Справа № 127/16594/19
Провадження №11-сс/801/457/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 червня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
слідчого ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року у кримінальному провадженні №120180200300000541 від 18.12.2018 про відмову у застосуванні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Слідчий Вишенського ВП Вінницького Вп ГУНП у Вінницькій області звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 .
Із клопотання вбачається, що слідчим відділенням Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018020030000054, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.12.2018 приблизно о 02.54 год. перебуваючи біля входу у магазин "АТБ - Маркет", що розташований по вулиці В. Інтернаціоналістів, 2Г, в м. Вінниці, ОСОБА_7 , будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, під?іхав на власному автомобілі марки Renault «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , до вхідних дверей магазину «АТБ-Маркет» та не виходячи з машини узявши до рук решітку зливоприймача, вартість якої згідно з висновком експерта КНДІСЕ № 207/19-21 від 10.01.2019 становить 201,00 гривню, поклав її до автомобіля та покинув місце вчинення злочину.
Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, та своїми умисними діями заподіяв ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальної шкоди на суму 201,00 гривня (двісті одна гривня).
22.12.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Клопотання мотивоване тим, що існують ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року клопотання слідчого задоволено частково.
В обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, в межах досудового розслідування, а саме: до 29.07.2019 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк дії ухвали про домашній арешт, а саме: прибувати до слідчого Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання за адресою: будинок АДРЕСА_1 , в період доби з 20 :00 години до 07:00 години щодобово без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі прокурор Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції в зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та постановить нову ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначивши заставу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважає, що суд не в повній та достатній мірі врахував те, що ОСОБА_7 одразу після вручення йому підозри, усвідомлюючи, що йому загрожує кримінальна відповідальність, залишив своє постійне місце проживання та поїхав за межі території України, у зв'язку із чим був оголошений в розшук.
Також прокурор наголошує на тому, що ОСОБА_7 офіційно не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, а тому запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 20:00 год по 07:00 год є занадто м'яким.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 апеляційну скаргу не визнали та заперечували проти її задоволення, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважають її законною та обґрунтованою.
Крім того, обвинувачений пояснив, що відшкодував потерпілому шкоду, та зазначив, що до теперішнього часу належно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, виступи прокурора та захисника, думку самого підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В ході перевірки ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані повністю.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи запобіжний захід у виді домашнього арешту у період доби з 20:00 до 07:00 год, слідчий суддя виходив з того, що в ході розгляду даного клопотання прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків, передбачених ст.177 КПК України, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_7 а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що він має постійне місце проживання, проживає разом з батьками, є інвалідом ІІІ групи, сам обіцяє виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Разом з тим, слідчий суддя, встановивши, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, вважає, що існує ризик того, що він може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважав за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні в певний період доби залишати житло із покладенням відповідних обов'язків.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками слідчого судді.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у клопотанні слідчого.
Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на докази, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема: протокол прийняття заяви від ОСОБА_10 , про вчинене кримінальне правопорушення від 18.12.2018; протокол огляду місця події від 18.12.2018; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).
На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Слідчий в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначає наявність ризиків, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину середньої тяжкості, дані про особу підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи, рівень соціальних зв'язків, прийшов до обґрунтованого висновку, що все ж таки існує ризик того, що підозрюваний може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, водночас, вважає, що прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно, до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, проживає разом з батьками, на теперішній час не працює, є інвалідом ІІІ групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до теперішнього часу виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, що в судовому засіданні підтвердив і слідчий, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про можливість і необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби, а саме з 22:00 години до 07:00 години, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.
Такий запобіжний захід, в сукупності з обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, на думку колегії суддів, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст. 43 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року про відмову у застосуванні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_2