Справа 688/933/19
№ 2/688/433/19
Рішення
Іменем України
(заочне)
24 червня 2019 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюка О.Г.,
з участю секретаря Антонюк І.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі між власниками,
встановив:
12 березня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 червня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Шепетівської нотаріальної контори Хмельницької області Камфорович О.А. та зареєстрованим в реєстрі за №920, позивач отримав в спадщину 18/50 часток в праві спільної часткової власності на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Відповідно до листа Шепетівського БТІ №149 від 07 лютого 2019 року на житловий будинок право власності зареєстроване за наступними власниками: 9/50 частини житлового будинку за ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02 листопада 1983 року Шепетівською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 18/50 частини за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12 червня 2017 року Шепетівською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 920; 23/50 частини за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування, посвідченого 18 липня 1997 року, приватним нотаріусом Шепетівського міського та районного нотаріального округу, реєстраційний номер 1051, але на підставі рішення виконкому Шепетівської міської ради народних депутатів №220 від 19 серпня 1998 року, ця частина виключена з житлового фонду міста та переобладнана під магазин продовольчих товарів та виділена в окреме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, перерахунок часток вказаного житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проводили. На земельній ділянці розташовані: дерев'яний житловий будинок з прибудовами, загальною площею 76,4 кв.м, у тому числі житловою площею 42,3 кв.м, та дерев'яний сарай. Однак провести розподіл житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , між співвласниками на праві спільної часткової власності, немає можливості у зв'язку з тим, що власником ОСОБА_4 , здійснено виділ своєї частки в натурі в цілу частину (100%) без перерахування часток інших співвласників. Вказуючи на неможливість провести поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, в натурі, просить припинити його право спільної часткової власності виділивши в натурі в частках по 18/50 та 9/50 житлового будинку АДРЕСА_1 , між співвласниками в окремі ізольовані частини із незначними відхиленнями від ідеальних часток, згідно запропонованого висновком будівельно-технічної експертизи №02/19-26 від 10 лютого 2019 року варіанту розподілу майна.
Представник позивача - адвокат Єрмола А.П. в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення,просила виділити позивачу його частку із житлового будинку відповідно до варіанту № 2 розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 , який зазначений у висновку експерта та не наполягала на стягненні судових витрат з відповідача.
Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 18/50 часток в праві спільної часткової власності житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями АДРЕСА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 червня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Шепетівської нотаріальної контори Хмельницької області Камфорович О.А., зареєстроване в реєстрі за №920.
Право власності ОСОБА_2 на 18/50 частки житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №89345135 від 12 червня 2017 року.
Власником решти частини майна - 9/50 житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , що підтверджено листом КП «Шепетівське БТІ» № 149 від 02 лютого 2019 року.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №02/19-26 від 10 лютого 2019 року підтверджується можливість виділу в натурі по 18/50 та 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Згідно зробленого на замовлення представника позивача висновку судової будівельно-технічної експертизи №02/19-26 від 10 лютого 2019 року, запропоновано два варіанти реального поділу між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , зокрема:
Варіант № АДРЕСА_2 . Співвласнику (18/50 частки) виділити 18/50 частки житлового будинку загальною площею 51,0 кв.м та вартістю 146085 грн.; сарай площею 27,3 кв.м вартістю 12 373 грн.. Співвласнику (9/50 частки) виділити 19/50 частки житлового будинку загальною площею 25,4 кв.м та вартістю 72 756 грн.. А тому, співвласнику (18/50 частки) необхідно уплатити співвласнику (9/50 частки) грошову компенсацію в сумі 4 120 грн. за надлишкову площу 9,09 кв.м.
Варіант № 2. Співвласнику (18/50 частки) виділити 18/50 частки житлового будинку загальною площею 55,60 кв.м та вартістю 159 261 грн., що більше ідеальної частки площі на 4,60 кв.м та по вартості на 13 176 грн; сарай площею 27,3 кв.м вартістю 12 373 грн.. Співвласнику (9/50 частки) виділити 9/50 частки житлового будинку загальною площею 20,8 кв.м та вартістю 59 580 грн., що менше ідеальної частки на 4,6 кв.м по площі та на 13 176 грн. по вартості. А тому, співвласнику 18/50 часток необхідно уплатити співвласнику 9/50 часток грошову компенсацію в сумі 13 176 грн. за надлишкову площу 4,6 кв.м. житлового будинку та грошову компенсацію в сумі 4120 грн. за надлишкову площу 9,09 кв.м сараю. Всього 13176+4120=17296 грн.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначено главою 26 ЦК України.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч.ч.1,2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до п., п. 1.2, 2.1., 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.
Суд приймає за основу варіант №2 висновку експерта №02/19-26 від 10 лютого 2019 року судової будівельно-технічної експертизи як такий, що найбільше відповідає інтересам сторін, відповідно до якого пропонується ОСОБА_2 , виділити в натурі у власність наступні приміщення: коридор площею 9,90 кв.м, кладовку площею 1,90 кв.м, кухню площею 9,10 кв.м, житлову кімнату площею 16,80 кв.м, житлову кімнату площею 11,90 кв.м, коридор площею 6,00 кв.м, загальною площею 55,60 кв.м та вартістю 159 261 грн., що більше ідеальної частки по площі на 4,6 кв.м та по вартості на 13 176 грн., сарай площею 27,3 кв.м вартістю 12 373 грн. Відтак, ОСОБА_3 , виділити в натурі у власність наступні приміщення: коридор площею 7,20 кв.м, житлову кімнату площею 13,60 кв.м, загальною площею 20,8 кв.м та вартістю 59 580 грн., що менше ідеальної частки на 4,6 кв.м по площі та по вартості на 13 176 грн.
При застосуванні варіанту №2 висновку експерта підлягає стягненню 17 296 грн. грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , оскільки реальні частки в результаті проведення розподілу житлового будинку на дві автономні, ізольовані частини. Обираючи зазначений варіант висновку експерта суд вважає, що він в найбільшій мірі буде сприяти рівності прав співвласників житлового будинку, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає, що їх слід віднести на рахунок позивача, оскільки представник позивача не наполягав на їх стягненню.
На підставі наведеного, ст.ст. 356, 364 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,280-285 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта №02/19-26 від 10 лютого 2019 року, виділивши ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в натурі у власність наступні приміщення: коридор площею 9,90 кв.м, кладовку площею 1,90 кв.м, кухню площею 9,10 кв.м, житлову кімнату площею 16,80 кв.м, житлову кімнату площею 11,90 кв.м, коридор площею 6,00 кв.м, загальною площею 55,60 кв.м та вартістю 159 261 грн., що більше ідеальної частки по площі на 4,6 кв.м та по вартості на 13 176 грн., сарай площею 27,3 кв.м вартістю 12 373 грн.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на 18/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта №02/19-26 від 10 лютого 2019 року, виділивши ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 , в натурі у власність наступні приміщення: коридор площею 7,20 кв.м, житлову кімнату площею 13,60 кв.м, загальною площею 20,8 кв.м та вартістю 59 580 грн., що менше ідеальної частки на 4,6 кв.м по площі та по вартості на 13 176 грн.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 , на 9/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 грошову компенсацію в сумі 17 296 грн. за надлишкову площу 4,6 кв.м житлового будинку та надлишкову площу 9,09 кв.м сараю.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: