26 червня 2019 р. Справа № 440/4107/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 440/4107/18
за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф"
про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року відмовлено в задоволенні позову Державної екологічної інспекції Центрального округу до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності.
На зазначене рішення суду Державною екологічною інспекцією Центрального округу подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 440/4107/18 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності - залишено без руху.
Надано Державній екологічній інспекції Центрального округу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду письмового обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 по справі № 440/4107/18 з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, поданому 22.05.2019, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
25.06.2019 року від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшла заява від 24.06.2019 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування заяви зазначено, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з тривалою підготовкою апеляційної скарги, усуненням недоліків, обмеженим фінансуванням з лютого по травень 2019 року, з'ясування всіх обставин справи, перебуванням представника Телятник Р.П. на лікарняному, а також знаходженням представника Ворони А.П. в м. Черкасах для представлення інтересів Держекоінспекції в Черкасах і Черкаській області, та завантаженістю представників Держекоінспекції у Полтаві та Полтавській області Корнаєвої А.Ю. та Максименко Ю.П..
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження таким, що не підлягає поновленню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення від 11.02.2019 складено 21.02.2019, отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення (з урахуванням вихідних днів 23.03.2019 та 24.03.2019) є 25.03.2019.
Копію повного судового рішення позивачем отримано 26.02.2019.
Держекоінспекцією Центрального округу вперше подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 по справі № 440/4107/18 - 27.03.2019, тобто, з пропущенням строку на апеляційне оскарження, однак, в межах 30-денного строку з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
Разом з тим, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 залишено без руху. Роз'яснено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом сплати судового збору в розмірі 2643,00 грн. Надано для усунення недоліків апеляційної скарги десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу повернуто позивачеві у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Копію зазначеної вище ухвали від 08.05.2019 по справі № 440/4107/18 Держекоінспекцією Центрального округу отримано 14.05.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, зареєстровано 15.05.2019, про що свідчить відбиток вхідного штампу на супровідному листі суду.
Згідно з платіжним дорученням № 289 від 08.05.2019 (оплачено Головним управлінням Державної казначейської служби у Полтавській області 10.05.2019) позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2643,00 грн., визначеному ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019.
Таким чином, станом на час отримання позивачем копії ухвали суду апеляційцної інстанції від 08.05.2019 про повернення апеляційної скарги судовий збір було сплачено.
Разом з тим, апеляційну скаргу вдруге подано лише 22.05.2019.
При цьому, до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому 22.05.2018 разом з апеляційною скаргою, позивачем не було додано доказів неможливості сплати судовий збір раніше, ніж 10.05.2019, та у клопотанні не було наведено жодної об'єктивної обставини, яка б завадила подати апеляційну скаргу раніше, ніж 22.05.2019 (дата подачі апеляційної скарги вдруге), зокрема, в період з 10.05.2019 по 22.05.2019. З огляду на викладене, обставини, на які посилався позивач у клопотанні, були визнані неповажними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - таким, що не підлянгає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження не міг бути поновлений з тих підстав, що наведені у клопотанні від 22.05.2019.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу позивача було залишено без руху та вказано но необхідність подачі доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження в період з 10.05.2019 по 22.05.2019.
Згідно з ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, обмеження фінансування не свідчить про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір та саме по собі не може бути визнане поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, відповідач, стверджуючи про обмеження фінансування Державної екологічної інспекції Центрального округу, надмірну завантаженість представників Державної екологічної інспекції Центрального округу, знаходження їх у відрядженні в іншому місті або на лікарняному, жодних доказів таких обставин не надав.
Позивач в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не навів суду апеляційної інстанції об'єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили відповідачеві повторно подати апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ч.5 ст.296 КАС України, раніше, ніж 22.05.2019.
Невиконання апелянтом вимог ч.5 ст.296 КАС України щодо сплати судового збору при первинному поданні апеляційної скарги не є свідченням поважності пропуску строку на апеляційне оскарження з наведених вище підстав.
Посилання позивача на право кожного на безпечне довкілля, у розумінні ст.121, ч.3 ст.295 КАС України не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником обставини не є поважними та не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 по справі № 440/4107/18, не надано належних і допустимих доказів поважності пропуску цього строку, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Центрального округу про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного апеляційного суду від 11.02.2019 року по справі № 440/4107/18.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 440/4107/18 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий С.П. Жигилій