Справа № 686/7595/19
Провадження № 2/686/2867/19
18 червня 2019р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю представника позивача - Терлича В.Г, позивача - ОСОБА_1 , відповідача - Макарової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу № 686/7595/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання права власності в порядку спадкування,
20.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивує тим, що постійно проживала та вела спільне господарство з батьком у зазначеному домоволодінні, однак при зверненні до нотаріуса з метою видачі свідоцтва отримала відмову, так як дане домолодіння належало колгоспному двору, головою якого був померлий. У зв'язку із чим позивач змушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.
14.05.2019 року відповідачем надано відзив на позов, в якому вона визнає позовні вимоги.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть батька, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу від 20.10.1995 р. внаслідок якого позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
Зі своїм батьком позивач постійно проживала та вела спільне господарство до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Розсошанської сільської ради.
22.01.1988 р. було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що «цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами розташованими в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 , на праві особистої власності».
По факту смерті нотаріусом було заведено спадкову справу №52-2018, відповідач, мати позивача, відмовилась від прийняття спадщини на її користь.
Однак при зверненні до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину отримала відмову, так як дане домолодіння належало колгоспному двору, головою якого був померлий.
Відповідно до довідки № 1711 від 04,12,2018 р. виданої Розсошанською сільрадою до 1991 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7
Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію ЗУ «Про власність».
Згідно п.6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;.
Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться у користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. А згідно ст. 112 цього Кодексу майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам.
Виходячи зі змісту цієї статті кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.
Враховуючи викладені норми закону станом на 15.04.1991 року кожному з членів колгоспного двору вищевказане домоволодіння належало в рівних частках по 1/3 частці кожному - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах про захист права приватної власності загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні застосовуються з 1 липня 1990 року.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Проте незважаючи на те, що правовстановлюючі документи на домоволодіння містили лише посилання на одну особу, ОСОБА_4 , ніхто із членів колгоспного двору не заявляв про свої права власності на спірне домогосподарство.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею - 62.1 кв.м., житловою площею 37.1 кв.м., з належними до нього надвірними спорудами - бетонним підвалом, літньою кухнею-сараєм літера «Б», сараєм літера «б», забором, загальною вартістю - 11 994 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 1218 ЦК України, суд, -
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею - 62.1 кв.м., житловою площею 37.1 кв.м., з належними до нього надвірними спорудами - бетонним підвалом, літньою кухнею-сараєм літера «Б», сараєм літера «б», забором, загальною вартістю - 11 994 грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 . Тел НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 26.06.2019 року.
Суддя: