26 червня 2019 року справа №200/13955/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Сіваченка І.В.,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Овчаренка Олега Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі № 200/13955/18-а (головуючий І інстанції Голуб В.А., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом адвоката Овчаренка Олега Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Овчаренко О.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області, відповідач), в якому просив:- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 4 січня 2017 року по 5 березня 2018 року та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату такої компенсації (а.с. 3-7).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у задоволенні позову - відмовлено (а.с. 62-65).
Представник позивача не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів посилався на наявність підстав для задоволення позову, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13.11.2018 року у справі № 814/1527/17 (а.с. 68-72)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 88).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність (а.с. 90).
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
ГУНП в Донецькій області видано наказ від 03.01.2017 року № 1 о/с про звільнення оперуповноваженого Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 Юрійовича зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.
Не погодившись з наказом про звільнення, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення коштів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1163/17-а позов ОСОБА_1 до ГУНП в Донецькій області задоволений частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 3 січня 2017 року № 1 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 4 січня 2017 року та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 67931,73 грн.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 20-23).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2018 року у справі № 805/1163/17-а - змінено. В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2018 року цифри «67931,73» змінено на «186976,00 грн.» В іншій частині рішення - залишено без зміни (а.с. 24-26).
На виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року, повний текст якого надійшов до Головного управляння Національної поліції в Донецької області 02.07.2018 року (а.с. 41), позивачу на особовий картковий рахунок 30.07.2018 року з відрахуванням обов'язкових податків і зборів зараховано 179413,81 грн., згідно платіжного доручення № 3630 (а.с. 49), а також витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 6864 грн. згідно платіжного доручення № 3379 від 24.07.2018 року (а.с. 48).
Таким чином, відповідачем виконано в повному обсязі постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року.
3 серпня 2018 року на адресу ОСОБА_1 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області направлено лист, відповідно до якого позивача повідомлено про відкладення безспірного списання у зв'язку з потребою уточнити суму витрат на проведення експертизи (а.с. 17).
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Донецькій області з заявою, у якій він просив направити на його адресу лист, в якому зазначити які грошові кошти та в якому розмірі були перераховані ГУНП в Донецькій області в липні 2018 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2018 року у справі № 805/1163/17-а. Повідомити чи розраховувалась та проводились компенсація втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати з 03.01.2017 року. Крім того, у вказаному листі позивач просив у випадку несплати здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати з 3 січня 2017 року (а.с. 12-13).
11.09.2018 року листом № М-147/26/02-2018 ГУНП у Донецькій області повідомило, що позивачу на особовий картковий рахунок 31.07.2018 року з відрахуванням обов'язкових податків і зборів зараховано 179413,81 грн., а також витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 6864 грн. Таким чином, ГУНП в Донецькій області постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року виконало в повному обсязі. Тому відсутні підстави виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 03.01.2017 року (а.с.15-16).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.
Згідно статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок) визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно п. 2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом пункту 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення
Суд роз'яснює, що Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Суд вважає, що ключовим у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є саме визнання права судовим рішенням.
Так, право на суд захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Національне процесуальне законодавство виходить з позиції, що обов'язковість судових рішень - це принцип судочинства та одна із засад діяльності судової гілки влади. Так, ст. 129 Конституції України визначає однією із основних засад судочинства обов'язковість судових рішень. Крім того, в 2016 року Конституція України була доповнена ст. 129-1 , відповідно до якої «суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд». Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає обов'язковість судового рішення як одну з основних засад організації судової влади. Крім того, у ст. 13 зазначеного Закону визначаються елементи обов'язковості та окрема увага приділяється обов'язковості висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України, рішеннях міжнародних арбітражів, міжнародних судових установ, інших міжнародних організацій.
Отже, судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх суб'єктів саме з моменту набранням ним законної сили. Тобто, у позивача виникає право на виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту набрання рішенням законної сили.
Суд вважає за необхідне зазначити, що саме рішенням суду було встановлено протиправність звільнення позивача.
Як встановлено судом, рішення суду у справі № 805/1163/17-а набрало законної сили 22 червня 2018 року, а тому саме з 22 червня 2018 року у ОСОБА_1 виникло право на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та саме з 22 червня 2018 року почався перебіг строку виплати нарахованого доходу.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що виплата грошового забезпечення була здійснена відповідачем 30 липня 2018 року, відповідно до платіжного доручення № 3630, а виплата витрат на проведення експертизи компенсована відповідно до платіжного доручення № 3379 від 24.07.2018 року.
Отже, Головним управлінням Національної поліції у Донецькій області вжити всі заходи щодо належного виконання зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку із позивачем з моменту отримання відповідачем повного тексту судового рішення, а саме з 02.07.2018 року.
Крім того, суд погоджується із доводами відповідача, що ГУНП у Донецькій області є бюджетною установою, та виконання рішення можливо лише при наявності повного тексту судового рішення з печаткою та підписом.
Також, суд звертає увагу, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу виплачується одноразово на підставі рішення суду, а тому не є періодичним платежем, як і витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, викладену в постанові від 13.11.2018 року у справі № 814/1527/17, оскільки судом не встановлено бездіяльності відповідача в частині своєчасного виконання рішення суду у справі № 805/1163/17-а, враховуючи дату отримання відповідачем повного тексту рішення суду апеляційної інстанції та дату зарахування коштів на картковий рахунок позивача.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Овчаренка Олега Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі № 200/13955/18-а за позовом адвоката Овчаренка Олега Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 26 червня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко