Справа № 444/2774/16-ц
Провадження № 2/444/25/2019
(повне)
28 травня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г.І.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_2 ,Борщевського О.А ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
представників відповідачів Панюра Н.Ф.,Пристаж Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_4 , третя особа: Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання права на приватизацію земельної ділянки, про визнання недійсним рішення міської ради, про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_4 , третя особа: Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання права на приватизацію земельної ділянки, про визнання недійсним рішення міської ради, про зобов'язання вчинити дії, який в подальшому уточнив .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно досвідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори 16 серпня 2012 року позивач став спадкоємцем майна матері ОСОБА_5 , 1922 року народження, що проживала в АДРЕСА_1 , і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво про право власності складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належали матері на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Дублянської міської ради, Жовківського району, Львівської області 19 вересня 1987 року, зареєстрованого в Львівському бюро техінвентаризації 19 вересня 1987 року за № 55.
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки“ № 35222061 від 20 серпня 2012 року реєстраційний № 37379774, номер запису 55 в книзі 1. ОСОБА_5 успадкувала будинковолодіння від своєї матері ОСОБА_6 .
За життя покійна мати позивача не встигла оформити право власності на земельну ділянку площею 0,19 га., яка була в її користуванні і на якій знаходився житловий будинок разом із господарськими будівлями.
Щодо площі присадибної земельної ділянки, то згідно поземельної книги (Присадибний фонд) 1972 рік: запис № 86 вказано, що ОСОБА_6 ( мати ОСОБА_5 та бабця ОСОБА_1 ) користувалася земельною ділянкою присадибного фонду - 0, 17 га. (загальна площа двору графа 7) .
А в 1983 році Наказом дирекції Учгоспу “Дублянський” № 161 від 20.06.1983 року ОСОБА_7 долучено земельну ділянку площею 0,02 га після знесення аварійного будинку покійного сусіда ОСОБА_8 , що також підтверджується листом виконавчого комітету Дублянської міської ради № 24/2012 від 20.06.1983 року. Друга частина земельної ділянки також площею 0,02 га була долучена іншому сусіду родичу покійного ОСОБА_8 ОСОБА_9 , якому і було доручено розібрати аварійний будинок. Наказ дирекції Учгоспу “Дублянський” № 161 від 20.06.1983 року ні ОСОБА_9 , ні його спадкоємцями не оспорювалася. Поділена земельна ділянка знаходилась перед земельними ділянками будинковолодінь ОСОБА_5 та ОСОБА_9 і перебувала в їх користуванні, а на сьогоднішній день є в користуванні їх спадкоємців позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 і ними не оспорюється.
Внаслідок долучення до земельної ділянки площею 0,17 га в 1983 році ще 0,02 га землі загальна земельна площа двору ОСОБА_5 збільшилась і становила 0,19га.
Отже, позивач як спадкоємець та власник житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,19 га. має право набути право власності на дану земельну ділянку на підставі: приватизації земельних ділянок згідно Земельного кодексу України.
По сусідству із позивачем, із східної сторони у житловому будинку АДРЕСА_2 проживає гр. ОСОБА_10 , а з західної сторони в будинку АДРЕСА_3 , проживає відповідач ОСОБА_4 Земельні ділянки, на яких розміщені їх будинковолодіння були відділені один від одного межовими знаками, які проходили по встановлених огорожах. Огорожа, що була встановлена і виділяла будинковолодіння АДРЕСА_2 сусіда гр. ОСОБА_10 збереглась, межа не порушувалась. Межа, дерев'яна огорожа, що виділяла позивача будинковолодіння від будинковолодіння № НОМЕР_1 відповідача гр. ОСОБА_4 частково була порушена, так як - дерев'яний паркан зігнив і впав (паркан довжиною 59,295 метрів від точки 9 до точки 11 Плану території земельної ділянки 2012 року).
Оформивши право власності на будинковолодіння, позивач вирішив поставити нову огорожу, однак сусід відповідач ОСОБА_4 відмовився надати згоду на будівництво огорожі на межі, яка колись була встановлена представниками влади і відділяла їх будинковолодіння , мотивуючи тим, що на межі стоїть недобудований його спадкодавцями цегляний гараж. Гараж знаходиться на віддалі 30 см. від житлового будинку позивача (до матеріалів справи долучено ксерокопії фотографій), збудований без дозволів, належної документації, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: 7.50. Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5 - не менше 10 метрів та визначаються за погодженням з органами Державного санітарного нагляду.
В місці, де стоїть недобудований гараж відповідача, від будинку до межі відповідача ОСОБА_4 повинно бути 1,57 метрів, а є 0,30 метрів, отже відповідач незаконно користується 1,27 метрів його земельної ділянки. Згідно матеріалів інвентаризації земельних ділянок проведеної Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації в селі Ситихів в 1986 року абрису земельної ділянки № 72 від 18.10.1986 року ширина його земельної ділянки в даному місці повинна бути 12,00 метрів, згідно точок 10 - 4 по плану території 2012 року є тільки 10,43 метрів.
Спадкодавці відповідача ОСОБА_4 , використавши знищення межових знаків (паркан дерев'яний згнив) та те, що на той час в господарстві проживала одна мати позивача, порушили межові знаки земельної ділянки, побудували на ній гараж з порушенням приписів ДБН 360-92* НОМЕР_2 , внаслідок чого зменшилась площа земельної ділянки, яка знаходиться у позивача користуванні.
Абрис земельної ділянки - креслення, зроблене в польових умовах від руки з позначенням на ньому промірів, потрібних для складання точного плану. З проханням вирішити спірне питання щодо неправомірного використання частини земельної ділянки суміжним землекористувачем ОСОБА_4 та відновлення межі позивач звертався з заявами до Дублянського міського голови пана Поповича Ю.В. : заяви від 13 жовтня 2011 року, 27 лютого 2012 року, 05 квітня 2012 року.
Зазначає, що враховуючи те, що його заяви не розглядались, позивач звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, яка листом № 300/21-8 від 26.04.2012 року направленим йому та Дублянському міському голові Попович Ю.В. роз'яснила міському голові про те що потрібно розглянути його заяви та надати відповіді. На підставі цього листа, міський голова 27 квітня 2012 року надав позивачу відповіді на його заяви. В одній відповіді від 27.04.2012 року № 290 йому міський голова повідомив, що комісія в присутності гр. ОСОБА_4 провела обстеження та контрольні заміри земельних ділянок, що позивач та гр. ОСОБА_4 погодились виготовити документацію для встановлення меж земельних ділянок в натурі для подальшого виготовлення Державних актів, а в другій відповіді від 27.04.2012 року № 291 міський голова роз'яснив позивачу, що необхідно виготовити Державний акт на право власності на землю і тоді в присутності гр. ОСОБА_4 будуть встановлені межові знаки.
Позивач звернувся до Приватного підприємства ”Євро Львів” в 2012 році з заявою виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку. Приватне підприємства ”Євро Львів” виготовило план території земельної ділянки. Однак, як виявилось, на плані території земельної ділянки площа його ділянки становить 0,1691 га. що менше на 0,0209 га. від даних 0,19 га. земельно-облікових книг відповідача Дублянської міської ради, а межі не відповідають матеріалам інвентаризації земельних ділянок 1986 року абрису земельної ділянки АДРЕСА_1 .В проханні позивача внести зміни та виготовити новий план території та технічну документацію Приватне підприємство ”Євро Львів” з невідомих йому причин відмовило, а тому він став шукати іншого виконавця.
Для вирішення спірного питання позивач звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, якою проведено обстеження земельної ділянки, яка використовується позивачем для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 на відповідність земельно-обліковим книгам, за матеріалами перевірки надано відповідь № 580/3-20-8 від 29.05.2012 року.
В результаті обстеження, Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області встановлено, що фактична площа земельної ділянки, яку я використовує позивач на даний час становить 0,1691 га ( згідно обмірів проведених ліцензованою організацією), в той час, коли згідно земельно-облікових даних Дублянської міської ради у позивача користуванні знаходиться 0,19 га. : 0,17 га. та 0,02 га, які долучені в 1983 році, що підтверджується наказом Учгоспу “Дублянський” Львівського сільськогосподарського у від 20.06.1983 року № 161 та листом виконавчого комітету Дублянської міської ради № 24/2012 від 20.06.1983 року.
При обстеженні земельної ділянки головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Львівській області Мандієм А.І. встановлено, що згідно абрису земельної ділянки від 18.10.1986 року ширина земельної ділянки із сторони АДРЕСА_2 будинку) становить 12 м., а фактично 10,6 м; із протилежної сторони ширина земельної ділянки має бути 11,9 м , а є 10 м. Таким чином розмір земельної ділянки з 0,19 га зменшився до 0,17 га. Згідно обмірів проведених ліцензованою організацією відповідачем ОСОБА_4 використовується земельна ділянка площею 0,2689 га.
Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області складено План- схему земельної ділянки позивача, якою я користуюсь в порівнянні з розмірами земельної ділянки, якою він повинен користуватись згідно матеріалів інвентаризації земель 1986 року абрису земельної ділянки № 72 по вул. АДРЕСА_2 с.Ситихів, що була складена 18 жовтня 1986 року в натурі техніком.
Встановлено зменшення розмірів його земельної ділянки № АДРЕСА_1 і збільшення розміру земельної ділянки № 76 відповідача.
Згідно точок 11 - 3 по плану території 2012 року є тільки 9,90 метрів, а згідно абрису ширина земельної ділянки в даному місці повинна бути 11,90 метрів; згідно точок 10-4 по плану території 2012 року є тільки 10,43 метрів, а згідно абрису ширина земельної ділянки в даному місці повинна бути 12,00 метрів; згідно точки 1- 2 по плану території 2012 року є тільки 11,31 метрів, а згідно абрису ширина земельної ділянки в даному місці повинна бути 11,90 метрів. Межа порушена від точки 1-11-0-9плану території 2012 року - довжиною 136,209 метрів.
Згідно поземельної книги (Присадибний фонд) 1972 рік: запис № 84, в ОСОБА_11 (батька ОСОБА_4 ) в користуванні станом на 1977 рік вказана земельна ділянка присадибного фонду - 0, 22 га. Крім того в 1983 році йому долучено 0,02 га згідно Наказу ОСОБА_12 . Отже, у ОСОБА_4 у користуванні повинна бути земельна ділянка площею 0,24 га., а фактично є земельна ділянка площею 0,2689 га., що більше на 0,0289 га. розмірів по облікових даних міської ради.
Позивач знову звернувся до відповідача ОСОБА_4 та запропонував відновити межу згідно наявної документації матеріалів інвентаризації наших земельних ділянок абрисів, які були зроблені в один день 18.10.1986 року, демонтувати гараж, запропонував також те, що встановлю нову огорожу за свій рахунок, але він відмовився.
Враховуючи вище наведене та відмову суміжного землекористувача відповідача ОСОБА_4 , представники відповідача Дублянської міської ради запропонували йому для вирішення спору звернутись до суду. Так позивач 17 жовтня 2012 року звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , Дублянської міської ради Жовківського району Львівскої області про відновлення межі. 10 червня 2013 року Жовківський районний суд у цивільній справі за № 1308/3500/2012 за позовом ОСОБА_1 прийняв рішення, яким вирішив: відновити межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_4 у відповідності з даними земельно- кадастрової документації Абрисом земельної ділянки №72. Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у будівництві огорожі на межі, що розділяє земельні ділянки будинковолодінь АДРЕСА_4 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації Абрисами земельної ділянки № НОМЕР_3 . Зобов'язано ОСОБА_11 демонтувати недобудований гараж, що знаходяться на межі та території ОСОБА_1 .За апеляційною скаргою ОСОБА_4 . Львівський апеляційний суд прийняв 11 листопада 2013 року рішення, яким апеляційну скаргу задоволив частково, рішення Жовківського районного суду від 10 червня 2013 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись те, що сторонами не представлено суду правовстановлюючі документи на земельні ділянки, якими сторони користуються; на відсутність розробленої документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); на відсутність рішення щодо вирішення спору про межу міською радою; на те, що згідно ст.ст. 106, 158 ЗК України спір про встановлення чи відновлення меж земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян, не підвідомчий суду; а тому суд вважає рішення суду першої інстанції є передчасним.
Враховуючи рішення Львівського апеляційного суду від 11.11.2013 року, 04 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача Дублянської міської ради з заявою про передачу позивачу безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку площею 1900 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 в межах норм безоплатної приватизації.
07 квітня 2014 року, на усну вимогу секретаря ради та архітектора ОСОБА_13 , позивач на ім'я голови постійної комісії з питань землекористування і екології Дублянської міської ради ОСОБА_14 . подав заяву та необхідні документи для приватизації присадибної земельної ділянки.
Проте, ні відповіді на заяву від 04 березня 2014 року, ні відповіді від голови комісії Скіри Р.І. він по сьогоднішній день позивач не отримав, а це вже більше року, жодної інформації щодо розгляду моєї заяви з питання приватизації присадибної земельної ділянки згідно поданих ним документів.
Тільки, 20 червня 2014 року, після неодноразових звернень до міського голови ОСОБА_15 та його заступника ОСОБА_16 , нового землевпорядника ОСОБА_17 , позивач отримав копію рішення Дублянської міської ради від 10.04.2014 року № 24 « Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею НОМЕР_4 га за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ».
На початку липня 2014 року позивач звернувся до інженера-землевпорядника ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ліцензованої організації ТзОВ ” Інституту геоінформаційних систем” м.Львів, з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою, вони погодились і через тиждень виготовили план земельної ділянки по фактичному користуванні 0,1716 га. (поряд з планом суміжного землекористувача ОСОБА_4 ) та проект варіанту площі земельної ділянки 0,1939 га. (поряд з планом суміжного землекористувача ОСОБА_4 ), які подав 14 липня 2014 року до Дублянської міської ради та на ім'я Голови постійної комісії з питань землекористування і екології Дублянської міської ради Скіри РЛ. Відповіді на цю заяву він також не отримав.
20 серпня 2014 року позивач направив на ім'я міського голови ОСОБА_15 та голови комісії Скіри Р.І. заяву про надання інформації щодо розгляду моїх заяв, однак відповіді не отримав.
26 грудня 2015 року позивач подав на ім'я Голови постійної комісії з питань землекористування і екології Дублянської міської ради Скіри РЛ. заяву, в якій просив розглянути пакет документів поданих з заявою від 14 липня 2014 року. Відповіді від ОСОБА_14 він не отримав.
В листопаді 2014 року, голова депутатської комісії Дублянської міської ради із питань розгляду земельних спорів Колодій ОСОБА_20 усно по мобільному телефону повідомив позивача, про те, що передав на розгляд Постійній комісії Дублянської міської ради з питань землекористування та екології Витяг із засідання депутатської комісії із питань розгляду земельних спорів від 02.10.2014 року, в якому вказано про невідповідність розмірів земельних ділянок, про збільшення розміру земельної ділянки в користь відповідача ОСОБА_4 і зменшення розміру земельної ділянки позивача, а також з пропозицією прийняти рішення і винести даний спір на сесію ради.
19 січня 2015 року листом № 24, міський голова ОСОБА_15 повідомив позивача, що заява від 14 липня 2014 року була направлена на розгляд голові депутатської комісії з розгляду земельних спорів, а відповідь нібито йому надана, однак в листі не повідомив позивача чому відповідь - висновок комісії з розгляду земельних спорів не розглянуто постійною комісією з питань землекористування і екології та не передавно на розгляд пленарного засідання Дублянської міської ради.
Витяг із засідання депутатської комісії Дублянської міської ради від 02.10.2014 року з висновком за результатами розгляду спору про межу ні комісією з питань землекористування і екології, ні сесією не розглянуто по день звернення до суду .
Зазначив, що у відповіді Дублянського міського голови Поповича В.Ю. від 19 січня 2015 року № 24, на заяву позивача від 14 липня 2014 року позивача повідомлено, що він не надав технічну документацію із землеустрою і йому рекомендовано звернутись до ліцензованої організації у відповідності до рішення Дублянської міської ради від 10 квітня 2014 року № 24 “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,19 га. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та рекомендовано замовити документацію.
Позивач звернувся до ТзОВ «Інституту геоінформаційних систем» і інженер - землевпорядник ОСОБА_21 почав виготовлення технічної документтацїї із землеустрою на земельну ділянку площею 0,19 га. згідно даних поземельної книги, погосподарських книг та матеріалів інвентаризації 1986 року. Інженер - землевпорядник Звозда Тарас ТзОВ ”Інституту геоінформаційних систем” провів заміри, підготував план території земельної діянки, а також склав Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
У зв'язку з тим, що суміжний землекористувач його сусід гр. ОСОБА_4 безпідставно відмовився від підписання Акту про встановлення та узгодження межі, інженер - землевпорядник Звозда Тарас ТзОВ ”Інституту геоінформаційних систем”, після спілкування з представниками міської ради, відмовив позивачу у виготовленні документації і порадив йому спочатку звернутись із заявою до узгоджувальної комісії по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування Дублянської міської ради про вирішення спору, що він і зробив.
10 лютого 2015 року позивач подав заяву на ім'я голови узгоджувальної комісії по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування Дублянської міської ради ОСОБА_22 , до якої долучив Акт про встановлення та узгодження меж земельної ділянки, який відмовився підписати ОСОБА_4 та ксерокопію витягу про державну реєстрацію прав на житловий будинок . Відповідь міської ради від 17.02.2015 року за № 120, про те, що його заява передана голові комісії ОСОБА_22 , позивач отримав 19 лютого 2015 року.
30 квітня 2015 року позивач повторно направив на ім'я міського голови ОСОБА_15 та на ім'я голови комісії Колодія П.П. заяву про надання інформації щодо розгляду заяви від 10 лютого 2015 року про вирішення спору щодо межі з ОСОБА_4
18 травня 2015 року, позивач в третє, подав на ім'я міського голови та голови узгоджувальної комісії заяви про надання інформації щодо причин не розгляду його письмових заяв.
21 травня 2015 року за №411 у відповіді на заяву позивача від 18 травня 2015 року Дублянський міський голова запропонував йому повторно звернутись до комісії з розгляду земельних спорів, не надавши йому відповіді чому не розглядається узгоджувальною комісією по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування його заява від 10 лютого 2015 року.
В листі від 30 вересня 2015 року за № 761 Дублянський міський голова ОСОБА_23 повідомив позивача : “Ваша заява була розглянута на постійній депутатській комісії з питань землекористування та екології Дублянської міської ради “Про врегулювання спірної ситуації відносно узгодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 », ні числа засідання комісії, ні дати прийняття висновку чи рішення комісії не вказується, ксерокопія протоколу чи рішення комісії не долучено , окрім того в листі повідомляється про те,що йому необхідно подати розроблену ліцензованою організацією технічну документацію, а поданий ним Акт встановлення і узгодження меж буде розглянутий комісією у робочому порядку.
На неодноразові звернення позивача, заяви про розгляд спору щодо відновлення межі відповіді позивач не отримував. Представники влади Дублянський міський голова Попович Ю.В., заступник голови Яремко М.В., явно зайняли позицію відповідача ОСОБА_4 суміжного землекористувача і не хочуть вирішувати спір згідно закону, з 2011 року вважає, що вони чинять йому перешкоди у вирішенні питання приватизації, пропонуючи подавати заяви, документи, які потім не розглядають і спір не виносять на розгляд та вирішення пленарного засідання Дублянської міської ради, що є грубим порушенням чинного законодавства України.
Враховуючи те, що ТзОВ ” Інституту геоінформаційних систем” також відмовився від виготовлення Технічної документації із землеустрою у відповідності до рішення Дублянської міської ради від 10 квітня 2014 року № 24 “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,19 та за адресою: АДРЕСА_5 . Ситихів, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 позивач звернувся 12 січня 2016 року з заявою до 3-ої особи Державного підприємства ” Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, який виготовив Технічну документацію із землеустрою його присадибної земельної ділянки площею 0,19 га. згідно чинного законодавства України.
10 лютого 2016 року позивач подав до відповідача Дублянської міської ради заяву про затвердження Технічної документації, до якої долучив оригінал технічної документації із землеустрою на 41 аркуші.
24 лютого 2016 року позивач отримав від відповідача лист № 120 від 15 лютого 2016 року про те, що його заява та технічна документація передані на розгляд депутатської комісії з питань землекористування та екології з подальшим прийняттям рішення сесією Дублянської міської ради.
Позивач очікував на повідомлення про час проведення сесії та розгляду його заяви, так як в своїй заяві від 10.02.2016 року він просив відповідача заздалегідь повідомити його про час проведення сесії ради.
16 березня 2016 року позивач отримав від відповідача Дублянської міської ради листа за № 208 від 14 лютого 2016 року в якому, відповідач Дублянська міська рада повідомила позивача про те, що на черговому засіданні депутатської комісії розглянуто заяву та надано наступні зауваження:1) відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_4 ; 2)відсутнє погодження на викопіюванні; 3) відсутня кількість межових знаків в акті приймання-передачі межових знаків; та просили забрати документацію для усунення недоліків.
В листі № 208 від 14.02.16 вказано, що комісія розглянула заяву, а в листі від 15.02.2016 року повідомляється, що заява буде розглянута на комісії. Лист від 14.02.2016 за № 208, а лист від 15.02.2016 за № 120 , тобтолист 208 від 14.02.2016 зареєстровано значно пізніше. В листі № 208 від 14 лютого 2016 року не вказано конкретно коли відбулось засідання комісії, не долучено до листа висновок чи виписку з протоколу засідання комісії; не вказано на якому документі відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_4 і чому він повинен бути; в п.2) не вказано чиє погодження і на якому викопіюванні відсутнє, в поданій технічній документації ніякого викопіювання не має; в п 3) вказно про відсутність кількості межових знаків в акті приймання -передачі межових знаків. В даному випадку до технічної документації до акту приймання-передачі межових знаків додано список межових знаків з вказівкою кількості , абрисом та позначкою місця знаходження межових знаків, а в акті вказано, що до акту додається список. Крім того, механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376. Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який долучається до технічної документації після виконання робіт, а це можливо тільки після затвердження технічної документації.
Отримавши від відповідача лист за №208 від 14 лютого 2016 року, позивач звернувся до Державного підприємства ”Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” - виконавця Технічної документації , який листом № 185 від 22 березня 2016 року звернувся до голови Дублянської міської ради Поповича В. та призначив дату складання акту приймання - передачі межових знаків 05.04.2016 року. Однак, голова Дублянської міської ради Попович В. листом № 262 від 28 березня 2016 року повідомив Державне підприємство про те, що закріплення меж земельних ділянок в натурі межовими знаками проводиться, після затвердження технічної документації сесією Дублянської міської ради. Виконавець листа землевпорядник ОСОБА_24 .
На прохання позивача, 05.04.2016 року представник Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - виконавця Технічної документації за участі позивача та у присутності сусідів ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , провів відповідні дії та склав ще Акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 05.04.2016 року та Акт приймання - передачі межових знаків на зберігання від 05.04.2016 року. Сусід ОСОБА_4 підписати акти відмовився, документів на право власності на суміжну земельну ділянку або інші документи, які б підтверджували правомірність відмови підписати акт, він не пред'явив.
А тому, позивач вважає, що непогодження 05.04.2016 року суміжним землекористувачем ОСОБА_4 меж земельної ділянки є лише формою реалізації його права ОСОБА_4 заяв чи заперечень з приводу суміжного землекористування до Дублянської міської ради не подавав.
Окрім того, представник відповідача Дублянської міської ради на вчинення дій 05.04.2016 року не приїхав, що ще раз доказує небажання представників відповідача Дублянської міської ради згідно чинного законодавства у встановлені строки приватизувати йому земельну ділянку площею 0,19 га .
13 травня 2016 року позивач подав відповідачу разом з заявою про затвердження Технічної документації із землеустрою додаткові акти до Технічної документації, просив вказані документи долучити до Технічної документації і подати на розгляд сесії Дублянської міської ради, про час та місце проведення якої просив його заздалегідь повідомити у відповідності до ст.19 Закону України “ Про звернення громадян».
Зазначив, що з 10 лютого 2016 року по 29 червня 2016 року відповідач Дублянська міська рада безпідставно не розглядала його заяву від 10 лютого 2016 року про затвердження Технічної документації на пленерному засіданні ради, а недоліки, вказані головою Дублянської міської ради ОСОБА_26 . представником відповідача в листі № 208 від 14 лютого 2016 року, що вони були видумані з ціллю свідомого неправомірного неподання документів на розгляд сесією ради та позбавлення його Конституційного права на приватизацію земельної ділянки.
Для захисту своїх інтересів позивач 29 червня 2016 року подав до Жовківського районного суду позовну заяву до Дублянської міської ради про зобов'язання розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради в місячний термін з прийняттям належного рішення.
Жовківський районний суд Львівської області у цивільній справі № 444/1334/16-а розглянув позовні вимоги позивача та 03 серпня 2016 року виніс рішення, яким вирішив зобов'язати Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області розгляднути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 10 лютого 2016 року заяву про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 вича АДРЕСА_1 площею 0, 1900 га., в місячний термін та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.
Зазначає, що на підставі постанови державного виконавця Жовківського РВ ДВС ТУЮ у Львівській області від 20.09.2016 року ВП 52229338 та на виконання рішення Жовківського районного суду від 10 серпня 2016 року, виконавчого листа суду Технічна документація була передана на розгляд депутатської комісії з розгляду земельних спорів, але вже в новому складі на чолі з заступником голови Яремко В.М, який як і Дублянський міський голова ОСОБА_23 ., відкрито зайняв упереджену і необ'єктивну позицію по відношенню до нього та приватизації ним земельної ділянки, внаслідок чого вирішував всі питання в інтересах відповідача ОСОБА_4 і навмисно затягував розгляд його заяв. На його неодноразові вимоги про розгляд комісією Технічної документації і передати на сесію голова комісії ОСОБА_16 , декілька разів призначав дату розгляду але комісія не приїзджала. І тільки після втручання державного виконавця Жовківської ДВС комісія 09 листопада 2016 року ввечері приїхала на перевірку. Позивач показав депутатам на два металеві стовпці і сказав, що межа проходила біля них і там повинна бути. Ніхто не робив ніяких замірів, ніхто не хотів вислухати інших сусідів, які пам'ятають де проходила межа. Суміжний землекористувач відповідач ОСОБА_4 , жодних документів які б підтверджували невідповідність Технічної документації щодо встановлення відновлення межі між нашими землеволодіннями комісії не надав.
Окрім того, 09.11.2016 року технічну документацію із землеустрою, подану ОСОБА_1 на затвердження міської ради ще 10.02.2016 року, розглянула депутатська комісія з розгляду земельних спорів та прийняла рішення, з яким позивач не згідний з наступних підстав:
Комісія в п. 1 рішення протоколу № 2 вказує, що межа між земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 проходить по існуючих металевих стовпах колишньої огорожі як показано на схемі виготовленій ПП “Євро Львів” в 2012 році. Він із даним висновком комісії не згідний, так як два металеві стовпці стоять на його подвір'ї будинковолодіння, і не можуть бути доказом межі яка існувала у відповідності до площі земельної ділянки 0,019 га. Схема, виготовлена ПП “ Євро Львів” в 2012 році не може бути доказом відновлення межі, так як показує площу земельної ділянки розміром 0,17 га, що на 0,02 га. менше ніж значиться в облікових даних міської ради - 0,19 га, що є порушенням його права на приватизацію земельної ділянки площею 0,19 га. Згідно цієї схеми межа проходить по стіні житлового будинку, що не відповідає межі, яка була встановлена раніше після будівництва житлового будинку батьками позивача, і є порушенням Державних будівельних норм 360-92**.
Підпунктом 3.25 Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держком- містобудування від 17 квітня 1992 року № 44 (далі - ДБН 360-92**), встановлено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Крім того, дана Схема земельної ділянки це не Технічна документація з землеустрою і позивачем до міської ради на розгляд сесією та затвердження не подавалась і ніким не затверджувалась.
Комісія встановила межу по стіні житлового будинку позивача з ціллю узаконення самочинно збудованого спадкодавцями відповідача ОСОБА_4 гаражу на віддалі 30 см, від позивача житлового будинку.
В п.2. Рішення протоколу № 2 комісія в рішенні рекомендує сесії не затверджувати технічну документацію через те, що вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам. Позивач вважає дані рекомендації комісії голослівними та безпідставними так як вони не обгрунтовані та не доказані належними доказами, такими, що спростовуються доказами наведеними вище в позовній заяві.
В п.3. рішення протоколу № 2 комісія рекомендує сесії звернутись із листом до 3-ої особи ДП” Львівський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” з вимогою провести службове розслідування відносно виконавців, які виготовили технічну документацію, не затверджувати технічну документацію, що не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам “ Огорожі” та вказали межу по земельній ділянці гр. ОСОБА_4 на відстані 1,5 м від будинку гр. ОСОБА_1 , яка проходить через нежитлову будівлю гр. ОСОБА_4 .
З даними безпідставними рекомендаціями комісії позивач також не згідний на підставі вищенаведених ним доказів, згідно яких Технічна документація виготовлена на підставі рішення Дублянської міської ради від 10 квітня 2014 року № 24 на площу земельної ділянки в розмірі 0,19 га. Межа між земельними ділянками відповідає розмірам площ вказаним в поземельній книзі (Присадибний фонд) 1972 рік та матеріалам інвентаризації земель присадибних земельних ділянок, проведеної в жовтні 1986 році і які знаходяться в Справах будинковолодінь, зареєстрованих в Львівському бюро техінвентаризацїї : будинковолодіння № 72 Тушницького І.В. реєстраційний № НОМЕР_5 , Витяг про державну реєстрацію прав №35222061 від 20.08.2012 року; будинковолодіння № АДРЕСА_3 ОСОБА_4 . реєстраційний № НОМЕР_6 , Витяг про державну реєстрацію прав № 34540088 від 19.06.2012 року. Рішення Дублянської міської ради від 10 квітня 2014 року № 24 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,19 га. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ” ніким не оскаржувалося і не скасовувалось.
Щодо нежитлової будівлі гр. ОСОБА_4 , позивач зазначає, що це є цегляний гараж, який збудовано ще в 1974 році самочинно спадкодавцями відповідача ОСОБА_4 на віддалі 30 см. від житлового будинку позивача ОСОБА_1 без дозволів відповідних органів, без належної документації, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: п.7.50 згідно якого відстань від наземних гаражів автомобілів до житлових будинків повинна бути не менше 10 метрів. Питання знесення гаражу, який загрожує знищенню позивача житлового будинку винесені на вирішення міської ради як власника землі, ще 10 березня 2015 року, відповідачем Дублянською міською радою, до компетенції якої відноситься вирішення цього питання, належним чином безпідставно не розглядаються, що підтверджується його заявами, направленими Дублянському міському голові Поповичу Ю.В. та виконкому Дублянської міської ради від 10.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 18.05.2015 року, скаргою від 06.2015 року, відповіддю Дублянського міського голови Поповича Ю. В. від 30.03.2015 року № 255, заяви до Департаменту архітектурно- будівельної інспекції у Львівській області від 10.03.2015 року, від 16.04.2015 року, листом Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 24.03.2015 року № 10В-6/1295-15, листом Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській областві від 23.06.2015 року №40-702-19/5533 .
Відповідач ОСОБА_4 офіційно письмово з запереченнями щодо затвердження Технічної документації та приватизації позивачем земельної ділянки площею 0,19 га., поясненнями чи заявами, документами підтверджуючими правомірність користування ним земельною ділянкою площею 0, 2689 га. більшою на 0,0289 га від облікових даних міської ради, документами на узаконення гаражу ні до відповідача Дублянської міської ради, ні до інших органів не звертався.
Відповідач Дублянська міська рада рішенням від 24 листопада 2016 року № 39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га., у власність гр. ОСОБА_1 , протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відмовила позивачу у затвердженні технічної документації у зв'язку з тим, що вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам “огорожі”, відсутні підпис власників (користувачів) суміжної земельної ділянки, згідно протоколу № 2 засідання комісії з розгляду земельних спорів.
Позивач зазначає, що вважає, що рішення відповідача Дублянської міської ради від 24 листопада 2016 року № 39 “є незаконним та необгрунтованим, прийнятим всупереч вимог чинного законодавства України та порушує його право на користування та приватизацію земельної ділянки площею 0,19 га. що підтверджуються наступним: в рішенні відповідача відсутні описова, мотивувальна частини, в яких відповідач зобов”язаний був вказати суть питання яке розглядається, зазначити підстави, мотиви, з яких відповідач дійшов висновку щодо необхідності прийняти таке рішення.
На розгляд відповідачу позивачем подано Технічну документацію із землеустрою, виготовлену ліцензованою організацією - Державним підприємством ” Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою”, згідно вимог ст.55 Закону України “ Про землеустрій” (конкретних претензій відповідач станом на сьогоднішній день до Технічної документації не заявив).
Приймаючи рішення від 24 листопада 2016 року за № 39 відповідач Дублянська міська рада не прийняла до уваги фізичні характеристики земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Щодо не підписання актів погодження меж суміжним землекористувачем ОСОБА_27 , то виходячи з аналізу ст.ст. 126, 198 ЗК України у зміст терміну "погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами" покладений принцип добровільності вчинення зазначених дій суб'єктами земельних відносин, і чинним земельним законодавством не передбачено обов'язку щодо надання згоди у примусовому порядку на погодження меж земельної ділянки, у т.ч. і за рішенням суду.
Непогодження суміжним землекористувачем ОСОБА_4 меж земельної ділянки є лише формою реалізації ним свого права. Гр. ОСОБА_4 жодних заяв чи заперечень з приводу суміжного землекористування до міської ради не подавав. А тому, вважає, що відсутність погодження не може бути само собою підставою для відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою та отриманні ним ділянки у власність.
Представник позивача ОСОБА_28 . в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав з наведених у позовній заяві підстав та зібраних по справі доказів, додатково просили суд при винесенні рішення по справі врахувати подані позивачем письмові пояснення по суті (а.с.125-138, а.с.154-158). Просив суд визнати право ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0, 1900 га., визнати недійсним рішення Дублянської міської ради від 24 листопада 2016 року № 39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у власність гр. ОСОБА_1 , протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні", зобов'язати Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 04 березня 2016 року заяву про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 площею 0,1900 га. без підпису суміжного землекористувача та передачу даної земельної ділянки у безоплатну власність в місячний термін та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення , зобов'язати відповідача ОСОБА_4 демонтувати самочинно збудований гараж розміром 3,20 х2,86 м АДРЕСА_6 кв АДРЕСА_6 , що розташований по АДРЕСА_3 . Окрім того просив стягнути з відповідачів Дублянської міської ради, ОСОБА_4 судових витрат на користь позивача ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого представника, просив суд позов задоволити .
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні, щодо позовних вимог позивача заперечив повністю, вважає що позов є безпідставним та таким що не підлягає до задоволення.
Представник відповідача Панюра Н.Ф. в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог позивача у зв'язку із безпідставністю таких вимог та недоведеністю їх у суді відмовити. Додатково зазначила , що висновком експертизи встановлено будівля гаража розміром 3,20х2,86 м. повністю розташована на земельній ділянці № АДРЕСА_3 , тобто на земельній ділянці ОСОБА_4 та не порушує меж суміжного землекористувача. Зазначила, що гараж збудував батько відповідача .
Представник відповідача дублянської міської ради Жовківського району Львівської області Пристаж Б.М. в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у зв'язку із безпідставністю таких позовних вимог .
Окрім того в судовому засіданні 18.09.2017 року допитано свідка ОСОБА_29 , яка суду повідомила, що вона знає позивача по справі ОСОБА_1 , з яким стосунки звичайні. По справі повідомила, що пам'ятає до 1981 року біля будинку позивача була дерев'яна огорожа , в 1961 році було весілля дочки, огорожа була стара та потребувала ремонту. Вони огорожу зремонтували , але просто більше його притулили до рогу будинку, після весілля паркан ніхто не рухав.За парканом був напевно 1 м., можна було пройти.
Допитаний в судовому засіданні 18.09.2017 року свідок ОСОБА_30 повідомив, що знає позивача по справі та відповідача по справі із ними стосунки нормальні. Пояснила, що пам'ятає що це були 1980 роки та що за будинком була огорожа із дошок, вони спокійно ходили поза господарську будівлю, був прохід і від хати, і від господарської будівлі . Ширина приблизно 1 м. або 1.20 м.
Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .
Відповідно п.9 до "Прикінцевих та перехідних положень" ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ч.1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.08.2012 року №2286 ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно витягу про державну реєстрацію прав №35222061 від 20.08.2012 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Із копії витягу про державну реєстрацію прав № 34540083 від 19.06.2012 року ОСОБА_4 є власником житлового будинку , який знаходиться в АДРЕСА_3 .
Як вбачаєтся із довідки виданої Дублянською міською радою від 01.07.2013 року №367 про те, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 , згідно фактичного плану території земельної ділянки становить : 0,1691 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2108 - для ведення особистого селянського господарства- разом 0,3799 га. По записах в погосподарській книзі загальна площа будинковолодіння становить 0,31 га.
Площа будинковолодіння по АДРЕСА_3 згідно фактичного плану території земельної ділянки становить : 0,2689 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,2899 га. для ведення особистого селянського господарства - разом 0,5586 га. По записах погосподарській книзі загальна площа будинковолодіння становить - 0,55 га.
Відповідно до п.27 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до пункту «г» ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до ч.1,2 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 28.03.2018 року № 681/1039/15-ц, погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
З пояснень сторін вбачається, що як позивач, такі і відповідач є користувачами земельних ділянок, які межують між собою і знаходяться по АДРЕСА_1 . Земельні ділянки, якими користуються позивач та відповідач, межі земельних ділянок між сторонами не погоджені.
Відповідно до роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Нормами ст.81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм для користування.
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користуванні.
У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Із висновку експертів комісійної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №2218-2220 від 29.03.2019 року (Том 2) вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 і площею 0,1900 га., що розроблена Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2016 році, розроблена у невідповідності вимог п.1 ст.34 ЗУ «Про державний земельний кадастр».
Конфігурація, розміри та площа земельних ділянок №70,№72 та №76, згідно абрисів (схематичного зображення) складених 18.10.1986 року при інвентаризації будинковолодінь, не відповідає тій конфігурації, площі та розмірам , що зазначені в абрисах земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , які містяться в Технічній документації розробленій в 2016 році (див.дослідницьку частину висновку) , додатково долучені до земельних ділянок сторін по 0,02 га., враховано.
Фактичне розташування будівель і споруд по відношенню до існуючої межі між земельними ділянками №72 та №76 не відповідає їх розташуванню по відношенню до межі , що відображена в технічній документації гр. ОСОБА_1 (див.дослідницьку частину висновку).
Фактичне розташування межі між земельними ділянками №72 та №76 не відповідає тій межі , яка відображена в технічній документації , отже, має місце її порушення (див.таблиця 1 додаток 1 до висновку).
Будівля гаража розміром 3,20х2,86 м. повністю розташована на земельній ділянці №76 та не порушує меж суміжного землекористувача.
Будівля гаража розміром 3,20х2,86 м. не відповідає вимогам ДБН В.2.3.-15:2007 «Споруди транспорту.Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», зокрема п.6.4. та п.6.5 ДБН Б.2.2.-12:2018 «Планування і забудова територій», зокрема п.6.1.39, п.15.2.2. в частині нормативної відстані до межі сусідньої будівлі .
Об'єкт нерухомого майна : будівля гаража розміром 3,20х2,86 м., згідно витягу №34447890 від 11.06.2012 року, був самочинним будівництвом.
Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задаволення, оскільки в судовому засіданні, ні позивачем, ні його представником не доведено факту протиправних дій із сторони відповідача, позивачами не подано, а судом не здобуто доказів, які б підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, позивачем не надано, зокрема, доказів, що підтверджують факт порушення права позивача на користування земельною ділянкою, яка закріплена в користування, володіння чи власність позивача ОСОБА_1 чи спадкодавців від яких ОСОБА_1 отримав спадкове майно .
Так, судом не здобуто, а позивачем не представлено суду жодного правовстановлюючого документу, який би підтверджував право користування , постійного користування , оренди, власності спірної земельної ділянки. Так, посидання позивача, що його право на спірну земельну ділянку, її площа та конфігурація зазначена у відповідних абрисах проведених в 1986 році Львівським МБТІ в с.Ситихів. Однак, як зазначає сам позивач, що абрис земельної ділянки - це креслення зробленев польових умовах від руки з позначенням на ньому промірів , потрібних для складання точного плану. таким чином, абрис не є і не може бути правовстановлюючим джокументом, а відтак не документом, який підтверджує право особи на земельну ділянку .
Крім того, судом встановлено, що позивач отримав нерухоме майно (житлові, господарські споруди) в спадщину, а спадкодавець з приводу будь якого користування земельною ділянкою, яка надана їй була для обслуговування житлових та господарських споруд , жодних претензій не висловлювала. Межі спільних земельних ділянок спадкодавцем погоджувались, а спадкоємці отримали спадкове майно у власність з тими земельними ділянками, які були закріплені для їх обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судом не встановлено порушення прав позивача діями відповідача , які виражаються у перешкоджанні позивачу у володінні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0, 1900 га., Жовківського району Львівської області, а тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення Дублянської міської ради від 24 листопада 2016 року № 39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у власність гр. ОСОБА_1 , протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні" та про зобов'язання Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 04 березня 2016 року заяву про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 площею 0,1900 га. без підпису суміжного землекористувача та передачу даної земельної ділянки у безоплатну власність в місячний термін та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення, суд приходить до наступних висновків .
Як вбачається із копії рішення Дублянської міської ради від 24.11.2016 року №39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у власність гр. ОСОБА_1 , протокол №2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні" вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у зв'язку з тим , що вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам «Огорожі», відсутні підпис власників (користувачів) суміжної земельної ділянки, згідно протоколу №2 засідання комісії з розгляду земельних спорів.
Гр.Тушніцькому ОСОБА_31 після усунення всіх недоліків та зауважень рекомендувати повторно звернутись до Дублянської міської ради стосовно затвердження технічної документації .
Згідно протоколу №2 засідання комісії з розгляду земельних спорів від 09.11.2016 року вбачається , що комісія вирішила, що межа між земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проходить по існуючих металевих стовпах колишньої огорожі як показано на схемі виготовленій ПП «Євро Львів» в 2012 році в масштабі М НОМЕР_7 1000 .
Рекомендовано сесії не затверджувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 виготовлену ДП «ЛНДПІЗ» через те, що вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам «Огорожі».
Звернутись із листом у ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з вимогою провести службове розслідування відносно виконавців, які виготовили технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що не відповідає дійсності та фактичним межевом знакам «Огорожі» та вказали межу по земельній ділянці гр. ОСОБА_11 на відстані 1,5 м.від будинку гр. ОСОБА_1 , яка проходила через нежитлову будівлю гр. ОСОБА_32 .А.
У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що при припиненні права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права користування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
У відповідності до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Питання регулювання земельних відносин, зважаючи на норми п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 118 ЗК України, відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Позивач в позовній заяві вказує, що 04.03.2016 року подав заяву в Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області з проханням розглянути на пленарному засіданні сесії .
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до сертифікованих землевпорядних організацій для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки , востаннє в липні 2014 року ТзОВ «Інституту геоінформаційних систем» м.Львів відмовився виготовляти технічну документацію на підставі рішення Жовківської міської ради від 10.04.2014 року .
Відповідно до п.2 ч.7 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій», землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про землеустрій», професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою.
У відповідності до ч. 2,3 ст. 66 Закону України «Про землеустрій», відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.
Позивач для розроблення технічної документації із землеустрою звернувся в липні 2016 року до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2016 році, проте така технічна документація розроблена у невідповідності вимог п.1 ст.34 ЗУ «Про державний земельний кадастр», що в свою чергу є порушенням порядку безоплатної приватизації земельних ділянок та стало підставою для відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у зв'язку з тим , що вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам «Огорожі», відсутні підпис власників (користувачів) суміжної земельної ділянки, згідно протоколу №2 засідання комісії з розгляду земельних спорів.
Внаслідок наведеного, оскільки судом встановлено , що існує невідповідність технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговвання житлового будинку, господарських будівель і споруд, що не відповідає дійсності та фактичним межевом знакам спірних землекористувачів а також враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивача та висновок експертів комісійної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №2218-2220 від 29.03.2019 року, а саме те, що розроблена Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2016 році, розроблена у невідповідності вимог п.1 ст.34 ЗУ «Про державний земельний кадастр» у вимозі позивача про визнання недійсним рішення Дублянської міської ради від 24 листопада 2016 року № 39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у власність гр. ОСОБА_1 , протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні" слід відмовити.
Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду відсутні належні та допустимі докази для задоволення позовних вимог позивача. Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити .
Крім того, згідно п.2 ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача, а відтак, в задоволенні позовної вимоги про відшкодування позивачу судових витрат, а саме : судового збору в розмірі та витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 23, 141, ч.2 ст.247, ст.258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної вимоги про визнання права ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0, 1900 га.- відмовити.
У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення Дублянської міської ради від 24 листопада 2016 року № 39 “ Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 03 серпня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,1900 га. у власність гр. ОСОБА_1 , протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні"- відмовити.
У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 04 березня 2016 року заяву про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 площею 0,1900 га. без підпису суміжного землекористувача та передачу даної земельної ділянки у безоплатну власність в місячний термін та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення - відмовити.
У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача ОСОБА_4 демонтувати самочинно збудований гараж розміром 3,20 х2,86 АДРЕСА_7 , що розташований по АДРЕСА_3 - відмовити .
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів Дублянської міської ради, ОСОБА_4 судових витрат на користь позивача ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст повного рішення суду виготовлено 06.06.2019 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.