Справа № 450/593/19 Провадження № 2/450/881/19
підготовчого судового засідання
07 червня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Лаба С. П.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -
в провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 919187,50 грн.
14.03.2019 року провадження у справі відкрито.
В підготовчому судовому засіданні встановлено що судом при відкритті провадження у справі не вирішено питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, про яке позивач зазначає у позовній заяві.
Представник позивача клопотання підтримав, в обґрунтування зазначає, що позивач не має матеріальної можливості сплатити суму судового збору відповідно як то вимагає ЗУ «Про судовий збір», оскільки став жертвою недобросовісного позивальника та значну суму щомісячного заробітку змушений сплачувати за старими боргами та за оренду приміщення.
Представник відповідача клопотання про відстрочення сплати суми судового збору заперечив. В обґрунтування вказує, що позивача є стороною багатьох цивільних справ, деякі з них, зокрема, знаходяться на розгляді у суді касаційної інстанції, в яких позивачем усунуто недоліки та сплачено судовий збір, що підтверджує його матеріальну спроможність оплатити такий і при звернення до суду з позовом, що розглядається.
Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1.2. ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Всупереч вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України позивачем не представлено суду документу про сплату судового збору у розмірі у встановленому законом розмірі за позовну вимогу майнового характеру. Ціна позову становить 919187,50 грн.
Разом з тим, позивач у позовній заяві просить суд, відстрочити сплату судового збору за позовом до ухвалення рішення у справі, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому вважає що є всі підстави для відстрочення сплати судового збору за позовом.
Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
На підставі наведеного, враховуючи, що позивачем не представлено суду достатньо доказів для підтвердження майнового становища, яке унеможливлює або ускладнює сплату ним судового збору, з метою забезпечення принципу вільного доступу до правосуддя особою, враховуючи встановлений законом мінімальний розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру, суд приходить до переконання про можливість та необхідність розстрочити сплату позивачем судового збору та зобов'язати позивача сплати такий у розмірі 768,40 грн. та представити суду оригінал квитанції про оплату судового збору, а здійснення оплати суми судового збору у повному обсязі відстрочити до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
клопотання - задоволити частково.
Відстрочити ОСОБА_3 сплату судового збору у розмірі 9 605, 00 грн. до ухвалення судового рішення у справі, зобов'язавши позивача сплатити частину судового збору у розмірі 768,40 грн. та представити суду оригінал квитанції про оплату частини судового збору протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_5 що відповідно до ст. 136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу буде залишена без розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяІ. І. Мельничук