604/482/19
1-кс/604/278/19
25 червня 2019 року сел. Підволочиськ
Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання надійшло до суду 25 червня 2019 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку старшого слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, прокурора, підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, -
У клопотанні слідчого вказано, що 18 травня 2019 року, ОСОБА_4 проходячи дорогою поблизу с. Мовчанівка Підволочиського району Тернопільської області, на землі виявив поліетиленовий пакет, в якому знаходились військові патрони в кількості 60 шт. калібру 5,45 мм зразка 1974 року промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які являються боєприпасами придатними для стрільби, а також вибухова речовина на основі тротилу, яка придатна для вибуху, при цьому у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, а саме придбання, зберігання та носіння боєприпасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.
Реалізовуючи свій злочинний намір, цього ж дня, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що знайдені ним на дорозі поблизу с. Мовчанівка Підволочиського району Тернопільської області предмети є військовими патронами калібру 5,45 мм зразка 1974 року промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які являються бойовими припасами придатними для стрільби та вибуховою речовиною на основі тротилу, придатною для вибуху, не здав їх до правоохоронних органів, а навмисне підняв із землі та заховав собі в кишеню штанів, в які був одягнений на той момент, вчинивши таким чином придбання бойових припасів придатних для стрільби та вибухової речовини придатної для вибуху, не маючи на це передбаченого законом дозволу.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня, ОСОБА_4 знайдені ним військові патрони калібру 5,45 мм зразка 1974 року промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які являються бойовими припасами придатними для стрільби та вибухової речовину на основі тротилу, придатною для вибуху, умисно переніс до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де заховав та без передбаченого на це законом дозволу зберігав їх до 23 травня 2019 року.
23 травня 2019 року, близько 16:00 год., під час складання працівниками Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області стосовно ОСОБА_4 адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане із курінням в громадському місці, ОСОБА_4 маючи при собі придбанні ним боєприпаси та вибухову речовину, з власної ініціативи добровільно видав працівникам поліції військові патрони калібру 5,45 мм зразка 1974 року промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які являються бойовими припасами придатними для стрільби та вибухову речовину на основі тротилу, придатну для вибуху, які він придбав, носив та зберігав без передбаченого не те законом дозволу.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав та носив бойові припаси та вибухову речовину, чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної Ради України за №2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998 р.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Відомості про даний факт 23.05.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210150000117, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на даний час немає достовірних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинивши кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості злочинів є тяжким та відповідно до ч.1 ст.263 КК України карається позбавленням волі на строк від до 3-ох до 7-ми років, не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, яке покарання до нього може бути застосовано, тобто реальне позбавлення волі на строк від 3-ох до 7-ми років.
Також, зважаючи на те, що свідки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дають покази з приводу вчинення даного злочину саме ОСОБА_4 , на чому частково і базується обвинувачення, у досудового слідства, є усі підставі вважати, що останній будучи необмеженим покладеними на нього обов'язками, буде незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою схилити їх на зміну показів на свою користь.
Таким чином, як зазначає старший слідчий, існує необхідність застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на нього певних обов'язків, що забезпечить належну його поведінку.
У судовому засіданні старший слідчий СВ та прокурор клопотання підтримали.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, заслухавши підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та достатніх підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
?Прибувати до кабінету слідчого № 23 СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, до старшого слідчого ОСОБА_3 на кожну вимогу, для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також на кожну вимогу прокурора чи суду.
?Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
?Утриматись від спілкування з свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , задля забезпечення від незаконного на них впливу.
Покласти контроль за виконанням особистого зобов'язання на старшого слідчого Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці з дня її постановлення.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1