21 червня 2019 р.Справа № 2040/7670/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
представників сторін : позивача - Ткачук О.Л., відповідача - Арістархової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 21.01.19 року по справі № 2040/7670/18
за позовом Приватного підприємства "СПС"
до Сумської митниці ДФС України
про скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство "СПС" (далі по тексту - ПП «СПС», позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - Сумська митниця, відповідач), в якому просить суд:
- скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018;
- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №UА805180/2018/00025; №UА805180/2018/00030;№UА805180/2018/00033; UA805180/2018/00034;
- зобов'язати Сумську митницю ДФС підготувати висновок про повернення ПП "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63 733,10 грн. (12 256,36 грн. мита та 51476,74 грн. ПДВ) за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 по справі № 2040/7670/18 адміністративний позов Приватного підприємства "СПС" (місцезнаходження - просп. Любові Малої, буд. 93, м. Харків, 61020, ідентифікаційний код - 34589850) до Сумської митниці ДФС (місцезнаходження - вул. Юрія Вєтрова, буд. 24, м. Суми, Сумська область, 40020, ідентифікаційний код - 39420037) про скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018.
Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UА805180/2018/00025; №UА805180/2018/00030; №UА805180/2018/00033;№UA805180/2018/00034.
Зобов'язано Сумську митницю ДФС підготувати висновок про повернення приватному підприємству "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63733 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять три) грн. 10 коп. за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.
Стягнуто на користь приватного підприємства "СПС" (ідентифікаційний код 34589850) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (ідентифікаційний код - 39420037) судовий збір у розмірі 10572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 00 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 по справі № 2040/7670/18, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що позивачем 20.03.2018, 27.03.2018 та 05.04.2018 було подано до Сумської митниці ДФС митні декларації № UA805180/2018/005122, № UA805180/2018/005589, № UA805180/2018/006293, № UA805180/2018/006300, в яких задекларовано товар «зерно гірчиці білої, 2 ґатунку, не подрібнене, для промислової переробки», за ціною 540 доларів США за 1 тонну. Вказує, що до всіх вищезазначених митних декларацій позивачем надавалось одне й те саме платіжне доручення № 832 від 21.08.2017, яке не стосується оплати задекларованого товару - «гірчиці білої», а підтверджує передоплату згідно зі специфікацією № 1 від 01.08.2017, предметом якої є інший товар - «гірчиця жовта» вартістю 490 доларів США за 1 тонну. При цьому, умовами наданого до митного оформлення контракту № 53 від 01.08.2018 передбачено проведення 100% передоплати за товар до 30.09.2017. Крім того, позивачем до митного оформлення надавались специфікації №№ 18, 21, датовані 16.03.2018, які передбачають проведення передоплати до 16.03.2018, та від 02.04.2018 № 22, яка передбачає проведення передоплати до 30.09.2017, при цьому ціна товару в них встановлена на рівні 540 доларів США за 1 тонну. Враховуючи умови контракту та специфікацій, для підтвердження заявленої митної вартості було обов'язковим надання документу, що підтверджує оплату за придбаний товар «гірчиця біла», однак, такого документу позивачем надано не було.
Крім того, зазначив, що згідно зі специфікацією № 1 від 01.08.2017 поставка товару здійснюється на умовах EXW, Бєлгород, Росія, а відповідно у специфікаціях на товар «гірчиця біла» від 16.03.2018, 02.04.2018 та у графі 20 митних декларацій умовою поставки зазначено FCA, Курська область, сел. Глушково, Росія. Тобто, в даному випадку позивач додатково поніс витрати у зв'язку з транспортуванням товару від сел. Глушково, Курська область, Росія, до місця ввезення товару на митну територію України, які впливають на визначення митної вартості товару. Зазначеним підтверджується те, що специфікація № 1 від 01.08.2017 та платіжне доручення № 832 від 21.08.2017 не стосуються задекларованого товару «Гірчиця біла», оскільки наявні розбіжності в назві, ціні товару, умовах поставки і у витратах, понесених покупцем.
Стверджує, що додаткові угоди від 29.09.2017, 10.10.2017, 30.12.2017 до контракту № 53 від 01.08.2017, які змінювали умови оплати товару, до митного оформлення не надавалися, тому не могли бути враховані відповідачем при митному оформленні.
Отже, оскільки надані позивачем з митною декларацію документи не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, відповідачем на підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України було направлено позивачу в електронному повідомленні перелік додаткових документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості. Однак, надані позивачем на вимогу митного органу документи (лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 05.03.2018 № 489, прайс-лист постачальника ТОВ «Приправка» від 01.02.2018, лист ТОВ «Приправка» без дати і номера, специфікація від 01.08.2017 № 1) не усували обґрунтованих сумнівів митного органу у правильності задекларованої позивачем митної вартості товару. Крім того, листами декларанта ТОВ «Реал 73» було підтверджено відсутність можливості надати інші документи, запитувані митницею. Враховуючи факт ненадання до митниці таких додаткових документів, які б спростовували розбіжності та підтвердили ціну задекларованого товару - «гірчиці білої», що сплачена контрагенту, посадовими особами Сумської митниці ДФС було винесено картки відмови у митному оформленні та прийнято рішення про коригування митної вартості за ціною ідентичних товарів, а саме на підставі митної декларації, яка була оформлена позивачем раніше, за тим же контрактом із тими ж умовами - № UA805180/2018/005120 від 20.03.2018, однак, вартість товару за якою була більшою.
З посиланням на ч.2 ст.301 МК України, п.43.3, п.43.4 ст.43 ПК України, норми розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, вказує, що обов'язковою умовою підготовки митницею висновку стосовно повернення помилково або надміру сплачених митних платежів є наявність у митниці заяви платника податку щодо повернення таких коштів. Однак, на момент звернення до суду позивачем жодних заяв про повернення коштів до митниці не подано, права позивача Сумською митницею ДФС не порушено, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача скласти такий висновок не підлягали задоволенню.
Позивач в надісланих до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Стверджують, що декларант в повному обсязі надав всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, зокрема, і додаткові угоди від 10.10.2017, 30.12.2017 до контракту № 53 від 01.08.2017, якими були встановлені інші умови оплати, ніж у контракті та специфікації № 1 від 01.08.2017, а саме протягом 90 днів від дати поставки. Відомості щодо митної вартості задекларованого позивачем товару були визначені на основі об'єктивних даних, підтверджувались документально та піддавались обчисленню, отже, підстави для витребування додаткових документів у Сумської митниці ДФС були відсутні. Вказують, що митним органом проведено формальну консультацію з декларантом та витребувано додаткові документи без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, та без зазначення фактичних причин незгоди з обраним декларантом методом, разом з тим, позивачем на вимогу митного органу було надано витребувані документи. Зазначили, що платіжне доручення не є доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших документів, що прямо свідчать про правильність декларування позивачем митної вартості товару : контракту, специфікації, рахунків-інвойсів, довідки про транспортні витрати, міжнародної транспортної накладної, пакувальних листів, митної декларація країни відправлення, прайс-листів, листа виробника, висновків спеціалізованої експертної організації - ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про вартісні характеристики товару. Зауважень до форми, змісту, реквізитів прайс-листів та листа виробника ТОВ «Приправка.РУ» без дати і номеру при митному оформленні відповідачем не було викладено. Враховуючи викладене, вважають, що розбіжності, на які вказав відповідач в оскаржуваних рішеннях (щодо змісту платіжного доручення, умов оплати товару), та при розгляді справи (щодо форми та змісту прайс-листа, листа виробника) не впливають на числові значення складових митної вартості, а тому зазначені відповідачем підстави для сумніву у правильності декларування позивачем митної вартості - є формальними, а прийняті рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими, такими, що не відповідають вимогам ст.55 МК України та підлягають скасуванню.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2017 року між ПП "СПС", резидентом України (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Приправка.Ру", резидентом Російської Федерації (Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017 (далі - Контракт).
Відповідно до п.1.1. Конракту постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити зерно гірчиці в кількості 1500 тон, за ціною 490 доларів США, на загальну суму 735000,00 доларів США на умовах контракту.
Розділами 2, 3, 4 Контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування та встановлюється в доларах США. В ціну Товару включена вартість тари, пакування, маркування та транспортування. Постачальник поставляє покупцю товар на умовах, зазначених в специфікаціях до даного контракту, які оформлюються перед відвантаженням товару. Платежі здійснюються покупцем шляхом банківського переказу на умовах 100% передплати до 30.09.2017. Оплата може здійснюватися частинами.
01 серпня 2017 року між вказаними сторонами укладено додаток № 1 до Контракту Специфікацію № 1 від 01.08.2017, відповідно до якої, постачальник зобов'язався поставити покупцеві гірчицю жовту у кількості 1500 тон, за ціною 490 доларів США, на загальну суму 735000,00 доларів США. На виконання погоджених сторонами умов специфікації ПП "СПС" здійснено часткову передоплату товару у сумі 195000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 21 серпня 2017 року.
Додатковими угодами від 29.09.2017, 10.10.2017, 30.12.2017 до контракту № 53 від 01.01.2017 сторони змінили умови оплати та умови постачання товару: домовились виключити додаток № 1 від 01.08.2017 (специфікація) до контракту № 53 від 01.08.2017, Бєлгород, Росія, від 01.08.2017; наступні поставки товару здійснюються сторонами згідно з Розділом 3 Контракту за окремо оформленими специфікаціями, з урахуванням підписаних додаткових угод до Контракту; сума передоплати, здійснена покупцем на підставі додатку № 1 від 01.08.2017 року (специфікація) до контракту № 53 від 01.08.2017, Бєлгород, Росія, від 01.08.2017, поверненню не підлягає, та зараховується в рахунок оплати наступних поставок товару за окремо оформленими специфікаціями до Контракту; платежі за цим Контрактом здійснюються покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на умовах 100% передоплати, якщо інше не погоджено сторонами додатково. Оплата може здійснюватися частково. Строк поставки Товару встановлений до 30.12.2018 року, якщо інше не погоджено сторонами.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно з інвойсом № 11 від 16.03.2018 до Контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар, а саме: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 21000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.
16 березня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписано додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 18 від 16.03.2018, а саме: платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у доларах США, шляхом банківського переказу, на умовах відстрочення платежу, оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 календарних днів від моменту поставки товару.
20 березня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подана митна декларація № UA805180/2018/005122, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару 11340 доларів США, митна вартість 306784,74 грн.
Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткові угоди від 10.10.2017, від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок-фактура) № 11 від 16.03.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 16.03.2018), пакувальний лист № 11 від 16.03.2018, автомобільну накладну № 160318 від 16.03.2018, додаток № 18 до контракту від 16.03.2018 - специфікацію № 18, сертифікат якості № 1734541 от 16.03.2018, протокол випробувань № 157 від 16.03.2018, митну декларацію країни відправлення № 10102030/160318/0004050 від 16.03.2018.
Проте, Сумською митницею ДФС було надіслано на адресу декларанта електронне повідомлення від 20.03.2018, в якому зазначено про можливе заниження митної вартості та про необхідність надати додаткові документи по митній вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, на умовах контракту № 53 від 01.08.2017 згідно комерційного інвойсу № 14 від 21.03.2018 до контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар «зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки», в кількості 21000 тонн за ціною 540,00 доларів США за 1 тонну, загальною вартістю 11340,00 доларів США.
21 березня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 21 від 21.03.2018, а саме: встановили, що платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у USD, шляхом банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 календарних днів від моменту поставки товару.
27 березня 2018 року підприємством до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/005589, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару - 11340,00 доларів США, митна вартість - 304291,78 грн.
Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткові угоди від 10.10.2017, від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок-фактура) № 14 від 21.03.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 26.03.2018 року), пакувальний лист № 14 від 21.03.2018, міжнародну автомобільну накладну (CMR) №230318 від 21.03.2018, додаток № 21 до контракту від 16.03.2018, специфікацію № 21, сертифікат якості № 1734541 от 16.03.2018, протокол випробувань № 157 від 16.03.2018, митну декларацію країни відправлення 10102030/230318/0004426 від 23.03.2018.
Проте, електронним повідомленням від 20.03.2018 відповідач вказав декларанту на необхідність надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Окрім того, відповідно до укладеного Контракту та згідно комерційного інвойсу № 15 від 02.04.2018 року до контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар «зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки», 21000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.
02 квітня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 22 від 02.04.2018, а саме: встановили, що платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у USD, шляхом банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 календарних днів від моменту поставки товару.
05 квітня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/006293, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару - 11340,00 доларів США, митна вартість - 303823,07 грн.
Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткові угоди від 10.10.2017, від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок-фактуру) № 15 від 02.04.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 26.03.2018 року, пакувальний лист № 15 від 02.04.2018, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 020418 від 02.04.2018, додаток № 22 до контракту від 02.04.2018 року - специфікацію № 22, сертифікат якості № 173486 від 02.04.2018, протокол випробувань № 170 від 02.04.2018, митну декларацію країни відправлення 10102030/030418/0005013 від 03.04.2018.
Проте, в електронному повідомленні декларанту від 05.04.2018 відповідачем зазначено, що відповідно до ст.53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості, необхідно надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Також, відповідно до умов контракту та згідно комерційного інвойсу № 16 від 02.04.2018 до Контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 21 000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.
05 квітня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/006300, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару 11340,00 доларів США, митна вартість 304823,07 грн.
Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткові угоди від 10.10.2017, від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок-фактуру) № 16 від 02.04.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 03.04.2018), пакувальний лист № 16 від 02.04.2018 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 030418 від 02.04.2018, додаток № 22 до контракту від 02.04.2018 специфікацію № 22, сертифікат якості № 173486 від 02.04.2018, протокол випробувань № 171 від 02.04.2018, митну декларацію країни відправлення № 10102030/030418/0005013 від 03.04.2018.
Проте, в електронному повідомленні від 05.04.2018 декларанту зазначено про необхідність надання додаткових документів по митній вартості до ч.3. ст. 53 МК України: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Тобто, відповідач зазначив підстави для сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару та витребування додаткових документів, зокрема: документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На всі вказані вище електронні повідомлення ПП «СПС» було надано митному органу 4 однакових пакети додаткових документів: висновок за № 489 від 05.03.2018 про проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 53 від 01.08.2017, виданий ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА", сертифікат походження № 8065000421 від 16.03.2018, специфікацію № 1 до контракту № 53 від 01.08.2018, прайс-лист ТОВ "Приправка.Ру" за 01.02.2018, комерційну пропозицію ТОВ "Приправка.Ру" до ПП "СПС", пояснення представника (митного брокера) ТОВ "Реал 73".
За резудбтатами розгляду вищевказаних документів відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларацій №UA805180/2018/005122 від 20.03.2018, № UA805180/2018/005589 від 27.03.2018, № UA805180/2018/006293 від 05.04.2018, №UA805180/2018/006300 від 05.04.2018 та застосовано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі по тексту - картки відмови) № UA805180/2018/00025 від 20.03.2018, № UA805180/2018/00030 від 27.03.2018, № UA805180/2018/00033 від 05.04.2018, № UA805180/2018/00034 від 05.04.2018 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018.
Рішеннями №UA805180/2018/005122 від 20.03.2018, № UA805180/2018/005589 від 27.03.2018 визначено митну вартість товару «зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки» із розрахунку 0,6626 доларів США за 1 тонну (проти заявленої декларантом ціни товару 540,00 доларів США за 1 тонну), рішеннями № UA805180/2018/006293 від 05.04.2018, №UA805180/2018/006300 від 05.04.2018 визначено митну вартість із розрахунку 0,6644 доларів США за 1 тонну (проти заявленої декларантом ціни товару 11340 доларів США - 540,00 доларів США за 1 тонну).
Відповідно до карток відмови позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей, наведених у вищевказаних рішеннях про коригування митної вартості, та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно з пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.
Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, однак, митний брокер, ТОВ "Реал 73", здійснив сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем, та подав нові митні декларації № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018, № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018, № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018, №UA805180/2018/006340 від 05.04.2018.
Не погодившись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, ПП «СПС» звернулось до суду з цим позовом про їх скасування, зобов'язання Сумської митниці ДФС підготувати висновок про повернення ПП "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63733,10 грн. за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018, № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018, № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на поточний рахунок позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови, оскільки в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Вищевказані коригування митної вартості товару призвели до збільшення митних платежів, які позивач вимушений був сплатити, на загальну суму 63733,10 грн. (у т.ч. мита - 12256,36 грн., ПДВ 51476,74 грн.), тому, за висновком суду першої інстанції, наявні підстави для зобов'язання Сумської митниці ДФС підготувати висновок про повернення позивачеві помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63733 грн. 10 коп. за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018, № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018, № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на поточний рахунок позивача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, то піддаються обчисленню.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених Митним кодексом України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 МК України.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).
За приписами п.4 ч.1 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із пунктами 1 частини 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Повноваження органів доходів і зборів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 МК України, так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода).
Так, відповідно до статті 17 Угоди ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
При цьому, відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, зокрема:
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;
перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.
За приписами пункту 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
У свою чергу, за змістом статті 57 МК України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
З матеріалів справи вбачається, що Сумською митницею ДФС в процесі перевірки заявлених позивачем у МД відомостей щодо імпортованого товару встановлено необ'єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах, що полягало в наступному.
Як свідчать матеріали справи, декларантом ПП «СПС» подано до Сумської митниці ДФС митні декларації : від 20.03.2018 № UA805180/2018/005122, від 27.03.2018 № UA805180/2018/005589, від 05.04.2018 № UA805180/2018/006293, від 05.04.2018 року № UA805180/2018/006300, відповідно до яких декларувався товар «зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, не подрібнене, для промислової переробки», за ціною 540 доларів США за 1 тонну.
Разом з кожною з вищевказаних митних декларацій ПП «СПС» було надано, зокрема, платіжне доручення №832 від 21.08.2017, яким підтверджено здійснення часткової передоплати коштів у розмірі 195 000 доларів США згідно специфікації № 1 від 01.08.2017, предметом якої є товар «гірчиця жовта» вартістю 490 доларів США за 1 тонну, а не той товар, який був заявлений в поданих митних деклараціях («гірчиця біла» вартістю 540 доларів США за 1 тонну).
Відповідно до пункту 4 наданого до митного оформлення контракту № 53 від 01.08.2017 платежі за цим Контрактом проводяться Покупцем в доларах США шляхом банківського переводу на умовах 100 % передоплати до 30.09.2017.
Виходячи з даного пункту договору, ПП «СПС» повинно було здійснити 100% оплату за товар до 30.09.2017.
Крім того, до митного оформлення було надано специфікації №18 від 16.03.2018 (разом із МД від 20.03.2018 № UA805180/2018/005122), № 21 від 21.03.2018 (разом із МД від 27.03.2018 № UA805180/2018/005589), а також специфікацію №22 від 02.04.2018 (разом із МД від 05.04.2018 № UA805180/2018/006293 та № UA805180/2018/006300), відповідно до яких товар поставляється на умовах 100% передоплати до 30.09.2017, хоча самі специфікації датовані 16.03.2018, 21.03.2018 та 02.04.2018 (т.1, а.с.46, 69, 92).
Таким чином, відомості специфікацій в частині умов оплати не узгоджуються між собою та з умовами контракту № 53 від 01.08.2017.
Слід відмітити, що матеріали справи містять 2 різні види специфікацій № 18 від 16.03.2018, № 21 від 21.03.2018, № 22 від 02.04.2018, однією з яких передбачено поставку на умовах 100% передоплати до 30.09.2017, а іншою - оплату товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки.
Однак, виходячи зі змісту карток відмови, до митного оформлення надавались специфікації № 18 від 16.03.2018 (яка іменується також «додаток 18 до контракту), № 21 від 21.03.2018 «»додаток 21 до контракту») та № 22 від 02.04.2018 (додаток 22 до контракту).
При цьому, ціна товару за специфікаціями становить 540 доларів США за 1 тонну, в той час як платіжне доручення містить прив'язку до контракту № 53 від 01.08.2017 та специфікації № 1 від 01.08.2017, якими встановлено ціну товару на рівні 490 доларів США за 1 тонну.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок оплачено, є документами, які підтверджують митну вартість.
Оскільки як за умовами контракту № 53 від 01.08.2017, так і за змістом специфікацій ціна товару на момент здійснення кожної поставки повинна бути оплачена, надання до митного оформлення такого документу, як платіжне доручення, є обов'язковим для підтвердження заявленої митної вартості.
Однак, жодного документа, який підтверджував оплату за вказаний у специфікаціях № 18 від 16.03.2018 року, № 21 від 21.03.2018, №22 від 02.04.2018 товар «зерно гірчиці білої» до митниці, всупереч вимог частини другої статті 53 МК України, під час митного оформлення надано не було.
Платіжне доручення № 832 від 21.08.2017, яке надавалось Приватним підприємством «СПС» до митного оформлення в усіх зазначених вище випадках, не підтверджує оплату саме задекларованого та пред 'явленого до митного контролю товару «гірчиці білої», а стосується оплати зовсім іншого товару «гірчиці жовтої», що підтверджується різницею в 50 доларів США за 1 тонну товару, різними умовами поставки та відмінністю витрат покупця і продавця, що мають значення при обчисленні митної вартості.
Додаткові угоди від контракту від 01.08.2017 № 53, датовані 29.09.2017, на які посилається позивач, та якими змінено умови оплати товару (виключено додаток 1 - специфікацію № 1 від 01.07.2017 до контракту та ухвалено, що наступні поставки здійснюються по окремо оформленими специфікаціям, у рахуванням підписаних додаткових угод, сума передоплати за специфікацією № 1 від 01.08.2017 не підлягає поверненню та зараховується в рахунок оплати наступних поставок товару згідно з окремо оформленими специфікаціями до контракту) до митного оформлення не подавались.
Твердження позивача про їх подання під час митного оформлення спростовуються змістом оскаржуваних карток відмови, в яких документи з такою датою відсутні, а також змістом листів митного брокера ТОВ «Реал 73» на адресу Сумської митниці ДФС, в яких наведено повний перелік документів, що надавались до митного оформлення.
Виходячи зі змісту вказаних карток відмови та листів митного брокера ТОВ «Реал 73» на адресу Сумської митниці ДФС, додаткові угоди від 16.03.2018, 21.03.2018, 02.04.2018 до контракту № 53 від 01.08.2017, на які посилається позивач (фактично датовані 16.03.2017, 21.03.2017, 02.04.2017 (т.1, а.с.33, 35, 37)), якими сторони дійшли згоди змінити специфікації № 18 від 16.03.2018, № 21 від 21.03.2018, № 22 від 02.04.2018 в частині порядку оплати, до митного оформлення також не надавались.
Ті додаткові угоди до контракту, які були надані - від 10.10.2017 та від 30.12.2017 - не прояснюють відомостей щодо розбіжностей у назві та ціні товару, та навпаки, встановлюють, що товар поставляється на умовах 100% передоплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Зазначена обставина вказує на необхідність подачі до митного оформлення платіжних документів на поставлений товар, оскільки останній на момент поставки повинен бути вже оплачений.
Отже, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, з урахуванням виявлених розбіжностей, що подані не всі документи, які містять відомості, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів (а саме, не надано підтвердження оплати товару, зазначеного у специфікаціях № 18 від 16.03.2018 року, № 21 від 21.03.2018, №22 від 02.04.2018, за рахунками-фактурами № 11 від 16.03.2018, № 14 від 21.03.2018, № 15 від 02.04.2018, № 16 від 02.04.2018), а надані з митними деклараціями документи не містили об'єктивних та повних відомостей щодо ціни товару, що декларується, Сумською митницею ДФС на підставі ч.3 ст. 53 МК України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік додаткових документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у всіх чотирьох випадках декларантом на вимогу митного органу були надані наступні додаткові документи:
лист ДП «Укрпромзовнішеспертиза» від 05.03.2018 № 489;
лист ТОВ «Приправка.РУ»;
специфікація від 01.08.2017 року № 1 до Контракту № 53 від 01.08.2017 року;
прайс-лист TOB «Приправка» від 01.02.2018 року.
Разом з тим, специфікація від 01.08.2017 № 1 стосується товару «зерно гірчиці жовтої», а не товару, заявленого позивачем до митного оформлення (зерно гірчиці білої).
Крім того, вказана специфікація № 1 від 01.08.2017 на товар «гірчиця жовта» містила умови на умовах EXW, Бєлгород, Росія (ІНКОТЕРМС 2010), а у всіх специфікаціях на товар «гірчиця біла» та у «Графі 20» митних декларацій умовою поставки зазначено FСА, Курська область, сел. Глушково, Росія (ІНКОТЕРМС 2010).
Відповідно до «Інкотермс2010. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)», умова поставки FСА - франко- перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Згідно з пунктом Б.3.«а» ІНКОТЕРМС 2010 Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З «а». Пунктом Б.6. визначено, що Покупець зобов'язаний сплатити: всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у названому місце призначення; будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4.
В свою чергу, згідно із «Інкотермс 2010» термін «EXW» (умова поставки згідно специфікації № 1) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Тобто, в даному випадку, позивач додатково поніс витрати у зв'язку з транспортуванням товару від Курська область, сел. Глушково, Росія до місця ввезення товару на митну територію України.
Отже, специфікація № 1 від 01.08.2017 суперечила іншим документам, що первинно були надані разом з митними деклараціями (наявні розбіжності в назві товару, в його ціні, в умовах поставки і у витратах понесених покупцем), тому не могла усунути сумніви щодо ціни товару, що декларується.
Крім того, як випливає зі змісту додаткової угоди від 29.09.2017 до контракту № 53 від 01.08.2017, на яку посилається сам позивач, сторони (ПП «СПС» та ТОВ «Приправка.РУ») домовились виключити додаток № 1 від 01.08.2017 (специфікація) до контракту № 53 від 01.08.2017, Бєлгород, Росія, від 01.08.2017, та здійснювати наступні поставки товару за окремо оформленими специфікаціями, з урахуванням підписаних додаткових угод до Контракту, тому посилання позивача на вказану вище специфікацію № 1 є недоречним.
Наданий позивачем лист ДП «Укрпромзовнішеспертиза» від 489 від 05.03.2018 (т.1, а.с.59), свідчить лише про те, що рівень ціни на зерно гірчиці білої 2 сорту для промислової переробки, - 540 доларів США за 1 тонну, відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Однак, цей лист не пояснює розбіжностей між первинними документами, які надавались до митного оформлення.
При цьому, беручи до уваги, що позивачем визначено митну вартість за першим методом - за ціною договору, а не на основі вартості аналогічних чи ідентичних товарів, посилання на відповідність рівня ціни поточній кон'юнктурі ринку не є доказом правомірності визначення митної вартості.
Також, слід відмітити, що видача вказаного листа передує даті підписання ПП «СПС» специфікацій на поставку товару № 18 від 16.03.2018, № 21 від 21.03.2018 та № 22 від 02.04.2018, отже, вказаний лист виданий без урахування умов цих специфікацій.
Наданий позивачем прайс-лист від 01.02.2018 датований пізніше, ніж дата укладення Контракту та дата здійснення оплати за товар відповідно до платіжного доручення №832 від 21.08.2017, крім того, він не пояснює розбіжностей у ціні між контрактом № 53 від 01.08.2017 та специфікаціями.
Лист ТОВ «Приправка.РУ» без номеру і дати, наданий позивачем, є за своєю сутністю комерційною пропозицією, в якій постачальник пропонує новий продукт - «зерно гірчиці білої» та «зерно гірчиці чорної» для промислової переробки. Однак, в цьому листі не наведено жодних цифрових даних щодо ціни вказаних товарів, і зазначено лише, що ціни, наведені у прайс-лист, є базовими, кінцеві ціни необхідно обумовити з менеджером компанії. К даному листі відсутня будь-яка прив'язка до контракту № 53 від 01.08.2017 або специфікацій № 18 від 16.03.2018, № 21 від 21.03.2018 та № 22 від 02.04.2018, а також платіжного доручення №832 від 21.08.2017.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи, які були надані позивачем додатково на вимогу митного органу, не усувають розбіжностей щодо умов і дати оплати, ціни товару, які були виявлені під час митного оформлення, та які, в свою чергу, впливають на повноту і правильність визначення митної вартості.
Листами від 20.03.2018, 27.03.2018 та 05.04.2018 митний брокер ТОВ «Реал 73» повідомив Сумську митницю ДФС про відсутність можливості надати інші документи, запитувані митницею, зокрема, виписки з бухгалтерської документації (т.1, а.с.57, 81, 105).
Враховуючи факт ненадання до митниці таких додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності та підтвердили ціну «гірчиці білої», яка сплачена контрагенту, відповідачем винесено картки відмови № UA805180/2018/00025 від 21.03.2018, №UА805180/2018/00030 від 27.03.2018, №UА805180/2018/00033 від 05.04.2018, №UA805180/2018/00034 від 05.04.2018, а також рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, №UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, якими митну вартість задекларованого товару «зерно гірчиці білої» визначено на рівні 0,6626 дол. США за тонну, та № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018, якими митну вартість задекларованого товару «зерно гірчиці білої» визначено на рівні 0,6644 дол. США за тонну.
Митну вартість товару скориговано за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме: відповідно до поставки товару «гірчиці білої», здійсненої позивачем раніше - 20.03.2018 згідно з митною декларацією № UA805180/2018/005120, за тим же контрактом за контрактом №53 від 01.08.2017, тобто, за тими ж умовами, що й у спірних відносинах,
При цьому, кількість, якість товару та умови поставки за специфікацією №17 від 20.03.2018, поданою разом із МД № UA805180/2018/005120, є такими самими, як зазначені в специфікаціях № 18 від 16.03.2018 року, № 21 від 16.03.2018, №22 від 02.04.2018. Однак, вартість товару за декларацією № UA805180/2018/005120 від 20.03.2018 є більшою, ніж заявлена декларантом митна вартість за ідентичний товар в МД № UA805180/2018/005122 від 20.03.2018, № UA805180/2018/005589 від 27.03.2018, № UA805180/2018/006293 від 05.04.2018, № UA805180/2018/006300 від 05.04.2018.
Враховуючи викладене, беручи до уваги неможливість визначення митної вартості товару «гірчиця біла» за першим методом, передбаченим статтею 54 МК України - за ціною договору, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар (у зв'язку з ненаданням банківських платіжних документів, передбачених частиною 2 ст.53 МК України), колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем обґрунтовано визначено митну вартість товару за наступним (другим) методом - за ціною ідентичних товарів.
Посилання позивача на додаткові угоди від 29.09.2017, 16.03.2018, 21.03.2018, 02.04.2018 до Контракту № 53 від 01.08.2017, якими встановлено інші умови оплати товару, ніж у Контракті та специфікаціях, колегія суддів відхиляє, оскільки, виходячи зі змісту митних декларацій, оскаржуваних рішень та картки відмови, вказані вище додаткові угоди не надавались, тому не були і не могли бути враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень.
Отже, умови поставки і оплати могли бути встановлені митним органом виключно з Контракту, специфікацій від 16.03.2018, 21.03.2018, 02.04.2018 та від 01.08.2017, в яких чітко передбачено необхідність 100% передоплати за товар, а тому, банківські платіжні доручення, відповідно до п.4 ч. 2 ст.53 МК України, в даному випадку, є обов'язковими документами, які б підтверджували митну вартість товару.
З огляду на викладене, є помилковими судження суду першої інстанції про те, що подання до митного оформлення платіжних та/або бухгалтерських документів не є обов'язковим, оскільки за умовами Контракту з урахуванням додаткових угод від 29 вересня 2017 року, 10 жовтня 2017 року, 30 грудня 2017 року та 16 березня 2018 року, строк оплати за специфікаціями від 16.03.2018 та 02.04.2018 на дату митного оформлення товару не настав.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи подання не всіх документів, що містили відомості про підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару (не надано платіжних документів щодо оплати товару, поставленого на умовах передоплати), наявність розбіжностей у тих документах, що були надані, беручи до уваги, що 20.03.2018 здійснено митне оформлення товару, ідентичного задекларованому, на умовах одного й того самого контракту, однак, за вищою ціною, колегія суддів вважає, що у Сумської митниці ДФС були наявні підстави для витребування додаткових документів згідно з ч.2 ст.53 МК України.
Позивачем не було надано документи, включаючи і додатково витребувані митним органом, які б усунули сумніви щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари. Крім того, декларантом самостійно було повідомлено про неможливість надати інші документи, ніж ті, що були надані, в тому числі й на вимогу митного органу.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (з огляду на відсутність документів про фактично сплачену ціну за товар чи таку, що підлягала сплаті) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.05.2018 по справі № 809/1260/17, від 19.06.2018 по справі № 818/1220/17, яка є обов'язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, №UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018 та карток відмови №UА805180/2018/00025, №UА805180/2018/00030, №UА805180/2018/00033, №UA805180/2018/00034, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, відсутні підстави для скасування даних рішень про коригування митної вартості та карток відмови.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем доведено правомірність вказаних вище рішень про коригування митної вартості, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно понесено додаткові витрати зі сплати мита та податку на додану вартість в загальній сумі 63733,10 грн. внаслідок прийняття відповідачем неправомірних рішень.
За таких обставин не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання Сумської митниці ДФС підготувати висновок про повернення приватному підприємству "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63733,10 грн., які є похідними від вимог про скасування рішень. Колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки повернення платнику помилково та/або надміру сплачених митних платежів можливо лише за наявності підтвердженої належним чином переплати до бюджету
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на наведене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 по справі № 2040/7670/18 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС України задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року по справі № 2040/7670/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "СПС" до Сумської митниці ДФС України про скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 26.06.2019 року