Справа№751/3456/19
Провадження №1-в/751/190/19
25 червня 2019 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю: засудженої - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
представника філії ЦОЗ ДКВС України в Чернігівській області - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з приміщення ЧВК - 44 у м. Чернігові клопотання засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 84 КК України, -
ОСОБА_3 засуджена за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі. Згідно ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.01.2016 року в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 11.05.2009 року по 29.12.2009 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України.
Початок строку: 11.05.2009 року.
Кінець строку: 21.09.2021 року.
Засуджена ОСОБА_3 до «Чернігівської виправної колонії №44» прибула 25.05.2010 року з ДУ «Надержищинська виправна колонія (№65)», де до праці не залучалась, режим утримування не порушувала, характеризувалась посередньо. Стягнення та заохочення не оголошувались.
21.05.2019 року до Новозаводського районного суду м. Чернігова надійшло клопотання від засудженої ОСОБА_3 про звільнення її від подальшого відбування покарання за хворобою, посилаючись на те, що в неї дуже сильний біль в спині, бедрах, ногах, який дуже швидко почав прогресувати, а також ще ряд хронічних хвороб.
Засуджена та її адвокат в судовому засіданні подану заяву підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник філії ЦОЗ ДКВС України в Чернігівській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на висновок лікарської комісії.
В судовому засіданні прокурор висловила думку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки згідно висновку лікарської комісії наявні діагнози захворювань засудженої не підпадають під жоден пункт Переліку захворювань.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши матеріли особової справи № 134-А-10, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8 (зі змінами та доповненнями) факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання, і ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Перелік захворювань, які є підставою для подання засуджених на звільнення від подальшого відбування покарання, затверджений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України за № 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
Як вбачається з висновку спеціальної лікарської комісії від 20.06.2019 року № 475, на теперішній час наявні діагнози захворювань засудженої ОСОБА_3 не перешкоджають відбуванню покарання та не підпадають під жоден пункт Переліку захворювань, які є підставою для подання для суду матеріалів на дострокове звільнення у зв'язку з тяжкою хворобою.
За таких обставин, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що засудженою не надано допустимих доказів тому, що хвороби, які були діагностовані у неї, перешкоджають подальшому відбуванню покарання засудженою.
Керуючись ст. 84 КК України, ст. 152,154 КВК України, ст.ст. 369-372, 376, 395, 537, 539 КПК України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» № 8 від 28 вересня 1973 року, -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання в зв'язку з хворобою - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджена та її захисник вправі подати апеляції до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1