Справа№751/4385/19
Провадження №1-кс/751/1995/19
26 червня 2019 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
представника СІЗО - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» клопотання ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України,
встановив:
ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_4 звернулись до суду із клопотаннями, в яких просять негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти, обґрунтовуючи свої клопотання наступним.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.03.2016 року ОСОБА_3 була засуджена за ч. 4 ст. 190 КК України до 7 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.07.2018 року вирок змінено в частині розподілу між засудженими судових витрат за проведення експертиз. В іншій частині, у тому числі і призначені судом міри покарання залишено без змін.
Таким чином, вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.03.2016 року набув законної сили і в порядку його виконання ОСОБА_3 була поміщена до Чернігівського CIЗО.
Відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 19.06.2019 року ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 05.07.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського апеляційного суду.
Враховуючи, що ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 05.07.2018 року на даний час скасована, тому вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.03.2016 року вважається таким, що не набув законної сили, та враховуючи, що під час проведення досудового розслідування та під час слухання даної кримінальної справи в суді відносно ОСОБА_3 не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою, а тому подальше тримання ОСОБА_3 в Чернігівському СІЗО є незаконним, так як на даний час відсутній будь-який вирок суду відносно неї, який би набув законної сили, і тому вона підлягає негайному звільненню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 , яка приймав участь у режимі відеоконференції, та її захисник клопотання підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у них.
Представник Чернігівського СІЗО у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Прокурор вважав клопотання необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки ухвала Верховного Суду, на яку посилається захисник, відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи, слідчим суддею встановлено, що вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 березня 2016 року по справі № 740/240/14 ОСОБА_3 визнано винуватою за ч. 4 ст. 190 КК України, і призначено їй покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд. Визначений загальний порядок оскарження вироку.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 липня 2018 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 березня 2016 року щодо ОСОБА_3 в цій частині залишено без змін.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину на підставі вироку суду від 16.03.2019 р., ОСОБА_3 16 березня 2019 року взято під варту та поміщено до ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 червня 2019 року по справі № 740/240/14, провадження № 51-9097км18, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 5 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 скасовано і направлено справу на новий апеляційний розгляд.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що тримання ОСОБА_3 під вартою у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» на даний час є незаконним у зв'язку з тим, що ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 05 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 , якою вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 березня 2016 року в частині призначеного покарання залишено без змін скасовано і справу направлено на новий апеляційний розгляд, іншого судового рішення, яке набрало законної сили, що передбачає наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 свободи, не надано, а, відтак, наявні підстави для негайного звільнення останньої з-під варти.
Згідно ч. 5 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 206, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий cуддя ОСОБА_1