Справа № 204/4365/19
Провадження № 2/204/1297/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про повернення позовної заяви
25 червня 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, в особі: Міністерства внутрішніх справ України (уповноважений орган виконавчої влади), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості військового майна, втраченого матеріально - відповідальною особою,-
21 червня 2019 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, в особі: Міністерства внутрішніх справ України (уповноважений орган виконавчої влади), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості військового майна, втраченого матеріально - відповідальною особою.
Позовна заява передана судді на розгляд 24 червня 2019 року.
Відповідно до позовної заяви, не зважаючи на завдану командиром першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 шкоду державним інтересам (шляхом втрати державного майна), в порушення вимог Загального положення, Інструкції про порядок представництва інтересів МВС, Міністерство внутрішніх справ України, військова частина НОМЕР_1 всупереч інтересів держави не вживали заходів щодо відшкодування шкоди, до суду не звертались.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки представництво прокурором інтересів держави в суді здійснюється у виключних випадках, то прокурор може звернутися до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім чи іншим суб'єктом відповідних владних повноважень (причому з застосуванням до винного суб'єкта адміністративної, або кримінальної відповідальності за нездійснення функцій представництва).
Аналіз ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
При цьому, у кожному випадку прокурор повинен обґрунтувати, а суд перевірити, наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави та попередив останніх про наслідки не виконання відповідних функцій.
У позовній заяві позивачем зазначено, що Міністерством внутрішніх справ України, Військовою частиною НОМЕР_1 не здійснено жодних заходів для відшкодування завданих державі збитків, відповідач ухиляється від відшкодування завданої державі шкоди.
Однак, на підтвердження зазначеного позивачем долучено до позовної заяви лише дві копії листів направлених на адресу - Міністерства внутрішніх справ України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.05.2019 року, а також від 18.06.2018 року на адресу Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до яких військовою прокуратурою повідомлено про звернення до суду в інтересах держави з метою відшкодування завданої шкоди. відповіді вказаних органів до позову не долучено. При цьому у позові відсутні докази заходів реагування стосовно посадових осіб, які не вчинили відповідних заходів для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, фактів неможливості такого звернення, не зазначено.
Отже, всупереч вимог ст. 56 ЦПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» позивачем у позовній заяві не обґрунтовано належним чином, та не надано належних доказів того, що Міністерство внутрішніх справ України та Військова частина НОМЕР_1 не виконують або неналежним чином виконують свої повноваження.
Відповідно до п. 30 постанови Верховного Суду у справі № 927/246/18 саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, у зв'язку з тим, прокурором не доведено підстав для звернення до суду в інтересах держави, в особі: Міністерства внутрішніх справ України (уповноважений орган виконавчої влади), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України слід роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, -
Позовну Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, в особі: Міністерства внутрішніх справ України (уповноважений орган виконавчої влади), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості військового майна, втраченого матеріально - відповідальною особою повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини. які стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Ю. Мащук