справа № 274/1229/18
провадження № 2/0274/377/19
21.06.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., за участю секретаря Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дітей згідно рішення суду з 250 грн., щомісячно, на кожну дитину, на 1000 грн., щомісячно, на кожну дитину.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем перебувала в шлюбі, який розірвано рішенням суду від 12.04.2012 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно рішення суду від 28.01.2011 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 250 грн. на кожну дитину, щомісячно, до повноліття синів.
З часу розірвання шлюбу відповідач не виконує батьківських обов'язків, не бере участі у житті та вихованні дітей, не відвідує і не надає матеріальної допомоги на їх утримання.
Крім того, позивачка просить збільшити розмір аліментів на утримання дітей, оскільки на даний час змінився розмір прожиткового мінімуму на утримання дитини.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до вимог ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280- 282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 14, 15).
Діти проживають з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується довідками ОСББ " Вимпел -2"(а.с. 18, 21).
З характеристики відносно учня ЗОШ № 18 м. Бердичева ОСОБА_4 від 22.02.2018 вбачається, що його батько не відвідує дитину в школі, не цікавиться життям дитини, не приймає участь в навчанні та вихованні сина. Вихованням та навчанням дитини займається виключно матір(а.с. 19).
З характеристики відносно учня ЗОШ № 18 м. Бердичева ОСОБА_3 вбачається, що його батько не відвідує дитину в школі, не цікавиться життям дитини, не приймає участь в навчанні та вихованні сина. Вихованням та навчанням дитини займається виключно матір(а.с. 20).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бердичівської міської ради від 19.06.2019 року, вважається за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач проживає на тимчасово окупованій території.
До того ж суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , керується приписами ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, згідно з якими при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою є обов"язковою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», якою визначають терміни, що вживаються у цьому законі, діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Постановою ПВСУ № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» п. 16 роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, матеріальному забезпеченню дітей, що підтверджується матеріалами справи, тому його необхідно позбавити батьківських прав.
Що стосується позовних вимог про збільшення розміру аліментів, суд зазначає наступне.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.01.2011 року по справі 2-887/11/0603 вирішено, зокрема, стягнувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Горлівка Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , не працюючого, на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 250 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 29.11.2010 року і до повноліття синів(а.с. 17) .
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі(ч. 3 ст. 181 СК України).
Ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось з них.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я і матеріальне становище дитини; стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, які мають істотне значення.
Згідно частини 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи зміни законодавства щодо мінімального розміру аліментів, які були внесені після ухвалення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.01.2011 року, а також відсутність заперечень з боку відповідача щодо задоволення позову, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 82, 89, 206, 229, 235, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 353, 355, 356 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 166, 180-184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, Постановою ПВСУ № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця Донецької АДРЕСА_3 , батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Збільшити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.01.2011 року по справі № 2-887/11/0603.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця АДРЕСА_4 , іпн не встановлено, на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття синів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1409.60 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя О.В.Замега