Справа № 183/3237/19
№ 1-кс/183/1469/19
19 червня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Новомосковського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу домашнього арешту:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгороднє, Дніпропетровської області, громадянина України, має вищу освіту, офіційно не працює, розлучений, має на утриманні малолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 05.02.1980 Дніпропетровським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.81, ч.1 ст.89, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 15.01.1985 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.94 КК України (в редакції 1960 року) до 13 років позбавлення волі;
- 29.05.1997 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140, ч.2 ст.17, ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна;
- 04.03.2004 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, за рішенням Дніпропетровського апеляційного суду від 22.06.2004 вирок змінено: вважати засудженим до 4 років позбавлення волі, звільнений з Дніпропетровського СІЗО №3 07.07.2005 за рішенням Червоногвардійського районного суду умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 3 місяці 23 дні;
- 25.06.2010 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 13.12.2013 звільнений умовно-достроково з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області №21 на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2003, ст.81 КК України, невідбутий термін 1 рік 10 місяців 23 дні;
- 08.10.2018 Новомосковським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309 КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 20.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040350000911
за участю сторін кримінального провадження:
прокурораКозлова ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4
встановив:
11 червня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру відповідно до якої 05 квітня 2019 року ОСОБА_4 в кінці березня 2019 року, знаходячись на відстані приблизно 1 кілометра від огородженої території ПАТ «Новомосковский МТЗ» розташованого за адресою: вул. Сучкова 117 м. Новомосковська Дніпропетровської області знайшов на землі поліетиленовий пакет із спорядженим корпусом ручної осколкової, наступальної гранати РГН та ударно-дистанційний запал УДЗ та достовірно знаючи, що вищевказаний предмет є спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ, а також розуміючи, що в нього не має передбаченого законом дозволу на поводження з вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, підняв з землі споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ, поклав його до кишені своєї куртки та переніс його до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у подальшому зберігав.20.05.2019 р.о 12 год.50 хв. ОСОБА_4 , знаходячись поблизу магазину «Делві» розташованого за адресою вул. А. Жлуктенко м. Новомосковська Дніпропетровської області був затриманий працівниками поліції та з двох кишень своїх джинсових брюк надав слідчому споряджений корпус ручної осколкової, наступальної гранати РГН та ударно-дистанційний запал УДЗ, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які останній придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
Умисні ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання та придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , мотивуючи його тим, щодосудовим розслідуванням встановлено наявність ризику,передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, на підтвердження чого зазначила, що останній законного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, на теперішній час перебуває на обліку Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області за вироком Новомосковського міськрайонного суду від 08.10.2018, яким останній засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, однак незважаючи на це, останній на шлях виправлення не стає, про що свідчить те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, що вказує на стійку кримінальну направленість його поведінки, а отже є підстави вважати, що підозрюваний, маючи можливість вільного пересування, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тому слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаного ризику забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, запобігання вищезазначеному ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем проживання підозрюваного.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем проживання підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 при розгляді клопотання проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України та надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується доданими до клопотання та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Як вбачається з наданих матеріалів, 20 травня 2019 року відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за № 12019040350000911 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
11 червня 2019 року ОСОБА_4 по вказаному кримінальному провадженню повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України
Відповідно до ч. 1ст.194 КПК України вказує, що слідчий суддя підчас розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризику, передбачених п. 5 ч.1ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наданими до суду матеріалами кримінального провадження, виходячи з наявних доказів, а саме: рапорту про вчинення кримінального правопорушення від 20.05.2019; протоколу огляду місця події від 20.05.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 20.05.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 20.05.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2019; висновку експерта від 03.06.2019 №13/5.2/198 за результатами судової вибухово-технічної експертизи; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.06.2019.
Відповідно до ч. 2 ст.181КПКУкраїни домашній арешт може бути застосований лише у тому випадку, якщо за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги сукупність обставин, які згідно статті 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, має постійне місце проживання за адресою:про АДРЕСА_1 , має судимості, які за правилами обчислення строку погашення судимості не погашені і не зняті в передбаченому законом порядку,обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки, за який передбачена міра покарання у виді позбавлення волівід трьох до семи років, слідчий суддя доходить висновку, що з метою належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід домашній арешт із покладенням обов'язків, визначених ч.5ст.194 КПК України, а також запобігання ризику, передбаченого п. 5ч. 1 ст. 177КПК України, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти такому ризику. Незважаючи на те, що слідчий у клопотанні не обґрунтував відсутності підстав для обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194,309 КПК України, суд
постановив:
застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши строком до 19 серпня2019 р. залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 год. до 08.00 год.
На час дії запобіжного заходу зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалу передати на виконання начальнику Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1