Єдиний унікальний номер 290/408/18
Провадження № 2-а/741/1/19
м. Носівка 03 травня 2019 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що постановою у справі про порушення митних правил № 1370/20500/18 від 11 квітня 2018 року, складеною в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС, його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн. Підставою винесення постанови слугувало те, що він (позивач) перевищив строк транзитного перевезення автомобіля «CITROEN C8», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , більше ніж на десять діб. Із вказаною постановою він (позивач) не згоден, вважає, що при винесені постанови не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили про умисне порушення ним митних правил.
Гакаленко ОСОБА_2 просив суд скасувати постанову № 1370/20500/18 від 11 квітня 2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду відзив, суть якого зводиться до того, що Волинська митниця ДФС не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що митницею правильно кваліфіковано дії позивача, постанова в справі про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ст. 467 Митного кодексу України.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2018 року близько 4 години 37 хвилин слідуючи в Україну з Республіки Польща по смузі руху «зелений коридор» в зону митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 заїхав в якості пасажира автомобіля марки «FORD Transit», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Під час здійснення митних формальностей відповідно до бази даних «АСМО Інспектор» та ЄАІС ДФС було встановлено, що 10 грудня 2017 року на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит» ОСОБА_1 ввіз легковий автомобіль «CITROEN C8», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації: Республіка Польща, та станом на 18 березня 2018 року його не вивіз з митної території України, що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві, та матеріалами справи (а.с. 17-21).
З матеріалів справи (а.с. 6) вбачається, що 11 квітня 2018 року в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Шелігацьким Євгенієм Сергійовичем було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1370/20500/18, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено штраф в розмірі 8500 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною 1 ст. 95 Митного кодексу України визначено, що для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.
Частиною 1 ст. 192 Митного кодексу України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Таким чином, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до положень чинного законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
З копії листка непрацездатності серії АДД № 050708 (а.с. 12) вбачається, що з 18 грудня 2017 року по 5 січня 2018 року включно позивач перебував на лікарняному у зв'язку із загальним захворюванням.
У судовому засіданні встановлено, що 9 січня 2018 року позивач на виконання вимог частини першої статті 192 Митного кодексу України повідомив Житомирську митницю ДФС про неможливість вивезення за межі митної території України у встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк автомобіля марки «CITROEN C8», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації: Республіка Польща, через несправність автомобіля та перебування його (позивача) на лікарняному, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 14).
Факт поломки та ремонту вищезазначеного транспортного засобу підтверджується нарядом-замовленням № ЗН-0008355 від 5 січня 2018 року, виданим ПАТ «Житомир-Авто» (а.с. 13).
Таким чином, позивач зобов'язаний був вивезти вищевказаний автомобіль до 20 грудня 2017 року, а з урахуванням періоду перебування його на лікарняному - до 8 січня 2018 року включно.
Відповідно до пункту 2 розділу 8 («Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили») Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657 (далі - Порядок №657) аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (пункт 3 розділу 8 Порядку № 657).
Відповідно до п. 5 розділу 8 Порядку № 657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.
Отже, підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Натомість, вихід з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт як такі самі по собі не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 569/4632/16-а та у постанові від 2 листопада 2018 року у справі № 466/8893/16-а.
Позивач не надав суду доказів того, що ремонт ввезеного ним на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортного засобу марки «CITROEN C8», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації: Республіка Польща, був здійснений у зв'язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Факт перебування позивача на лікарняному у період з 18 грудня 2017 року по 5 січня 2018 року включно не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки з урахуванням положень ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України позивач не вивіз вищезазначений автомобіль за межі митної території України у період з 6 по 8 січня 2018 року включно (три дні визначеного ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України десятиденного строку, на які припала тимчасова непрацездатність позивача у зв'язку із хворобою).
Керуючись ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил № 1370/20500/18 від 11 квітня 2018 року, - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв