26 червня 2019 року справа №1240/2253/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 р. (повний текст складено 23 квітня 2019 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 1240/2253/18 (головуючий І інстанції суддя Н.М. Басова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) 30 липня 2018 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної йому пенсії з 23.12.2017 року згідно додатково наданих оригіналів документів для перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому з 23.12.2017 року призначеної пенсії згідно додатково наданих ним документів для перерахунку пенсії - оригіналу довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 року № 565/111/22-2018, якою підтверджується проведення виплат, які не увійшли у розрахунок пенсії, а саме: винагорода за безпосередню участь в антитерористичний операції - 19 892, 76 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення - 5 200, 00 грн.; разова премія - 98 710, 00 грн., компенсація за невикористану відпустку - 3033., 07 грн.; індексація - 698, 97 грн., з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити різницю з урахуванням сплачених сум (а.с. 3-8).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 23.12.2017 року, згідно додатково наданих оригіналів документів для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461, 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 Б) призначеної пенсії за заявою від 15.06.2018 з урахуванням індексації у розмірі зазначеному в довідці Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 за № 565/111/22-2018, починаючи з 23.12.2017.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461, 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 Б) різницю з урахуванням сплачених сум пенсії.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено (а.с. 124-130).
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача та проведення перерахунку, виплати йому з 23.12.2017 року призначеної пенсії згідно додатково наданих ним документів для перерахунку пенсії - оригіналу довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 року, якою підтверджується проведення виплат, які не увійшли у розрахунок пенсії, а саме: винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції - 19 892, 76 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення - 5200, 00 грн.; премія - 98 710, 00 грн.: компенсація за невикористану відпустку - 3 033, 07 грн., з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити різницю з урахуванням сплачених сум.
Доводи апеляційної скарги грунтуются на тому, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, яка носила не короткочасний характер, а проходила щомісячно, в період часу з 16.04.2014 року до 30.04.2018 року, Кабінет Міністрів України установив винагороду за безпосередню участь в антитерористичних операціях, яка виплачувалась щомісячно, починаючи з 01.05.2014 року до 30.04.2018 року.
Зазначений довід позивача щодо системності виплати (один раз на місяць) вказаної винагороди та премії, яка виплачувалась щомісячно, підтверджується оригіналом довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 року із зазначенням нарахованих виплачених сум по вищевикладеним видам грошового забезпечення, які не увійшли в розрахунок призначеної позивачу пенсії, в яких чітко вказані періоди нарахування та виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, починаючи з 2014 року по 07.09.2016 року та щомісячної премії.
Апелянт зауважує, що такий висновок позивача не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, оскільки питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, щомісячної премії не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Також, в обґрунтування зазначеної позиції посилається на постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 420/1232/16-а.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За унормуванням ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 21.11.1993 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ. З 07.11.2015 по 22.12.2017 перебував на службі в Національній поліції України. Вказані обставини підтверджуються дублікатом трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 (а.с.39).
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 від 22.09.2015 (а.с.11,47).
В періоди з 16.09.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 22.12.2017 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області, що підтверджується довідкою № А-11392 від 16.01.2018, виданою ГУНП в Луганській області (а.с.48).
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.12.2017 № 887 о/с ОСОБА_1 з 22.12.2017 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 2 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.35).
29.12.2017 ГУНП в Луганській області направило до ГУ ПФУ в Луганській області документи для призначення і виплати пенсії за вислугу років позивачу. В доданих документах серед інших містився грошовий атестат № 153 із зазначенням видів грошового забезпечення, які позивач отримував перед звільненням, а також містилась довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 28.12.2017 № 1127/111/22-2017 (а.с.26-34).
Згідно вказаної довідки до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивачу увійшла премія, що передбачена Постановою КМУ № 988 від 11.11.2015.
Протоколом ГУ ПФУ в Луганській області за пенсійною справою № 1213010072 (НПУ) від 04.01.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію з 23.12.2017 згідно із Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992. При розрахунку розміру пенсії увійшов посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 45%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, до якої увійшла премія 31% (а.с.24).
15.06.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 за № 565/111/22-2018 (а.с.13).
Згідно вказаної довідки позивачу у період з 07.11.2015 по 22.12.2017 були виплачені також матеріальна допомога на оздоровлення у загальному розмірі 5200 грн., разова премія - 98710,00 грн., грошова винагорода за участь в АТО - 22677,28 грн., компенсація за невикористану відпустку - 3033,07 грн. та індексація - 698,97 грн. По всім вказаним виплатам були сплачені внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.14).
02.07.2018 ГУ ПФУ в Луганській області надало відповідь за № 8572/03-01 на вказану заяву позивача, в якому повідомило правові підстави для здійснення перерахунку, а також роз'яснено порядок призначення пенсій відповідно до Закону № 2262. В законодавстві міститься вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, в якому відсутні такі додаткові види грошового забезпечення як: винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, матеріальна допомога на оздоровлення, разова премія, компенсація за невикористану відпустку та індексація. Крім того, перерахунок призначеної пенсії здійснюється на підставі наданих документів від уповноваженого структурного підрозділу, в яких зазначено зміни грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с.15).
Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної позивачу пенсії з 23.12.2017 року згідно додатково наданих оригіналів документів для перерахунку пенсії, а саме: оригіналу довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.05.2018 року № 565/111/22-2018, якою підтверджується проведення виплат, які не увійшли у розрахунок пенсії, а саме: винагорода за безпосередню участь в антитерористичний операції - 19 892, 76 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення - 5 200, 00 грн.; разова премія - 98 710, 00 грн., компенсація за невикористану відпустку - 3033, 07 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог правомірним, з огляду на наступне.
Апелянт вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода за участь в АТО, разові премії, компенсація за невикористану відпустку, які він отримав у період з 07.11.2015 по 21.12.2017, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення, а тому він має право на перерахунок пенсії з урахуванням вказаних сум грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними твердженнями позивача з огляду на наступне.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Відповідно до п. 13 розділу II Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799, поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу; допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Оглядом довідки про доходи позивача від 30.05.2018 № 565/111/22-2018 судом встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачувалась позивачу один раз у 2016 році та один раз у 2017 році.
Таким чином, зазначена виплата не є щомісячною та не повинна включатись до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Також, оглядом вказаної вище довідки судом встановлено, що позивач під час проходження служби в поліції отримував разові премії. Однак, вказані премії не носять систематичного характеру, не виплачувались позивачу щомісячно, розмір зазначених виплат не є фіксованим.
Вказані премії мають заохочувальний характер і здійснення зазначеного преміювання поліцейських виступає реалізацією дискреційних повноважень керівника органу Національної поліції відповідно до особистого внеску поліцейських в загальний результат служби, передбачених підпунктом 2 п. 4 постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Враховуючи викладене, суд також дійшов висновку про те, що разові премії, які отримував позивач за період служби в поліції з 07.11.2015 по 21.12.2017, не повинні включатись до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Що стосується винагороди за безпосередню участь в АТО, передбачену постановами Кабінету Міністрів України, яку позивач отримував майже щомісяця за період з 07.11.2015 по 21.12.2017, однак вказану винагороду також неможливо віднести до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки вона нараховувалась на підставі окремих умов, таких як особливий період або під час проведення АТО, вона не носить систематичного характеру, залежать від певних обставин, виплата не є щомісячною.
Висновки суду в цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.04.2019 у справі № 415/6035/16-а.
Що стосується компенсації за невикористані дні відпустки, то вона є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду грошового забезпечення, проте є виплатою за невідпрацьований час, має іншу правову природу та відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення згідно Закону №2262, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі № 216/1666/17, від 31.08.2018 у справі № 720/770/17, 233/2892/16-а від 06.02.2019.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що 13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, де зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Положенням першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
Граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є вставленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.
Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Рішення і висновки Конституційного суду України є обов'язковими до виконання.
При цьому пенсія позивачеві призначена на підставі норм спеціального Закону № 2262-ХІІ, тому щодо нього потрібно застосовувати виключно норми цього закону.
Виходячи з системного аналізу викладених вище норм права, суд дійшов висновку про те, що такі виплати, як матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода за участь в АТО, разові премії та компенсація за невикористану відпустку, які позивач отримував у період служби перед звільненням з 07.11.2015 по 21.12.2017, не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які необхідно враховувати при призначенні/перерахунку пенсії особам, що проходили службу в лавах Національної поліції.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, сформульованих в постанові від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16-а, суд вважає неприйнятними з огляду на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.
Велика Палата дійшла висновку про те, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Оскільки судова практика є постійно змінююча, при виборі і застосуванні норми права суд повинен враховувати останню правову позицію Верховного Суду з приводу спірних питань, такою є саме правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 06.02.2019 по справі №522/2738/17.
Отже, доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої ним винагороди за участь в АТО, матеріальної допомоги на оздоровлення; разової премії, компенсація за невикористану відпустку - виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 р. у справі № 1240/2253/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 червня 2019 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
І.Д. Компанієць