;
Перелічене в п.п. 5-21 - упаковано та опечатано в синій поліетиленовий пакет та скріплено биркою під №2 з мокрою печаткою;
Предметом огляду є опечатаний поліетиленовий різнокольоровий пакет на якому мається бирка та пояснювальний напис «вилучено к/п НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ».
При розкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться:
22) два металевих предмети округлої форми, схожих на магазин від автоматичної зброї - упаковано та опечатано в синій поліетиленовий пакет та скріплено биркою під №3 з мокрою печаткою;
Предметом огляду є поліетиленовий пакет чорного кольору на якому мається бирка та пояснювальний напис «вилучено к/п НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ». При розкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться:
23) номерні знаки НОМЕР_16 у кількості двох штук;
24) номерний знак НОМЕР_17 у кількості однієї штуки;
25) номерний знак НОМЕР_18 у кількості двох штук;
Перелічене в п.п. 23-25 - упаковано та опечатано в синій поліетиленовий пакет та скріплено биркою під №3 з мокрою печаткою;
Предметом огляду є опечатаний поліетиленовий пакет чорного кольору на якому мається бирка та пояснювальний напис «вилучено к/п НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ». При розкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться:
26) банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_19 - упаковано та опечатано в синій поліетиленовий пакет та скріплено биркою під №2 з мокрою печаткою;
З метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на вказане майно з обов'язковою забороною розпорядження та користування арештованим майном, оскільки є загроза його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню, і вказане клопотання було задоволено слідчим суддею.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на належні їй грошові кошти у розмірі 500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США (KB 59282744J, AB 01840470А, KB 69474105В, НВ 6515941 OR, DB 81495440C) та зобов'язати слідчого повернути їй вищезазначені грошові кошти.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а саме 24.04.2019 за місцем мешкання її та чоловіка ОСОБА_12 , в будинку за адресою: АДРЕСА_2 був проведений обшук.
Під час проведення обшуку у вказаному приміщенні поряд з іншими предметами та речами були вилучені грошові кошти у розмірі 500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США (KB 59282744J, АВ 01840470A, KB 69474105В, НВ 65159410R,DB 81495440C), на які згідно вище зазначеної ухвали 10.05.2019 накладено арешт. Вилучені кошти, в розмірі 500 доларів США, належать їй особисто та зберігалися нею як заощадження за місцем її мешкання (реєстрації), в будинку АДРЕСА_2 .
На теперішній час вона не працює, її чоловік ОСОБА_12 утримується під вартою, а на її утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_16 (2012 року народження).
Згідно з вимогами КПК України, з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий повинен був звернутись до суду не пізніше наступного дня, тобто 25 квітня 2019 року. Але, як вбачається з матеріалів справи з вказаним клопотанням до слідчого судді слідчий у справі звернувся з пропуском вказаного строку. Тобто арешт на належні їй грошові кошти було накладено незаконно та необґрунтовано, з пропущенням процесуальних строків.
В своїй ухвалі слідчий суддя не зазначив, які докази та які матеріали справи вказують на те, що вилучені грошові кошти у розмірі 500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США (KB 59282744J, AB 01840470A, KB 69474105В, НВ 65159410R, DB 81495440C), належні їй, підпадають під критерії, визначені у ст. 98 КПК України. Також ухвала слідчого судді не містить доведення ризиків щодо такого майна, зокрема щодо його збереження як речового доказу.
В порушення п.3 ч.2 ст.171 КПК України клопотання слідчого про арешт майна не містить фактів, доказів або документів, які підтверджують, що вказані грошові кошти належить саме її чоловіку - ОСОБА_12 .
Вказані кошти згідно довідки від 10.05.2019 №9OAD7KD04C16016C вона отримала міжнародним переказом.
Заслухавши доповідача по справі, вислухавши особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт та її представника, які вважали ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просили її скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, разом з тим, не заперечував того факту, що передача грошових коштів потерпілою ОСОБА_12 здійснювалась під контролем правоохоронних органів, при цьому передавались імітаційні засоби, а не грошові кошти, вилучені за місцем проживання ОСОБА_12 , але вважав, що підстав для повернення вилучених коштів не має, оскільки вони можуть бути предметом інших злочинів, на причетність яких на цей час перевіряється ОСОБА_12 , перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення; якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Враховуючи вищевказане положення, а також те, що клопотання слідчого розглядалося без ОСОБА_7 та її представника, копію ухвали нею було отримано 19.05.2019 року, колегія суддів вважає, що у вказаному випадку строк на апеляційне оскарження пропущений не був, тому апеляційна скарга підлягає розгляду.
Щодо вимог апеляційної скарги по суті слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019080370000020 від 25.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2019 року у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , 24 квітня 2019 року у період часу з 14 год. 28 хв. по 16 год. 31 хв. був проведений обшук, під час якого було вилучено майно, в тому числі, грошові кошти у сумі 500 доларів США.
Разом з тим слідчим у клопотанні, а слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено будь-яких переконливих доводів з приводу того, що вилучені під час проведення вказаного обшуку грошові кошти мають відношенні до кримінального провадження, що вони можуть бути предметом злочину, окремо чи у сукупності з іншими доказами можуть доводити обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування.
Ні в клопотанні слідчий, ні в ухвалі слідчий суддя не обґрунтували, яким критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, відповідають вилучені під час обшуку грошові кошти.
Натомість апеляційним судом під час розгляду іншого провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді про застосування у відношенні ОСОБА_12 запобіжного заходу було встановлено, що предмет вимагання - грошові кошти в розмірі 5000 доларів США були імітаційним засобом, який було вилучено правоохоронним органами на місці події під час затримання ОСОБА_12 безпосередньо під після вчинення злочину. Вказане не спростовувалось прокурором в даному судовому засіданні апеляційного суду.
З огляду на наведене колегія суддів вважає безпідставними висновки слідчого судді з приводу необхідності накладення арешту на грошові кошти, вилучені за місцем спільного проживання ОСОБА_12 та його дружини - заявниці в даному провадженні ОСОБА_7 з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки наведені вище фактичні обставини свідчать про те, що до даного кримінального провадження грошові кошти відношення не мають.
Заперечення прокурора в судовому засіданні апеляційного з приводу того, що вилучені грошові кошти можуть бути предметом інших злочинів, на причетність до яких на цей час перевіряється ОСОБА_12 , колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки такої мети накладення арешту в клопотанні слідчого зазначено не було, і до того ж необхідність застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, не може ґрунтуватись виключно на припущеннях.
Виходячи зі змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді єдиною метою арешту майна було збереження речових доказів у кримінальному провадженні, необхідність арешту майна з метою забезпечення цивільного позову, конфіскації або спеціальної конфіскації не вирішувалась.
Отже доводи ОСОБА_7 , зазначені в апеляційній скарзі, щодо відсутності підстав арешту вилучених за місцем її проживання грошових коштів, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти - скасуванню.
Разом з тим колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту грошових коштів - 5 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, а саме: KB 59282744J, KB 69474105В, НВ 65159410R, DB 81495440C, АВ 01840470А, разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого та резолютивної частини ухвали слідчого судді, на купюру АВ 01840470А слідчий арешт накласти не просив і відповідно слідчий суддя таке рішення не приймав.
Крім того не підлягають розгляду в даному провадженні вимоги апеляційної скарги щодо зобов'язання слідчого повернути вказані грошові кошти власнику, оскільки такі вимоги можуть бути предметом розгляду слідчим суддею місцевого суду в іншому провадженні у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2019 року в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 400 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США (KB 59282744J, KB 69474105В, НВ 65159410R, DB 81495440C) скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі ОСОБА_9 в цій частині.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 320/3247/19