ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 травня 2019 року № 826/15691/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шевченко Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису та наказу, зобов'язання вчинити дії,
за участі учасників справи:
представників позивача - Устинової І.П., Поліщука Н.Д.,
представників відповідача- Кобилецького О.І, Кутакова П.В.
Приватне акціонерне товариство «Турбівський коаліновий завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Турбівський коаліновий завод», Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю) від 20.07.2018 №578-14/06;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 №373, від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766, наданого ПАТ «Турбівський коаліновий завод»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 №50 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 №172 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та продовження до 01.02.2018 терміну усунення порушень;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №405 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та внесення змін до п.156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5, надання терміну на усунення порушень.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що наказом Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, тобто фактично цим наказом зупинено виконання робіт (видобування сировини первинних каолінів та кварцового піску), на які підприємству видано цей дозвіл та який є основним видом діяльності підприємства, оскільки відповідно до вимог законодавства після зупинення дії дозволу підприємство зобов'язано зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Проте, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
У зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказу та припису Товариство фактично позбавлене права та можливості здійснювати видобування сировини на турбівському родовищі (ділянка №8), Липовецький район, Вінницька область, оскільки дія спеціального дозволу за даними Державної служби геології та надр України тимчасово зупинена, а залишки запасів сировини - первинних каолінів станом на 01.10.2018 відсутні.
Представники позивача Устинова І.П., Поліщук Н.Д. в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача Кобилецький О.І та Кутаков П.В проти задоволення позову заперечували. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки Державна служба геологія та надр України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Як убачається із матеріалів даної адміністративної справи, 27.08.2002 Державна служба геології та надр України видала ПАТ «Турбівський каоліновий завод» спеціальний дозвіл на користування надрами №2766 строком на 30 років, а саме видобуванню первинних каолінів на турбівському родовищі (ділянка №8), Липовсцький район, Вінницька область.
На підставі наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 №207 та відповідно до направлення па проведення перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України в період з 10.07.2018 по 20.07.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ПАТ «Турбівський каоліновий завод».
За наслідками проведеної планової перевірки складено акт перевірки №06-03/26/2018-37/п (112) від 20.07.2018, який підписаний директором ПАТ «Турбівський коаліновий завод» із запереченнями. Під час проведення перевірки Товариству повідомлено про наявність наказу відповідача від 28.08.2017 №382, яким зупинено з 01.02.2018 спеціальний дозвіл на користування надрами №2766 від 27.08.2002, наданий ПАТ «Турбівський коаліновий завод».
Також, 20.07.2018 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геологи та надр складено припис від 20.07.2018 №578-14/06, в якому зобов'язано позивача у строк до 27.08.2018 усунути порушення, зазначені в приписі та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
Вказаним вище приписом зафіксовані порушення, які полягають у:
- ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №2766 від 27.08.2002 (дія дозволу зупинена з 01.02.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 28.08.2017 № 382). Відповідно до довідки ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» та маркшейдерської документації видобуток у період з 01.02.2018 по 01.07.2018 склав 8,262 тис. т.;
- не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства п. 6 особливих умов спеціального дозволу па користування надрами №2766 від 27.08.2002 у зв'язку і виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30,05.2011 №615 щодо обов'язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
Підставою для зупинення дії спеціального дозволу надрокористування, виданого позивачу, Державною службою геології та надр України визначено невиконання повторної державної геологічної експертизи та оцінки запасів корисних копалин відповідно до п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994, що зобов'язувала підприємства проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин раз у кожні п'ять років, редакція якого з 2011 року по даний час не діє, що свідчить, про те, що законом такої вимоги з 2011 року не встановлено та державним органом приймаються незаконні на думку позивача рішення.
Позивач зазначає, що в основі п. 1 припису покладено наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 №373, від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172» про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2766 від 27.08.2002 з 01.02.2018 (п. 16 Додатку № 1 до даного наказу).
11.10.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва задоволена заява про вжиття заходу забезпечення позову, якою було зупинено, зокрема, дію наказу Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 (п. 16 Додатку 1 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії») в частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами №2766 27.08.2002, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до ухвалення рішення Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі за позовом ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України про скасування припису, наказу в частині, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу; зупинено дію припису від 20.07.2018 №578-14/06 Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України) до прийняття рішення Окружним адміністративним судом міста Києва в даній справі.
Проте, як зазначає позивача, йому стало відомо, що не зважаючи на наявність вищевказаною ухвали про зупинення дії оскаржуваного наказу Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382, яким за даними Державної служби геології та надр України було зупинено з 01.02.2018 на підставі п.п.1 п. 22 Порядку №615 у зв'язку із нібито порушенням п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1994 №865 дію спеціального дозволу на користування надрами №2766 від 27.08.2002, Державна служба геології та надр України прийняла рішення у вигляді наказу, направлене на зупинення дії вищенаведеного спеціального дозволу, а саме наказ №405 від 31.10.2018 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів».
Пунктом 4 Додатку №4 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення» визначено наступне:
- графа 8 «Порушення вимог законодавства» - пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, стаття 24 Кодексу України про надра;
- графа 9 «підстава зупинення» - п.п.1 п. 22 Порядку №615;
- графа 10 «Номер та дата протоколу, прийняте рішення» - №10/2018 від 26.10.2018 Внести зміни до п. 156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5. Надрокористувачу надати 30 календарних днів на усунення порушення.
Тобто, даним наказом внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України №5 від 11 січня 2017 року в частині зупинення дії спеціального дозволу, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод», а саме - внесено додаткове «порушення» вимог закону - стаття 24 Кодексу України про надра.
Не погоджуючись з усіма вказаними вище рішеннями та діями відповідача, вважаючи такі рішення необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Статтею 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
У відповідності до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 (далі по тексту - Порядок №615) дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції»; 6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
Так, в оскаржуваному наказі зазначено, що зупинення дії вказаного спеціального дозволу позивача зумовлено невиконанням вимог п. 25 Положення №865 та пропозицією Комісії з питань надрокористувания, а не підставами, що вказані у п. 22 Порядку №615.
Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці.
Отже, вказаною редакцією Положення №865 було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться, зокрема, через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
Проте, у подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності з 12.01.2011, постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 визнано такою, що втратила чинність.
Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалась.
Таким чином, законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
Отже, законодавством, як протягом 2017 року, рік прийняття оскаржуваних наказів від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50, від 19.04.2017 №172, так і у подальшому, не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
Крім того, проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин не є особливою умовою, передбаченою дозволом.
Щодо порушення позивачем ст. 24 Кодексу України про надра, суд зазначає, що планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), у тому числі дотримання Товариством Кодексу України про надра було проведено в період з 10.07.2018 по 20.07.2018. Актом за результатами перевірки та оскаржуваним приписом від 20.07.2018 №578-14/06 Державної служби геології та надр України порушення позивачем ст. 24 Кодексу України про надра не встановлено. Більше того, у вказаному вище акті перевіряючими встановлено дотримання вимог саме ст. 24 Кодексу України про надра, зокрема: п.п. 4.2. встановлено дотримання ПАТ «Турбівський коаліновий завод» ст. 24 КУ №132/94 в частині видобування в межах гірничого відводу (ст. 4 акту перевірки); п. 4.3. встановлено дотримання підприємством ст. 24 КУ №132/94 в частині видобування в межах земельної ділянки, визначеної в документах, що посвідчують право на неї (ст. 4 акту перевірки); п. 4.10 встановлено дотримання підприємством ст. 24 КУ №132/94 в частині проведення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами (ст. 5 акту перевірки); п.4.11 встановлено дотримання підприємством ст. 24 КУ №132/94 в частині використання надр за призначенням (ст. 5 акту перевірки); п. 4.12. встановлено дотримання підприємством ст. 24 КУ №132/94 в частині виконання мети спеціального дозволу (ст. 5 акту перевірки); розділами 5, 6, 7 акту також встановлено виконання підприємством ст. 24 КУ 132/94 в інших частинах зобов'язань надрокористувача (окрім обов'язкового моніторингу та наукового супроводження, що оскаржується підприємемтвом) (ст. ст. 6, 7, 8, 9, 10 акту перевірки).
Отже, вказане вище свідчить про те, що відповідачем було перевірено дотримання позивачем ст. 24 Кодексу України про надра, однак порушень вказаної статті, крім не виконання обов'язкового моніторингу, ні актом перевірки, ні оскаржуваним приписом встановлено не було.
Таким чином, оскільки у якості порушень визначені п. 25 Положення №865, редакція якого, як вже зазначалося вище, на той час не передбачала обов'язку суб'єкта господарювання проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, та ст. 24 Кодексу України про надра без уточнення та визначення конкретних порушень, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані позивачем припис від 20.07.2018 №578-14/06, накази від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172, а також наказ від 31.10.2018 №405 в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002№2766 та встановлення позивачу 30 календарних днів для усунення порушення є такими, що прийняті з порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного геологічного контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).
Відповідно до ст. 1 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з п. 5 ст. 4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Отже, вказаний Закон прямо передбачає необхідність підтвердження адміністративним судом обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів у виді зупинення виконання робіт.
Крім того, п. 7 ст. 7 Закону України Закон України №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Проте, як установлено матеріалами справи, оскаржуваним наказом від 28.08.2017 №382 відповідач самостійно зупинив дію спеціального дозволу на користування надрами. Тобто застосовано захід, яким не просто зупинено дію спеціального дозволу, як документу, що декларує право суб'єкта господарювання на виконання на виконання певних, а фактично зупинено виконання робіт (видобування первинних каолінів), на які Товариству видано вказаний дозвіл та який є основним видом діяльності підприємства.
Таким чином, можна дійти висновку, що наказ від 28.08.2017 №382 Державної служби геології та надр України в частині зупинення дії спеціального дозволу прийнятий нею у спосіб та на підставі, які протирічать вимогам законодавства України.
Також, пунктом 2 припису від 20.07.2018 №578-14/06 зафіксовано порушення, а саме не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства п. 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №2766 від 27.08.2002 у зв'язку з виключенням абз. 3 п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 щодо обов'язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
Вказані висновки відповідача не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 42 виключено абз. 3 п. 6 Порядку надання спеціальних дозволів па користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, яким було встановлено вимогу проводити моніторинг та наукове супроводження надрокористування. Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, яким визначались порядок та процедура проведення моніторингу та наукового супроводження виконання надрокористувачем особливих умов користування надрами також втратило дію.
Тобто, проведення моніторингу та, відповідно, укладання угоди на проведення моніторингу та наукового супроводження виконання гірничих робіт не визначено законодавством, а отже, не підлягають здійсненню.
Разом з тим, на виконання закону станом на 2013, 2014 роки між позивачем та ДП «Українська геологічна компанія» укладено договір №20 м/нс/2013 від 30.08.2013 на виконання робіт із здійснення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з видобування первинного каоліну Турбівського родовища (ділянка №8).
Ні нормативним актом, документом та/або вимогою закону, ні пунктом самої угоди про користування надрами не встановлено обов'язок саме суб'єкта господарювання приводити у відповідність із законодавством особливі умови спеціального дозволу, видавником якого є саме Державна служба геології та надр України та ініціювати зміни особливих умов у зв'язку з втратою чинності відповідної правової норми, яка встановлювала обов'язковість окремої умови.
Більш того, у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 примірні угоди про умови користування надрами затверджуються саме органом з питань надання дозволу та підлягають публікації на його офіційному веб-сайті, а самі особливі умови користування надрами визначаються в дозволі, який оформлюється та надається самим дозвільним органом Держгеонадра.
Разом з тим позивачем направлений на адресу Державної служби геології та надр України лист-заява від 26.06.2018 №142, яким повідомлено про необхідність внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2766 від 27.08.2002 у зв'язку із скасуванням визначеної у спецдозволі особливої умови щодо проведення обов'язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом.
Дані зміни відповідно до п. 11.4 угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №2766 від 15.11.2012 вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваним наказом Державної служби геології та надр України №382 від 28.08.2017 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, тобто фактично цим наказом зупинено виконання робіт (видобування сировини первинних каолінів та кварцового піску), на які підприємству видано цей дозвіл та який є основним видом діяльності підприємства, оскільки відповідно до вимог законодавства після зупинення дії дозволу підприємство зобов'язано зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Проте, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
У зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказу та припису підприємство фактично позбавлене права та можливості здійснювати видобування сировини на турбівському родовищі (ділянка № 8), Липовецький район, Вінницька область оскільки дія спеціального дозволу за даними Державної служби геології та надр України тимчасово зупинена, а залишки запасів сировини - первинних каолінів станом на 01.10.2018 відсутні.
Крім того, Приватне акціонерне товариство «Турбівський каоліновий завод» неодноразово зауважувало, що станом на дату подачі даної заяви виникла реальна загроза зриву контрактів, застосування до підприємства штрафних санкцій за невиконання договорів, припинення виплат в державний бюджет України та заробітних плат, звільнення працюючих, невиплат за кредиторськими зобов'язаннями та зупинки заводу.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність встановлених в оскаржуваних наказах та приписі порушень, з огляду на що, дані позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги стосовно зобов'язання Державної служби геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766, наданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод», суд відмовляє в її задоволенні з огляду на те, що така вимога є похідною від визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, а тому дія, яку просить поновити позивач, виконується автоматично після скасування вказаних наказів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису та наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю) від 20.07.2018 №578-14/06.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 «Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 №373, від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 №50 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 №172 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та продовження до 01.02.2018 терміну усунення порушень.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №405 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та внесення змін до п.156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5, надання терміну на усунення порушень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка (Ежена Потьє), 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» (вул. Миру, 77, смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22513, код ЄДРПОУ 05474145) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 572,00 грн. (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко