Справа № 206/3137/19
Провадження № 3/206/1120/19
26 червня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.,
за участю секретаря Бубісь А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП,-
за участю правопорушника: ОСОБА_1
19.05.2019 року о 15 годині 55 хвилин в м. Дніпрі по вул. 20-ряччя Перемоги, 61 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ2103, державний номерний знак НОМЕР_1 , був учасником ДТП, з місця якої зник, до поліції не повідомив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2019 року серії ОБ № 138293 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.10 а, б, в, д, е Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати обїзд місця пригоди.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» уразі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення учасники бойових дій, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 31.08.2017 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251-252, 283-284 Кодексу України про адміністративне правопорушення та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Поштаренко