26.06.2019 Справа №607/10488/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
під час проведення судового розгляду, в приміщенні зали суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001172 від 17 квітня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-1 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям. В обґрунтування такого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину вперше визнав, від вчинення злочину тяжких наслідків не настало, активно сприяв розкриттю злочину, яке виявилось в тому, що він надавав слідчому показання, на першу вимогу з'являвся до слідчого та суду, а також подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік.
Обвинувачений клопотання підтримав.
Суд, заслухавши учасників, ознайомившись із наданими матеріалами кримінального провадження, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину, повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула шкоду.
Застосовуючи вказані норми законодавства у даному випадку, суд зазначає, що по - перше не надано будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_3 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання держави за 2018 рік.
По - друге, відповідно до досудової доповіді, складеної стосовно ОСОБА_3 , оцінка вчинення ним повторного злочину є середньою, загальний рівень небезпеки останнього для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінено як середній, а не низький. Такі дані щодо ОСОБА_3 самі по собі виключають звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
На підставі ст.45 КК України, керуючись ст.ст.285,286,288 КПК України, суд,-
У задоволенні заявленого прокурором ОСОБА_4 клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1