Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" лютого 2010 р. Справа № 47/66-10
вх. № 1068/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Уса В.В. довіреність №450-10/09 від 05.10.09 р.;
відповідача - Таран Д.П. довіреність №08-11/2922/2-09 від 30.12.09 р.;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство"Фактор" м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Фактор" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати право власності на нежитлові будівлі: ОГМ ЛІТ. «М-2» загальною площею 3247,2 м. кв. та СМЦ ЛІТ. «Ш-загальною площею 151,0 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Саратовська, 51.
У судове засідання позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати за ТОВ "Науково - виробниче підприємство"Фактор" право власності на нежитлову будівлю ЛІТ "М-2" загальною площею 3247,2 кв.м. та нежитлові приміщення у ЛІТ. "Ш-1" за №1, 2, 5, 6, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 23 загальною площею 151,0 кв. м. по вул. Саратовській,51 в м.Харкові. Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, що визначає одну із засад судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Позивачем за власні кошти було реконструйовано нежитлові будівлі ЛІТ. «М-2» загальною площею 3247,2 кв.м. та нежитлові приміщення у ЛІТ. "Ш-1" за №1, 2, 5, 6, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 23 загальною площею 151,0 кв. м. по вул. Саратовській,51 в м.Харкові.
Рішенням сесії XL Харківської міської ради ІV скликання від 28.09.2005р. № 180/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», згідно підпункту 1.31 Додатку 4, ТОВ "НВП"Фактор" надана в оренду строком до 01.09.2017 року земельна ділянка, площею 04924 га по вул. Саратовській,51 в межах, які визначені договором оренди реєстраційний №8835/04 від 30.04.2004 року, для експлуатації та обслуговування адміністративного корпусу.
З метою підтвердження можливості безпечної експлуатації нежитлових приміщень Позивачем : замовлено у ТОВ "КОНТРАКТ - ПРОЕКТ" (ліцензія : АБ № 206411 від 01.11.2005р.) технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації нежитлових будівель ЛІТ "М-2" загальною площею 3247,2 кв.м. та нежитлові приміщення у ЛІТ. "Ш-1" за №1, 2, 5, 6, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 23 загальною площею 151,0 кв. м. по вул. Саратовській,51 в м.Харкові
Згідно з технічним висновком ТОВ «КОНТРАКТ - ПРОЕКТ» (ліцензія серія: АБ № 206411 від 01.11.2005р.) "про стан будівельних конструкцій і відповідності будівельним нормам і правилам реконструйованого під господарсько-побутове приміщення будівля ЛІТ. <<Ш-І» по вулиці Саратовській, 51 в м. Харкові» будівельні конструкції оглянутих нежитлових приміщень будівлі СМЦ ЛІТ. «Ш-1» по вулиці Саратовській, 51 в м. Харкові знаходяться в нормальному технічному стані і придатні для подальшої безпечної експлуатації. Будівля побудована у відповідності з діючими будівельними, пожарними та санітарними нормами та правилами та може бути використана за цільовим призначенням - для розташування господарсько-побутових приміщень. Не мають наявних деформацій та с пригожими до подальшої експлуатації будівельні конструкції, відсутні прогини елементів перекриттів, перемичок прорізів, несучих елементів покрівлі. Всі інженерні комунікації підключені до джерел живлення і знаходяться в робочих режимах експлуатації. Проти пожежні норми і норми СЕС не порушені. Отже будівельні конструкції обстеженого нежитлового приміщення відповідають архітектурно-будівельним рішенням, що викладені в нормах СНІП та у відповідних ДБН України.
Згідно 3 технічним висновком ТОВ «КОНТРАКТ - ПРОЕКТ» (ліцензія серія: АБ № 206411 від 01.11.2005р.), «про стан будівельних конструкцій і відповідності будівельним нормам і правилам реконструйованого під господарсько-побутове приміщення будівля ОГМ ЛІТ. «М-2» по вулиці Саратовській, 51 в м. Харкові», будівельні конструкції оглянутих приміщень реконструйовані під газетне виробництво, нежитлові приміщення ЛІТ. «М-2» по вулиці Саратовській, 51 в м. Харкові знаходяться в нормальному технічному стані І придатні для подальшої безпечної експлуатації. Будівля побудована у відповідності з діючими будівельними, пожарними та санітарними нормами та правилами та може бути використана за цільовим призначенням, для газетного виробництва. Не виявлено будь-яких деформацій, механічних пошкоджень, руйнувань, здатних призвести до втрати стійкості чи руйнуванню конструкцій, у зв'язку з чим загальний технічний стан є задовільним. Технічний стан перегородок с нормальним. За матеріалами перевірок не виявлено будь-яких деформацій чи пошкоджень, над допустимих згинів металевих балок перекриття, і їх стан оцінюється як нормальний. Інженерні коли підключені до джерел живлення і знаходяться в робочих режимах експлуатації. Протипожежні норми і норми СЕС не порушені. Отже будівельні конструкції обстеженого приміщення відповідають архітектурно-будівельним рішенням, що викладені в нормах СНІП та у відповідних ДБН України.
Слід зазначити, що реконструкція приміщень ніяким чином не порушує прав та а третіх осіб, оскільки вона була проведена з додержанням архітектурних, протипожарним, санітарно-епідеміологічних та інших, встановлених законами України, норм, що підтверджується технічним висновком.
Згідно частиною другою статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від01.07.2004р. та п. 1.5. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме мано», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном -це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.
Право розпорядження -це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам, Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель, а саме Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п 3.4. «Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом» затвердженого Рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.06.2004р. № 90/04, встановлено, що питання визнання права власності на завершені будівництвом об'єкти, що знаходяться на земельних ділянках, які належать забудовнику на праві власності чи користуванні, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Також слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10. Додатку № 1 до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме мано», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлові будівлі є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2 Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Фактор" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 106а, п/р 26008860002110 у ХОФ АКБ "УКРСОЦБАНК", МФО 531016, код ЄДРПОУ 14057601) право власності на нежитлову будівлю ЛІТ "М-2" загальною площею 3247,2 кв.м. та нежитлові приміщення у ЛІТ. "Ш-1" за №1, 2, 5, 6, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 23 загальною площею 151,0 кв. м. по вул. Саратовській,51 в м.Харкові.
Повний текст рішення підписано 22 лютого 2010 року.
Суддя
Справа №47/66-10