Провадження №1-кп/748/88/19
Єдиний унікальний № 748/3466/18
26 червня 2019 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2017 року за № 42017270320000029, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Відповідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
14.01.2015 Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» № 15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15.01.2015, у зв'язку з чим почав діяти особливий період.
Відповідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 100 від 04.05.2016 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду механіка - водія танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 12, 16, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, про все, що сталося з ним і стосується виконання ним службових обов'язків, доповідати своєму безпосередньому начальникові, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
В свою чергу, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_3 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, 13.03.2017 близько 07 год. 30 хв. в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 12, 16, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, направленим на самовільне залишення військової частини, в умовах особливого періоду, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
21.12.2018 солдат ОСОБА_3 добровільно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а у подальшому в цей же день до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
Так, солдат ОСОБА_3 внаслідок самовільного залишення військової частини у період з 13.03.2017 по 20.12.2018 обов'язки військової служби за посадою не виконував, в зазначений період перебував по місцю проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, пояснивши, що дійсно самовільно залишив військову частину за сімейним обставинами, не попередивши керівництво. Пояснив, що проходив службу за контрактом, який закінчився 26 лютого 2019 року і він не бажає продовжувати його дію. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем ( крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд вважає за необхідне визнати щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено .
ОСОБА_3 є раніше не судимим, за місцем служби та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживає з матір'ю та братом, якому встановлена інвалідність з дитинства, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, дані, що характеризують його особу, майновий стан, стан його здоров'я, і вважає, що йому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, - в межах санкції інкримінованої йому статті особливої частини Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.
Застосування ст.69 КК України є правом суду та здійснюється у разі наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Судом не встановлено наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , а отже не встановлено підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді арешту з утриманням на гауптвахті, як про це просив прокурор.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_3 є раніше не судимим, щиро розкаявся у вчиненому, зробив для себе відповідні висновки, позитивно характеризується, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, допомагає матері та брату, за час відсутності у розташуванні нових кримінальних правопорушень не вчинив, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на певний термін, з покладенням на останнього певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки він, як особа не становить небезпеки, а отже його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства протягом іспитового строку.
Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжні заходи відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, і призначити йому за дане кримінальне правопорушення покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, поклавши, у відповідності до ст. 76 КК України, наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1