Справа № 689/111/19
2/689/169/19
25.06.2019 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськов М.М., розглянувши матеріали за позовом військової частини НОМЕР_1 (м.Яворів Львівської області) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна,
встановив:
В січні 2019 року командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набутого майна в сумі 558,96 грн.
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.11.2013 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №257 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду заступника командира бойової машини - навідника оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону. 05.05.2017 ОСОБА_1 допустив дисциплінарне правопорушення - порушив правила несення служби у добовому наряді, а саме відпочивав (спав) у невстановлений час, за що наказом командира військової частини № НОМЕР_2 від 27.06.2017 йому було оголошено дисциплінарне стягнення у виді догани. Згідно Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2018 №260, у разі накладення на військовосліжбовця дисциплінарного стягнення "догана" командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії частково на 10% за той місяць, у якому були допущені ці порушення. Разом з тим, за червень місяць 2017 року премія ОСОБА_1 була виплачена в повному обсязі, що створило переплату грошового забезпечення останньому у сумі 558,96 грн.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином спори, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відшкодування безпідставно набутого грошового забезпечення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, і справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.186, 260 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 (м.Яворів Львівської області) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна.
Повернути військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 , МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ) сплачену за реквізитами: отримувач коштів - УК у Ярмолинецькому р-ні; код отримувача - 37852525, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача 31215206022590, код банку отримувача - 899998, призначення платежу:*;101;07652444;2101020;2800; Судовий збір за позовом військової частини НОМЕР_1 до гр. ОСОБА_1 , Ярмолинецький районний суд Хмельницької обл.; - суму судового збору у розмірі 1921,00 грн., згідно платіжного доручення №591 від 25 квітня 2019 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 15-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя підпис
Копія вірна:
Суддя М.М.Баськов