Справа № 140/1371/19
Провадження № 33/801/541/2019
Категорія: 251
Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.
Доповідач: Сопрун В. В.
26 червня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Огородник В.О.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2019 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 106 від 10 травня 2019 року ОСОБА_1 будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до протоколу Немирівської районної виборчої комісії Немирівського району Вінницької області від 02 листопада 2015 року ОСОБА_1 обрано депутатом Немирівської районної ради 7-го скликання і є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларацію відповідно до цього Закону.
В порушення вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно без поважних причин подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію за 2017 рік за формою, що визначається Національним агентством, саме 18 квітня 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає постанову суду незаконною, оскільки неповно з'ясовано всі обставини справи, просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, про що свідчить розписка, з якої вбачається, що 21 червня 2019 року Немирівська місцева прокуратура отримала повістку. Крім того в матеріалах справи є телефонограма про належне повідомлення його, в судове засідання не з'явився, не повідомив про поважність причин неявки.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
При таких обставинах апеляційний суд розглянув справу у відсутність прокурора.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідальність за частиною першою статті 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі вих. № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» звернуто увагу судів на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати:
1) об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до статті 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 статті 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму частини першої статті 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Зазначено, що в частині першій статті 45 Закону визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов'язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у випадках, передбачених частиною другою статті 45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо;
2) предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;
3) суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з підпунктом «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , зокрема поліцейські.
Пунктом 5 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, яке зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, визначено, що щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію за попередній 2017 рік, з 01 січня 2018 по 01 квітня 2018 року.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. ст. 164-14, 212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Отже, датою виявлення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, слід вважати день виявлення уповноваженим органом несвоєчасне, без поважних причин, подання декларації перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 19 перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 19 відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу, а також Національне агентство у випадках, визначених Законом, перевіряє факт подання декларацій у такі строки:
1) щорічні декларації суб'єктів декларування - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій;
Протокол про адміністративне правопорушення №106 відносно ОСОБА_1 складено 10 травня 2019 року.
Апеляційний суд не може погодитись з твердженням у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 106 від 10 травня 2019 року, про те що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу так як на момент його складання зібрані необхідні докази, що в сукупності і свідчать про ознаки правопорушення, оскільки датою виявлення правопорушення є дата моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій, яка очевидно передувала збиранню необхідних доказів в результаті чого в решті і складений відповідний протокол.
З матеріалів справи вбачається, що декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 за 2017 рік на офіційний сайт НАЗК подав 18 квітня 2018 року о 15.56 год, отже ця дата і є днем виявлення адміністративного правопорушення, оскільки НАЗК встановлено несвоєчасне подання декларації.
Крім того, в матеріалах справи є запит Управління захисту економіки у Вінницькій області, на ім'я голови Немирівської районної ради ОСОБА_2 , стосовно ОСОБА_1 , щодо доведення до депутатів районної ради 7 скликання, вимог антикорупційного законодавства від 03 липня 2018 року. Це свідчить про виявлення правопорушення вже на цю дату.
Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП судом постановлено 29 травня 2019 року.
Враховуючи, що про факт несвоєчасного подання декларації отримано Національним агентством з питань запобігання корупції 18 квітня 2018 року, то днем виявлення адміністративного правопорушення є саме 18 квітня 2018 року, а не день складення протоколу 10 травня 2019 року.
На момент прийняття рішення судом першої інстанції в даній адміністративній справі строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, закінчилися.
Матеріали справи взагалі не містять ніяких відомостей про день виявлення адміністративного правопорушення працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Згідно з вимогами п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Суд першої інстанції не встановив день виявлення адміністративного правопорушення, і продовжив дослідження наявних в матеріалах справи доказів, надавши їм оцінку, та встановив винуватість ОСОБА_1
З урахуванням того, що закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції позбавлені процесуальної можливості досліджувати докази та встановлювати обставини справи, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення.
Приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань.
Доводи апеляційної скарги щодо закриття справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є безпідставними, оскільки при закритті провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КпАП України суд позбавлений можливості встановлювати вину або невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З врахуванням викладеного та виходячи з положень статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП, скасовує постанову суду, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права та приймає нову постанову про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.38, 247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ч.3 ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького апеляційного суду: /підпис/ В. В. Сопрун
Згідно з оригіналом: В.В. Сопрун