Справа № 206/2746/19
Провадження № 3/206/972/19
26 червня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Бубісь А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно працевлаштованого Шоколадна фабрика «Синтез», на посаду варщика шоколаду, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
за участю:
правопорушника - ОСОБА_1
28.04.2019 року о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого вчинив умисні дії психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав в повному обсязі, не заперечував обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Опуз проти Туреччини»(Opuz v. Turkey no. 33401/02 від 09.06.2009) Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Крім визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.04.2019 року серії АА № 172727, заявою потерпілої особи та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин,що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, оскільки застосування такого виду стягнення буде обґрунтованим та достатнім для виправлення правопорушника.
Крім того, положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 28 Конституції України, ст.ст.33,39-1,40-1,173-2,251,283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,Законом України «Про судовий збір», суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В.Поштаренко