Справа № 463/5266/17
Провадження № 2/463/232/19
14 червня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.
при секретарі с/з Орловській К.А.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», третьої особи: Обласної МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, -
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просив визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язавши останнього видати позивачу довідку про його захворювання до 18 років хворобами серця - хронічною ревматичною хворобою серця, неактивною фазою в сполученні з BBC (вродженою вадою серця), 2-х стулковим аортальним клапаном, недостатністю аортального клапана ІІ-ІІІ ступеня, пролапсом мітрального клапану ІІ ступеня з його недостатністю І ступеня, розширення висхідного відділу аорти, нечастою суправентрикулярною та шлуночковою екстасистолією, судинною недостатністю ІІА ступеня, легеневою гіпертензією І ступеня, ревматичним поліартритом без порушення функціонального стану. Позов мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 з вродженою вадою серця. З народження і до сьогодні він постійно знаходиться під наглядом лікарів (терапевта, кардіолога, ревматолога). 26.10.1999 він був визнаний не придатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час за гр.1 ст. 38В. У травні 2015 року він звернувся до міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК № 2 з метою призначення йому групи інвалідності. За результатами обстеження йому було встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням терміном на 1 рік. 16.07.2015 обласна МСЕК № 2 на підставі поданих документів підтвердила рішення кардіологічної МСЕК щодо III групи інвалідності терміном на 1 рік, разом з тим змінили категорію інвалідності з «загального захворювання» на інвалідність «з дитинства», але довідки про його захворювання з дитинства видати відмовилась. Відповідно до п. 14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, причинний зв'язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку. Оскільки такі документи в нього відсутні, комісія відмовила у видачі довідки про настання інвалідності до 18-річного віку. Він не погодився з рішенням, прийнятим міжрайонною спеціалізованою МСЕК № 2, так як навіть тепер лікарі вказують на його захворювання у дитинстві, про що свідчать відповідні документи, які він долучив до позову. Тому його медико-експертна справа була скерована для заочної консультації у Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. У заключенні № 1070 від 13.11.2015 комісія прийшла до висновку, що документів про наявність патології серця до 18-річного віку немає, виходячи із представлених Ехо-КГ за 1999 рік та заключення кардіоцентру у хворого діагностовано: ревматичну хворобу серця з недостатністю АК-І ст. HK 1, наявна патологія з функціональними порушеннями не є інвалідизуючою патологією на той момент. З цим висновком він також не погодився і звернувся з заявою про очне обстеження, відтак з 24.12.2015 до 29.12.2015 проходив обстеження і консультування в Науково-дослідному інституті реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. За результатами обстеження комісія дійшла до висновку, що з представлених в медико-експертній справі даних встановити факт інвалідизуючої патології до 18-річного віку не представляється можливим. Також йому було рекомендовано отримати архівні довідки про його захворювання до 18-річного віку, на підставі яких комісія зможе переглянути своє рішення. На підставі адвокатських запитів головний лікар Глинянської районної лікарні надав копію амбулаторної карти хворого ОСОБА_1 , яка ведеться з 25.02.2015, іншої медичної документації на хворого ОСОБА_1 в архіві лікарні та реєстратурі немає. Золочівська центральна районна лікарня також повідомила, що медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 в установі немає, така на вимогу військового комісаріату могла бути скерована йому, у зв'язку з чим Золочівська ЦРЛ скерувала запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування наявності медичної документації ОСОБА_1 у військовому комісаріаті. Листом Золочівсько-Перемишлянського об'єднаного районного військового комісаріату Львівської області вих. № 1144 від 14.06.2016 повідомлено, що районною призовною комісією 26.10.1999 позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час за гр.1 ст. 38В розладу хвороб згідно наказу МОУ 1994 № 2 та наказу МОУ 1999 № 207, особова справа призовника у зв'язку зі закінченням строків зберігання знищена, амбулаторна картка та будь-яка інша медична документація на ОСОБА_1 в Золочівському районному військовому комісаріаті не збереглась. Однак він представив відповідачу ряд документів, у яких вказано, що він хворіє з дитинства хворобами серця, зокрема, надано акт обстеження стану здоров'я № 193 від 22.10.1999, протокол ультразвукового обстеження серця від 03.03.2010 та від 05.12.2014, виписку з медичної карти амбулаторного хворого від 10.12.2014, огляд кардіохірурга 10.12.2014, виписний епікриз від 26.12.2014, виписний епікриз від 12.02.2015, виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 4722 від 29.12.2015 та інші документи, в яких вказано, що він хворіє з дитинства і у нього виявлено хронічну ревматичну хворобу серця, н/фаза в сполученні з BBC (вродженою вадою серця), 2-х стулковий аортальний клапан, недостатність аортального клапану ІІ - ІІІ ступеня, пролапс мітрального клапану ІІ ступеня з його недостатністю І ступеня, розширення висхідного відділу аорти, нечаста суправентрикулярна та шлуночкова екстрасистолія (ХМ 25.12.15р.), СН 11 ст. ФК 11-11, легенева гіпертензія І ст., ревматичний поліартрит без ПФС. Однак це позитивних результатів не дало, і 14.08.2017 йому було відмовлено у видачі запитуваного документа. З такою відмовою у видачі довідки він не погоджується, оскільки він хворів ще з дитинства, і це вказано у представлених міжрайонній спеціалізованій кардіологічній МСЕК №2 документах. Крім того, його не призвали в армію у 18 років через виявлені у нього захворювання. Але ці хвороби не могли виникнути в останній день чи місяць перед 18-річчям. Також можуть підтвердити його захворювання лікарі, які лікували його у дитинстві. Тому дії відповідача є неправомірними.
У запереченнях на позов представник відповідача проти позову заперечив з підстав того, що вперше позивач проходив медико-соціальну експертизу 18.05-17.06.2015. Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №2 його визнано інвалідом III групи загального захворювання терміном на 1 рік. 16.07.15 року обласна МСЕК № 2 на підставі поданих документів (довідки № 63 від 25.02.2015, виданої Глинянською районною лікарнею, Ехо-КГ, та акту обстеження стану здоров'я № 193 за 1999 рік) підтвердила рішення кардіологічної МСЕК №2 щодо III групи інвалідності терміном на 1 рік та змінила категорію інвалідності з «загального захворювання» на інвалідність «з дитинства». Чергову експертизу ОСОБА_1 проходив 11.05-01.06.2016, III група інвалідності йому продовжена Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК № 2 на два роки (дата чергового переогляду - 11.05.2018). Причина інвалідності - інвалід з дитинства. Відповідно до п. 14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, причинний зв'язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку. Проте документи лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання ОСОБА_1 до 18-річного віку у нього були відсутні, тому комісія відмовила йому у видачі довідки про настання інвалідності до 18-річного віку. У зв'язку з незгодою з рішенням обласної МСЕК № 2 медекспертна справа ОСОБА_1 була скерована для заочної і консультації у Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів ВНМУ. Відповідно до заключення НДІ № 1070 від 13.11.2015 документів про наявність патології серця до 18-річного віку нема, виходячи із представлених Ехо-КГ за 1999 рік та заключення кардіоцентру у хворого діагностовано: ревматичну хворобу серця з недостатністю АК-І ст, НК І, наявна патологія з функціональними порушеннями не є інвалідизуючою патологією на той момент. ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням, і за його заявою з 24.12.2015 по 29.12.2015 проходив очне обстеження і консультацію в цьому ж інституті. У рішенні комісії № 1373 від 18.01.2016 року вказано, що на підставі представлених в медико-експертній справі даних встановити факт інвалідизуючої патології до 18-річного віку не представляється можливим. Медико-соціальна експертна комісія повідомляла неодноразово ОСОБА_1 , що при представленні архівних документів, що свідчитимуть про його захворювання до 03.09.1999 (до 18-річного віку), комісія повернеться до розгляду питання про надання висновку про час настання інвалідності у ОСОБА_1 до 18-річного віку. Окрім того, відповідно до абзацу 7 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, надала суду пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на позов.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. З врахуванням наявних у справі доказів суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Позовна заява надійшла до суду 24.10.2017. Ухвалою суду від 27.10.2017 відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 06.12.2017 у справі призначено судово-медичну експертизу. Після отримання висновку комісійної судово-медичної експертизи від 18.06.2018 № 93 ухвалою суду від 26.06.2018 поновлено провадження у справі. Всі наявні у справі докази були надані сторонами та витребувані судом.
Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що підтверджується наданими позивачем документами, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим повноліття досягнув 03.09.1999. 26.10.1999 позивач був визнаний не придатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час за гр.1 ст. 38В.
Із медико-експертної справи № 56 вбачається, що вперше позивач проходив медико-соціальну експертизу 18.05-17.06.2015. Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК № 2 його визнано інвалідом III групи загального захворювання терміном на 1 рік. 16.07.2015 року обласна МСЕК № 2 на підставі поданих документів (довідки № 63 від 25.02.2015, виданої Глинянською районною лікарнею, Ехо-КГ та акту обстеження стану здоров'я № 193 за 1999 рік) підтвердила рішення кардіологічної МСЕК № 2 щодо III групи інвалідності терміном на 1 рік та змінила категорію інвалідності з «загального захворювання» на інвалідність «з дитинства». Чергову експертизу ОСОБА_1 проходив 11.05-01.06.2016, III група інвалідності йому продовжена Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК № 2 на два роки. Причина інвалідності - інвалід з дитинства.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 причинний зв'язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.
Документи лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання позивача до 18-річного віку у нього були відсутні, тому відповідач відмовив йому у видачі довідки про настання інвалідності до 18-річного віку. У зв'язку з незгодою з цим рішенням медико-експертна справа ОСОБА_1 була скерована для заочної консультації у Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів ВНМУ. Відповідно до заключення зазначеного НДІ № 1070 від 13.11.2015 документів про наявність патології серця до 18-річного віку нема, виходячи із представлених Ехо-КГ за 1999 рік та заключення кардіоцентру у хворого діагностовано: ревматичну хворобу серця з недостатністю АК-І ст, НК І, наявна патологія з функціональними порушеннями не є інвалідизуючою патологією на той момент. ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням, і за його заявою з 24.12.2015 по 29.12.2015 проходив очне обстеження і консультацію в цьому ж інституті. У рішенні комісії № 1373 від 18.01.2016 року вказано, що на підставі представлених в медико-експертній справі даних встановити факт інвалідизуючої патології до 18-річного віку не представляється можливим.
Під час судового розгляду позивачем також не було представлено жодних нових медичних архівних документів, які б свідчили про виникнення його захворювання до 03.09.1999 року (до 18-річного віку), та не були враховані відповідачем та іншими лікарськими комісіями.
Із висновку комісійної судово-медичної експертизи від 18.06.2018 № 93 вбачається, що згідно записів представленої документації ОСОБА_1 , 1981 р.н., неодноразово проходив амбулаторне і стаціонарне обстеження та лікування. Йому встановлено діагноз «Хронічна ревматична хвороба серця в поєднанні з вродженою вадою серця: двостулковий аортальний клапан, недостатність аортального клапана 2-З-го ступеня, пролапс мітрального клапана 2-го ступеня з його недостатністю І-го ступеня, розширення висхідного відділу аорти, серцева недостатність 2А ступеня, функціональна недостатність 2-3-го ступеня», що також підтверджується даними огляду членами комісії. Згідно з «Актом обстеження стану здоров'я» № 193 при обстеженні в 1-му кардіологічному відділенні Львівського обласного кардіологічного центру у Регети В.П. 06.10.1999 при проведенні ехокардіографії виявлено «Недостатність аортального клапана. Синдром дилятаційної кардіоміопатії.». При проведенні ехокардіографії 12.10.1999 виявлено ознаки збільшення лівого шлуночка, потовщення і ригідність стулок аортального клапана, аортальна регургітація 2+, на підставі чого зроблено заключення - «аортальна недостатність». Після цього 13.10.1999 кардіохірургом зазначено «аортальна вада серця, ймовірно ревматичного ґенезу» та виставлено діагноз «Ревматизм, активна фаза. Млявоперебігаючий ревмокардит. Недостатність аортального клапану. НК І ст.». Попри це, під час проходження обстеження в «Акті» не було вказано наявність у ОСОБА_1 «Вродженої вади серця у вигляді двостулкового аортального клапану». Медична документація із даними про обстеження чи лікування ОСОБА_1 до 03.09.1999 для проведення судово-медичної експертизи не представлена. Тому встановити, чи станом на 03.09.1999 ОСОБА_1 хворів на « ОСОБА_2 » не представляється можливим. Комісія вважає, що станом на 03.09.1999 року у ОСОБА_1 була «недостатність аортального клапану», але оскільки при обстеженні у жовтні 1999 р. не вказано про наявність «Вродженої вади серця у вигляді двостулкового аортального клапана», а будь яка медична документація за період до жовтня 1999 року відсутня, встановити внаслідок «вродженої вади серця», чи іншого захворювання у ОСОБА_1 розвинулась «недостатність аортального клапану» не представляється можливим.
Судом були допитані судові експерти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зі складу комісії експертів, яка надала висновок судово-медичної експертизи, з показань яких вбачається, що останні підтвердили обґрунтованість наданого ними висновку, роз'яснивши, що двостулковий аортальний клапан є вродженою патологією, однак інвалідизуючою патологією є лише важка аортальна недостатність, встановлена позивачу у 2015 році, яка може бути набутим наслідком відповідної патології або інфекційних захворювань, однак станом на 18-річчя позивача аортальна недостатність не досягала важкого ступеня.
Зазначені висновки не спростовуються поясненнями позивача та показаннями свідка ОСОБА_5 , сімейного лікаря за місцем проживання позивача, оскільки останні лише підтвердили наявність вродженої патології позивача у виді двостулкового аортального клапану, однак жодних медичних документів на підтвердження ступеня важкості проявів наслідків цієї патології суду не надали. З огляду на вищенаведене, оскільки в ході судового розгляду позивачем не доведено існування обставин, зазначених ним у позовній заяві, як фактична підстава позову, а тому в задоволенні його суд відмовляє.
Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», третьої особи Обласної МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Повний текст рішення суду складено і підписано 24.06.2019.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 353-355, п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Міжрайонна спеціалізована кардіологічна МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», 79008, м. Львів, вул. Руська, 20;
Третя особа: Обласна МСЕК № 2 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», 79008, м. Львів, вул. Руська, 20.
Суддя: Мармаш В. Я.