Справа № 203/1205/19
2/0203/743/2019
21 червня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Ркоян Ю.А.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 05.04.2014 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу спільних дітей не мають. Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного побуту, постійні сварки, погіршилось взаєморозуміння, що призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного, припинення шлюбних відносин з лютого 2018 року, позивачка просила розірвати шлюб із відповідачем.
В поданому позові позивачка просила розглянути справу за її відсутності, зазначивши про підтримання позову. Після розірвання шлюбу просила відновити дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Відповідач в наданій заяві також просив розглядати справу без його участі, зазначивши про визнання позову.
Враховуючи подані сторонами заяви та визнання позову відповідачем, відповідно до положень ч.3 ст.200, ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності учасників справи, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05 квітня 2014 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №142.
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 ст.24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
З урахуванням зазначених вище положень закону, враховуючи той факт, що сторони фактично припинили шлюбні відносини з лютого 2018 року, проживають окремо та спільного господарства не ведуть, примирення між ними протягом тривалого часу не відбулось та позивачка згідно поданої заяви наполягала на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечував проти цього, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.
Згідно заяви позивачки та положень ст.113 СК України після розірвання шлюбу прізвище останньої слід відновити на дошлюбне - ОСОБА_3 .
Враховуючи визнання позову відповідачем та положення ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп., а також повернути позивачці з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,56,112,113 СК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-80,141,142,200,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 квітня 2014 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстра-ційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №142 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки відновити на дошлюбне - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50% судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви згідно квитанції №0.0.1310491982.1 від 28 березня 2019 року, а саме: судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 червня 2019 року.
Суддя С.Ю.Казак