Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.
25 червня 2019 р. Справа № 520/1452/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019, головуючий суддя 1 інстанції Шляхова О.М., повний текст рішення виготовлено 26.03.2019, майдан Свободи 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/1452/19
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі -відповідач, Слобожанське ОУПФУ м. Харкова), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Слобожанського ОУПФУ м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з липня 2016 року.
Зобов'язати Слобожанське ОУПФУ м. Харкова відновити виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з липня 2016 року, із здійсненням компенсації ОСОБА_1 втрати частини доходів з липня 2016 року по місяць виплати заборгованості, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Стягнути з Слобожанського ОУПФУ м. Харкова на користь ОСОБА_1 31000,00 (тридцять одну тисячу) гривень моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Слобожанскього ОУПФУ м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з липня 2016 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1. ч. 1, ст. 371 КАС України.
Зобов'язати Слобожанське ОУПФУ м. Харкова подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 задоволено позовні вимоги частково.
Визнано протиправною бездіяльність Слобожанського ОУПФУ м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 1 липня 2016 року.
Зобов'язано Слобожанське ОУПФУ м. Харкова поновити ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року виплату раніше призначеної пенсії.
Зобов'язано Слобожанське ОУПФУ м. Харкова сплатити заборгованість ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що, враховуючи внесені зміни постановами КМУ № 1596, № 788 до постанови КМУ № 637, виплата пенсій (продовження виплати), що призначені переміщеним особам передбачена ПАТ Державним ощадним банком України, а тому позивачу правомірно була призупинена виплата пенсії з 01.07.2016, оскільки останнім надано заяву про виплату пенсії через АТ «Сбербанк Росії» (ПАТ «Сбербанк» і не надав заяву про відкриття рахунку для виплати пенсії через ПАТ «Ощадбанк України».
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 призначено до розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку письмового провадження.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 відмовлено у задоволено клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження по справі № 520/1452/19 та ухвалою суду від 12.06.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено в порядку письмового провадження.
На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Зважаючи на те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог жодною із сторін не оскаржується, то згідно положень ст. 308 КАС України не підлягає апеляційному перегляду
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням від 04.04.2012 р. Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 21.07.2015 № 6333008737 та перебуває на обліку у Слобожанському ОУПФУ м. Харкова.
Згідно листа від 30.11.2018 № 17485/48-01, надісланого на адвокатський запит, вбачається, що з 1 липня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії, у зв'зку з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637, оскільки ОСОБА_1 при взятті на облік пенсійної справи надав заяву про виплату пенсії через АТ «Сбербанк Росії» і не надав заяву про відкриття рахунку для виплати пенсії через ПАТ «Державний ощадний банк України». При цьому Відповідач зазначає, що питання продовження виплати пенсії буде розглянуто лише після підтвердження Позивачем свого фактичного місця проживання.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог в цій частині.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) врегульовано правовий статус внутрішньо переміщених осіб.
Приписами ст. 7 Закону № 1706-VII регламентовано, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).
Згідно з п. 8 Тимчасового порядку особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством “Укрпошта” з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Положеннями п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 визначено, що одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, уповноваженим банком є АТ “Ощадбанк”.
З урахуванням наведеного вище, починаючи з 1 липня 2016 року, виплата соціальних виплат за рахунок коштів державних та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України тощо, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюються через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України».
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, що викладена у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
В силу статті 117 Конституції України, яка кореспондує зі статтею 49 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Таким чином, враховуючи те, що зміни до Постанови КМУ № 637 були прийняті на виконання вищезазначених положень Законів України та з метою реалізації політики у сфері соціального захисту переміщених осіб, надання Ощадбанку статусу уповноваженого банку в межах зазначеної програми здійснено Кабінетом Міністрів України на виконання Закону №1706-VII та в межах наданих Кабінету Міністрів України повноважень.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25.09.2018 по справі №826/11272/16
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду першої інстанції про те, що право позивача було піддано формальним обмеженням з підстав та у спосіб, які суперечать Конституції та Законам України, колегія суддів вважає помилковими з вищезазначених підстав.
При цьому колегія суддів зауважує, що вказана постанова КМУ не тільки надає можливість забезпечити здійснення адресних виплат через установи уповноваженого банку, але й водночас, не позбавляє права відповідних одержувачів коштів отримати такі виплати та, за необхідності і бажання, розмістити отримані кошти в будь-якій іншій банківській установі.
Внесення вищезазначених змін до Постанови № 637 спрямовані саме на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перераховувати (виплачувати) позивачу пенсію за період з 01.10.2017 року на її банківський рахунок, відкритий в установі АТ КБ "Приватбанк".
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова - задовольнити.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі № 520/1452/19 в частині визнання протиправною бездіяльності Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 1 липня 2016 року; зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова поновити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 01 липня 2016 року виплату раніше призначеної пенсії; зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова сплатити заборгованість ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 01 липня 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі № 520/1452/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 25.06.2019