Справа № 462/3893/19
24 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,
державного виконавця: Крилишина Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові подання державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Крилишина Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України, суд
Державний виконавець Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Крилишин Р.М. звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 /, який, зі слів стягувача проживає /зареєстрований/ у АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, на підставі якого видано виконавчий лист №157/883/14-ц від 10.10.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 41000 грн. В обґрунтування подання зазначив про те, що на даний час рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, а в діях боржника наявні ознаки ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. Державний виконавець вважає, що є підстави для обмеження у праві виїзду за кордон боржника.
У судовому засіданні державний виконавець Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Крилишин Р.М. підтримав подання з підстав, викладених в ньому.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Відтак, неявка боржника та стягувача не є перешкодою для розгляду подання.
Вивчивши матеріали подання, оглянувши надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення державного виконавця, суд входить з такого.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно вимог п. 19 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов'язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Разом з тим, згідно вимог ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок роз'яснення спорів у цій сфері.
Згідно ч.2 ст. 6 згаданого Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
В той же час, відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як вбачається з матеріалів подання, головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження, боржником у якому є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна сума заборгованості становить 41000 грн.
Разом з тим, подання не містить будь яких відомостей про те, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, не зазначено, якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні його права виїзду за кордон та пересуванні. Також не наведено жодних доказів наявності чи відсутності у боржника ОСОБА_1 закордонного паспорту.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду з України громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Таким чином, підставою для обмеження особи у праві виїзду за кордон є сукупність двох умов: наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї рішенням суду або органу (посадової особи), а також факт її ухилення від виконання таких зобов'язань.
Тобто Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, судом не може розцінюватись як ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Однак, в матеріалах подання відсутні будь які дані, які б підтверджували факт ухилення боржника від виконання зазначених зобов'язань, докази, які підтверджують надіслання боржнику ОСОБА_1 вимоги про добровільне виконання зобов'язання та докази одержання усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про звернення до суду із даним поданням.
Суд не приймає до уваги долучені до матеріалів подання рекомендовані повідомлення, оскільки із таких чітко вбачається, що повідомлення, надіслані виконавчою службою ОСОБА_1 поверталися у зв'язку із тим, що останній не проживає за вказаною на конверті адресою.
Відтак, державним виконавцем не надано доказів належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та інші дії, що здійснювались виконавцем у процесі виконавчого провадження, а тому і не доведено ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Враховуючі викладені обставини, а також те, що обмеження у праві виїзду за межі України є виняткових заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим, передчасним та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 258-261, 441 ЦПК України, Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»,
У задоволенні подання державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали, або у строки та порядку ст. 354, 355 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 26 червня 2019 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.