Справа № 598/2387/18
провадження № 1-кп/598/80/2019
"26" червня 2019 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 598/2387/18 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр.. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда другої групи, не депутата, раніше не судимого,
за ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
На початку квітня 2018 року у обвинуваченого ОСОБА_4 , який знаходився в господарстві ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_2 , де він тимчасово проживав з дозволу власниці, виник злочинний умисел, направлений на викрадення матеріальних цінностей із літньої кухні вказаного господарства.
Реалізовуючи свій злочинний намір, на початку квітня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні літньої кухні господарства, що належить ОСОБА_6 та знаходиться по АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав: одну алюмінієву каструлю, ємкістю три літри, вартістю 220 грн.; одну алюмінієву каструлю, ємкістю п'ять літрів, вартістю 260 грн.; одну чавунну сковорідку, середнього розміру, вартістю 180 грн.; одну пару кросівок, вартістю 242 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 902 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, 04 червня 2018 року о 06 год. 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи у міському парку, що по вул. Незалежності м. Збараж Тернопільської області, неподалік будівлі Збаразької районної державної адміністрації, побачив в траві електричний подовжувач, довжиною 60 метрів, що належить ОСОБА_7 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний намір, 04 червня 2018 року о 06 год. 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у міському парку по вул. Незалежності м. Збараж Тернопільської області, неподалік будівлі Збаразької районної державної адміністрації, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав електричний подовжувач, довжиною 60 метрів, що належить ОСОБА_7 , вартістю 630 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 630 грн.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
26 листопада 2018 року, між прокурором, обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, з якою погодилися потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно даної угоди, прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України. При цьому обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
При цьому обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.472 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості може бути затверджена з таких мотивів.
Відповідно до положень ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за наданням всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.12 КК України, є середньої тяжкості, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання у виді позбавлення волі та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, передбачена санкцією ч.2 ст.185, ст.75 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_4 .
Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 16.10.2018 року №6-769 в сумі 572 грн.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 листопада 2018 року між прокурором ОСОБА_8 , обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню за №598/2387/18.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 16.10.2018 року №6-769 в сумі 572 грн.
Речовий доказ по справі - одну пару кросівок, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Збаразького відділення Підволочиського відділу ГУНП України в Тернопільській області - повернути власниці ОСОБА_6 .
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1