ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 червня 2019 року № 826/14816/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до третя особаОСОБА_1 ОСОБА_3
прозобов'язання вчинити дії,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі- позивач/ Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач/ ОСОБА_1 ) привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту (інвентаризаційна справа №23092016/2 від 23.09.2016, загальна площа нежитлової будівлі - 193,4 кв.м.) на вул. Путивльській, 116 у Деснянському районі міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт , які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №826/14816/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 .
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав порушення строків звернення позивача до суду, також зазначивши, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем по даній справі.
З огляду на наявне клопотання представника позивача, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від третьої особи пояснень по суті позову/відзиву не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, на підставі звернення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.01.2017 (вх. Департаменту від 18.01.2017 № 073/269) у присутності ОСОБА_1 посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності на вул. Путивльській, 116 у Деснянському районі м. Києва.
За результатами перевірки встановлено, що нежитлова будівля в літері АДРЕСА_3 (с. Биківня) відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 08.02.2016 № 79827345, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000, номер запису про право власності - 16616173 від 26.09.2016).
Так у ході проведення перевірки, та беручи до уваги надані та пред'явлені документи ОСОБА_1 , а саме: технічний паспорт на нежитлову будівлю в літері АДРЕСА_3 (с. Биківня), виготовлений ТОВ «Проектант» (інвентаризаційна справа № 23092016/2 від 23.09.2016, встановлено що загальна площа нежитлової будівлі - 193, 4 кв. м. Також встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 самовільно без документів, що надають право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту розпочаті будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі літери «А» шляхом збільшення зовнішніх геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_3 (с. Биківня), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На час проведення перевірки документи, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою за вказаною вище адресою ОСОБА_1 не надано.
Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», визначена як III.
За результатом перевірки складено акт перевірки від 09.02.2017, замовнику будівництву ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2017 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 09.02.2017 та стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.02.2017.
Позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2017 проведена посадовою особою Департаменту в присутності ОСОБА_1 про що свідчить його підпис в акті перевірки, зауважень до акту перевірки не внесено.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2017 № 13/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Під час повторного виїзду 18.05.2017 на підставі необхідності перевірки виконання вимог приписів від 09.02.2017 встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 09.02.2017 виданого Департаментом, а саме: не зупинено виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлової будівлі в літ. «А» на АДРЕСА_3 (с. Биківня) до усунення виявлених порушень, що є порушенням вимог п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатом перевірки складено акт перевірки від 18.05.2017, ОСОБА_1 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2017 та протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2017.
Позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2017 була проведена посадовою особою Департаменту в присутності ОСОБА_1 про, що свідчить його підпис в акті перевірки, зауважень до акту перевірки не внесено.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, Департаментом було винесено постанову про накладення штрафу за адміністративне правопорушення від 23.05.2017 № 27/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
Повторною перевіркою 02.11.2017 встановлено, що ОСОБА_1 з установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2017, виданого Департаментом.
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт від 02.11.2017 № б/н та встановлено, що замовник будівництва ОСОБА_1 добровільно не виконав вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виданого Департаментом від 09.02.2017, а саме: не усунув допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 09.06.2017.
Крім того, замовник будівництва - ОСОБА_1 добровільно не виконав вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 09.02.2017.
У зв'язку з невиконанням відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства уу сфері містобудівної діяльності, будівельних норм , стандартів і правил, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом про знесення об'єкта самочинного будівництва.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону №3038-VI у взаємозв'язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв'язку з його невиконанням.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Положеннями частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-130 цс від 04.12.2013 року, у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності.
За приписами частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначає, що відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до положень статті 38 Закону №3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить відповідним органам державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Судом встановлено, що приписи про усунення порушень були належним чином вручені відповідачу. Правом на їх оскарження відповідач не скористався. Станом на день розгляду справи вимоги приписів про усунення порушень не виконав, чим допущено відповідачем істотні порушення будівельних норм і правил.
За таких обставин, на підставі положень статті 376 Цивільного кодексу України суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання ОСОБА_1 привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту (інвентаризаційна справа №23092016/2 від 23.09.2016, загальна площа нежитлової будівлі - 193,4 кв.м.) на вул. Путилівській, 116 у Деснянському районі міста Києва.
Посилання відповідача на те, що останній не є належним відповідачем у справі, що розглядається, оскільки, 17.02.2017 право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_3 , суд вбачає необґрунтованими, оскільки на час проведення перевірки на праві приватної власності належала ОСОБА_1 нежитлова будівля (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1039093180000, номер запису про право власності - 16616173 від 26.09.2016), Також, ОСОБА_1 є замовником будівництва, про що зазначено в акті перевірки від 09.02.2017.
При цьому, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2017 проведена в присутності Чурона В . В. про що свідчить його підпис в акті перевірки, зауважень до акту перевірки з боку ОСОБА_1 не надано.
Щодо посилань відповідача про порушення строків звернення до суду з боку Департаменту, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, судом встановлено, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.06.2018 у справі №754/15603/17 провадження по цивільній справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії закрито та роз'яснено, що з вказаними позовними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги вказані обставини, що позивач суд вбачає причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та вважає, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки адміністративний позов задоволено на користь суб'єкта владних повноважень, а матеріали справи не містять доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для присудження судових витрат на користь позивача - відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту (інвентаризаційна справа №23092016/2 від 23.09.2016, загальна площа нежитлової будівлі - 193,4 кв.м.) на вул. Путилівській, 116 у Деснянському районі міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян