26 червня 2019 р. Справа № 520/1077/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року по справі № 520/1077/19 (головуючий 1 інстанції Панова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо не розгляду по суті в місячний строк клопотання особи з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 від 01.08.2018 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: м. Харків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража;
- визнати протиправними дії Харківської міської ради, що виразились у незаконній відмові 28.01.2019 у наданні особі з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража;
- визнати відсутність у Харківської міської ради підстав, визначених ст. 122 ЗК України для відмови у наданні особі з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража;
- зобов'язати Харківську міську раду після набрання рішенням суду законної сили розглянути по суті на черговому пленарному засіданні сесії клопотання від 01.08.2018 про надання дозволу особі з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо не розгляду по суті в місячний строк клопотання особи з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 від 01.08.2018 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража.
Зобов'язано Харківську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01 серпня 2018 року про надання дозволу особі з інвалідністю І групи з дитинства на розроблення документації із землеустрою щодо ведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: м АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаражу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що без чіткого визначення в оскаржуваному рішенні способу та часу виконання встановленого зобов'язання, виконання відповідачем судового рішення знову може розтягнутись на роки або більше.
Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає що звернення позивача розглянуті у встановлений законодавством строк та надані належні відповіді згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», а отже права позивача у сфері публічно - правових відносин не були порушені.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради із клопотанням про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою м. Харків АДРЕСА_1 , поблизу АДРЕСА_3 № АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаражу. Вказане клопотання офіційно отримано відповідачем 02.08.2018.
Листом від 31.08.2018 №Я-9-33941/1-18.08-31 позивача повідомлено, що за дорученням керівництва Харківської міської ради Управлінням містобудування та архітектури розглянуто клопотання позивача від 01.08.2018 з питання надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га для будівництва індивідуального гаража поблизу будинку АДРЕСА_2 по Гімназійній набережній. Повідомлено, що вказане питання буде розглянуто у відповідності до чинного законодавства.
13.09.2018 позивачу надійшов додаток до листа від 31.08.2008 №Я-9-33941/1-18.08-31, яким його повідомлено, що Управлінням містобудування та архітектури направлено лист до Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для отримання інформації щодо сформованих земельних ділянок за вказаною адресою. Також повідомлено, що зазначене питання буде розглянуто на черговому засіданні постійно діючої комісії з питань розміщення гаражів на території міста Харкова.
10.12.2018, в додаток до вищевказаних листів №Я-9-33941/1-18.08-31 від 31.08.2018 та від 13.09.2018 позивача повідомлено, що відповідно до листа Відділу у м. Харкові Головного управління у Харківській області станом на 29.12.2012 у Відділі обліковується договір оренди земельної ділянки №8817/03 від 22.05.2003, укладений між Харківською міською радою та ВАТ «Коннектор» строком до 01.12.2006 за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_4 ) площею 1,4154 га для поетапного проектування та будівництва житлового будинку. Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин повідомлено, що земельна ділянка площею 1,4154 га по м-ну Героїв Небесної Сотні, 14 від та ВАТ «Коннектор» до земель запасу міста за актом приймання-передачі не передана. Для можливості подальшого розгляду звернення позивача з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража за адресою: Гімназійна наб., АДРЕСА_2 , Управлінням направлено інформацію до Департаменту земельних відносин для здійснення заходів щодо повернення земельної ділянки площею 1,4154 га по АДРЕСА_2 до земель запасу міста.
Також, листом Департаменту земельних відносин від 28.01.2019 №Я-3-11/46/180-19.08-30 позивача повідомлено про те, що Департаментом земельних відносин розглянуто його запит на інформацію від 21.01.2019 щодо надання відповіді на звернення від 01.08.2018. За результатами розгляду, враховуючи інформацію Управління містобудування та архітектури від 25.01.2019 №487/0/27-19, інформацію Департаменту діловодства від 23.01.2019 №12/0/33-19, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повідомлено таке. Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звернення позивача від 01.08.2018 надійшло до Харківської міської ради засобами поштового зв'язку і було зареєстроване 03.08.2018, реєстраційний індекс Я-9-33941/1-18. За дорученням керівництва міської ради зазначене звернення було розглянуте Департаментом містобудування, архітектури та генерального плану. За результатами розгляду ОСОБА_1 надані відповіді від 31.08.2018 реєстраційний індекс Я-9-33941/1-18.08-31; від 13.09.2018 реєстраційний індекс Я-9-33941/1-18.08-31; від 10.12.2018 реєстраційний індекс Я-9-33941/1-18.08-31. Подальший розгляд питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража за адресою - АДРЕСА_2 , можливо після здійснення заходів щодо повернення земельної ділянки площею 1,4154 га по АДРЕСА_2 до земель запасу міста. Додатково повідомлено, що земельна ділянка на якій фактично розташовано металевий гараж, відповідно до копії схеми КП «Жилкомсервіс», частково розташована в межах договору оренди земельної ділянки №8817/03 від 22.05.2003. Відповідальною особою за розгляд запиту, поданого у порядку, що визначений Законом, в Департаменті земельних відносин Харківської міської ради є начальник відділу організаційної та кадрової роботи ОСОБА_2 . На виконання вимог частини 4 статті 22 Закону роз'яснено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядника інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенції органу місцевого самоврядування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.
Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, суд зазначає, що відповідно ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органи місцевого самоврядування забезпечують, виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.
Правовий статус Харківської міської ради визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР, у підпункті 9 пункту "б" частини 1 статті 33 якого зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
Вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги інвалідам, інвалідам з дитинства, відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва та забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, відповідно до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» віднесено до виключних повноважень виконавчих органів міської ради.
Суд зазначає, що вищезазначені листи від 31.08.2018, 13.09.2018, 10.12.2018 та 28.01.2019 щодо розгляду клопотання позивача від 01.08.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішеннями про відмову в задоволенні такого клопотання з підстав визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, як і не є рішеннями про надання такого дозволу.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності фактичної відмови з боку відповідача щодо клопотання позивача від 01.08.2018 позовна вимога щодо визнання протиправними дії Харківської міської ради, що виразились у незаконній відмові 28.01.2019 у наданні особі з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража - задоволенню не підлягають.
Як зазначалось раніше, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Виходячи з наведених норм права та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не наведено жодної з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за яких позивачу може бути відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, відсутність будь-якого рішення щодо розгляду клопотання позивача від 01.08.2018 є протиправною бездіяльністю та не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання розглянути клопотання підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 34 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Частиною 1 ст. 71 Закону №280/97-ВР встановлено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Таким чином, оцінюючи вищенаведені приписи законодавства у сукупності, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенції органу місцевого самоврядування.
Під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Отже, дискреційне право органу місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши орган місцевого самоврядування дискреційними повноваженнями, законодавець надав йому певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Разом з тим, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
З вищезазначених підстав не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання відсутності у Харківської міської ради підстав, визначених ст. 122 ЗК України для відмови у наданні особі з інвалідністю І групи з дитинства ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га за адресою: АДРЕСА_5 Харків АДРЕСА_1 набережна, поблизу АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року по справі № 520/1077/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко