11 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5577/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.)
у справі № 280/5577/18
за позовом Запорізького окружного адміністративного суду
до товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгідромаш»
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгідромаш», в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгідромаш» на користь держави в особі Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 13338,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2017 році не забезпечив та не здійснив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості, внаслідок чого, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 11610 грн. У добровільному порядку означена сума відповідачем не сплачена, таким чином сума пені становить 1728,56 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Азовгідромаш» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11 610 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовлено з тих підстав, що відповідальність у вигляді пенсі за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій можлива лише за наявності самого факту сплати таких адміністративно-господарських санкцій.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині, задовольнити позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду про відсутність у позивача права на нарахування та стягнення пені у зв'язку з відсутністю сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій є безпідставним.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, виходячи із даних, наведених відповідачем самостійно у звіті форми № 10-ПІ Звіту «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2017 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фактично становила у звітній період 30 осіб, відповідно, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених за вимогами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна складати - 1 особу. Фактично на підприємстві у 2017 році працювала одна особа з обмеженими можливостями 2 місяці, тобто середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у відповідача як роботодавця становила 0 осіб.
Вказаний факт визнаний позивачем невиконанням нормативу та став підставою для нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій в сумі 11610 грн., а через їх несвоєчасну сплату 1728,56 грн. пені за період прострочення 248 днів (з 17.04.2018 по 20.12.2018 - день звернення до суду з цим позовом).
Задовольняючи позов вимоги в частині стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 11610 грн., суд першої інстанції виходив з того, що середньооблікова чисельність працюючих інвалідів у 2017 році у відповідача була менша, ніж встановлено нормативом, дії відповідача не визнані такими, що направлені на виконання вимог законодавства і вжиття ним всіх необхідних заходів для виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів.
Виходячи з наявних матеріалів справи, висновки суду першої інстанції в цій частині сторонами не оспорюються.
Спірним є питання правомірності вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне сплату адміністративно - господарських санкцій.
Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.05.07 № 223, нарахування пені здійснюється лише в разі несвоєчасної оплати адміністративно-господарської санкції, а в даній справі має місце несплата позивачем адміністративно-господарської санкції.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету України № 70 від 31.01.07, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
За правилами ч.4 ст.20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до п.4 наведеного вище Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.
За визначенням в п.2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.
Вказаним Порядком встановлено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) - п. 3.4 Порядку.
Відповідно до п.3.6 цього Порядку нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.
Пунктом 3.7 цього ж Порядку встановлено, що у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.
З огляду на викладені правові норми в їх сукупності, приймаючи до уваги, що пеня обчислюється за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання, в даному випадку право на нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції у позивача виникло з 16.04.2018, апеляційний вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені одночасно з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів відповідають нормам чинного законодавства, що регулюють спірні відносини.
Розмір пені - 1728,56 грн., нарахованої за період прострочення з 17.04.2018, визначений позивачем у відповідності до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.05.2007 № 223.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми 1728,56 грн., отже рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені в розмірі 1728,56 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 280/5577/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, прийняти нове рішення в цій частині.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгідромаш» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню в розмірі 1728,56 грн.
В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 280/5577/18 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко