Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" лютого 2010 р. Справа № 43/80-09
вх. № 9502/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Галушка Ю.І. посв. № 147 від 21.08.2009 року. позивача - першого - не з”явився,
Представник 2-го позивача - Вінницький В.В. дов. № 38-45 від 09.01.08р.
відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_1 за довіреністю № 476273 від 08.10.09 р. 3-й особи - не з"явився
розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в особі Харківська міська рада, м. Харків, КП "Харківські теплові мережі"
до ФОП ОСОБА_4, м. Харків
3-я особа Комунальне виробниче житлове ремонтне-експлутаційне підприємство Червонозаводського району м. Харкова,
про стягнення 6000,00 грн.
Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, КП "Харківські теплові мережі" м. Харків звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4, м. Харків про стягнення 6000,00 грн., обгрунтовуючи його тим, що відповідно до умов договору від 01.09.02 р. № 4450 про постачання теплової енергії у приміщення за адресою : АДРЕСА_2 укладеним між КП „Харківські теплові мережі” м. Харків та ФОП ОСОБА_4, м. Харків, останій має заборгованість перед енергопостачальною організацією у розмірі суми позову.
До початку судового засідання прокурор, представник другого позивача та відповідача звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Заявою від 11.02.10 р., узгодженою з прокурором, другий позивач уточнив позовні вимоги та наполягав на стягненні з відповідача 5000,00 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов”язань за період з лютого 2009 р по квітень 2009 р. Суд розглядає справу з урахуванням вимог, визначених у заяві від 11.02.10 р., оскільки згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Ухвалою від 19.02.10 за підписом Заступника голови Господарського суду Харківської області Бровченко І.О. справу № 43/80-09 було передано судді Сальніковій Г.І. для подальшого розгляду.
В засіданні суду 19.02.10 р. оголошувалась перерва до 22.02.10 р.
У судовому засіданні з 22.02.10 р. до 26.02.10 р. було оголошено перерву з метою виготовлення рішення у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.
Прокурор на уточнених позовних вимогах наполягає в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача по справі на користь другого позивача заявлену суму позову.
Представник другого позивача позов, заявлений прокурором, підтримує та наполягає на його задоволенні з урахуванням уточнень. В судовому засіданні 22.02.10 р. вручив представнику відповідача заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує суму позову на 1000 грн. і просить стягнути 5000,00 грн. заборгованості.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог прокурора з підстав, викладених у відзиві, зокрема, просив визнати ОСОБА_4 неналежним відповідачем по справі та просив суд відхилити позов як необґрунтований.
Також відповідач стверджує, що у cepпні 2008 року він вибув із займаного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
16.12.09 р. відповідачем надане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи - Комунальне виробниче житлове ремонтне-експлутаційне підприємство Червонозаводського району м. Харкова, суд розглянувши дане клопотання визнав його таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 21.12.09 р. було залучено до розгляду у справі в якості третьої особи - Комунальне виробниче житлове ремонтне-експлутаційне підприємство Червонозаводського району м. Харкова на боці відповідача.
Перший позивач та представник третьої особи в судове засідання не з"явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, документи, витребувані ухвалами суду не надали.
Від другого позивача 12.01.10 р. до суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначає, що доводи відповідача про те, що договір про постачання теплової енергії № 4450 від 01.09.2002р., припинив свою дію, в зв'язку зі звільненням особи, що підписувала вищезазначений договір, є хибними та необґрунтованими. Договір № 4450 від 01.09.2002р про постачання теплової енергії був підписаний КП „Харківські теплові мережі" в ocoбi Першого заступника директора ОСОБА_6, що діяв на підставі доручення № 01-7/2 від 01.08.2001р. та ФОП ОСОБА_4 Згідно ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Звільнення Першого заступника директора ОСОБА_6 з займаної посади не припиняє дії договору, оскільки договір був укладений з юридичною особою КП "Харківські теплові мережі", а не з ОСОБА_6 У п. 10.1 Договору № 4450 від 01.09.2002р про постачання теплової енергії вказано, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р. Згідно п. 10. 4 Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний piк, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін. До теперішнього часу ФОП ОСОБА_4 не звертався до КП „Харківські теплові мережі” з заявою про припинення договору.
12.01.10 р. від представників сторін надійшло узгоджене з прокурором клопотання про продовження розгляду справи за межі 2-х місячного строку. Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що відповідає вимогам ст. 69 ГПК України, та задовольнив його.
26.01.10 від представника відповідача до суду надійшла заява, в якої він повідомляє, що договір № 4450 та доручення № 01-7/2 від 01.08.01 р. на ім"я Першого заступника ОСОБА_6 не відповідає вимогам Закону України, стверджує, що цей договір не міг бути пролонгований на 2009 рік, крім того, зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення № 284 від 25.12.2000 р. не був пролонгований на 2009 рік, тому ФОП ОСОБА_4 не міг знаходитися і користуватися цим приміщенням і отримувати тепло на підставі договору № 4450.
Крім того, 08.02.2010 року представник відповідача надав до суду заяву, в якої зазначає, що в вересні 2003 р. рішенням сесії Міської ради підприємство КП «Харківські теплові мережі„ перейшло у власність територіальної громаді м. Харкова. Таким чином, у 2003 р. було змінено право власності Комунального Підприємства «Харківські теплові мережі”, яке вже на цю дату з вересня 2003 р. вже належало Харківській міській раді, і всі договори, які до цієї дати були оформленні та діяли, повинні були бути переоформлені, якщо це було б необхідно , у тому числі і договір № 4450 від 01.09.2002 р. «про постачання теплової енергії», який раніше був підписаний між Першим заступником директора ОСОБА_6, що діяв на підставі доручення № 01-7/2 від 01.08.2001 р. та ФОП ОСОБА_4 договір, який втратив свою чинність, просить суд відхилити позовну заяву прокурора як необгрунтовану.
17.02.10 р. від представника відповідача до суду надійшла заява, в якої він зазначає про помилково зараховані кошти у 2009 р. з рахунку ФОП ОСОБА_4 на рахунок КП "Харківські теплові мережі", просить суд вважати неналежними доказами платіжні доручення в підтвердження того, що нібито ФОП ОСОБА_4 у 2009 р. отримував тепло у приміщенні по АДРЕСА_2 - що не відповідає дійсності.
Крім того, 17.02.10 р. від представника відповідача до суду надійшла заява, в якої він вказує про те, що ФОП ОСОБА_4 у 2009 р. не використовував приміщення 270,9 кв. м. по АДРЕСА_2 , тому що в оренді це приміщення у нього не було, що фактично підтверджується документально довідкою б/н від 05.02.2010 р., виданою в. о. начальника КП ЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова Воробйовим С.О., та підприємство, яке було балансоутримувачем цього нежитлового приміщення до січня 2009 р., та з яким раніше укладався та проланговувався договір оренди нежитлового приміщення № 284 від 25.12.2000 р. до 25.09-2008 р. ФОП ОСОБА_4
19.02.10 р. від представника відповідача до суду надійшла заява, в якої він просить долучити до справи документальні докази, які підтверджують факт, що у договорі № 4450 від 01.09.2002 р. «Про постачання теплової енергії» встановлена кругла печатка даної організації, яка не відповідає вимогам Закону України, яка зроблена без дозволу УГБГОМВС України в Харківській області. Також стверджує, що довіреність № 01-7/2 від 01.08.2001 р., яка була надана до Господарського суду представником КП «Харківські теплові мережі» в додатках до пояснень по справі від 30.12.09 № 1850, вх. № 372 від 12.01.2010 р. - є як підложний - незаконний документ.
Довіреність № 01-7/2 від 01.08.2001 р., видана на Ім'я ОСОБА_6 - першого заступника директора КП «Харківські теплові мережі» виконано всупереч ст. 65 ЦКУ 1963 р., який діяв на дату складання документу.В даної довіреності встановлена печатка юридичної особи - КП «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, дозвіл на яку було отримано даною організацією тільки 12.02.2002 р. Таким чином, на думку відповідача, явно вбачається та обставина, що підприємством КП «Харківські теплові мережі» було надано до суду копія документа - доручення № 01-7/2 від 01.08.2001 р., який виготовлений у 2010 році на підтвердження факту - що договір № № 4450 від 01.09.2002 р. було підписано першим заступником директора ОСОБА_6 Стверджує, що договір № 4450 від 01.08.2002 р. «Про постачання теплової енергії» підписано з порушенням закону України та не може бути підтвердженням існування цього договору, як пролонгованого на 2009 рік. На підставі вищевикладеного, просить суд, вважати довіреність № 01-7/2 від 01.08.2001 р., яка надана представником КП «Харківські теплові мережі» неналежним доказом та на підставі ст. 90 ГПК України окремою ухвалою звернутися у Прокуратуру Харківської області про факт правопорушення по ст. №366 КК України.
Дослідивши надані заяви, суд не знаходить правових підстав для їх задоволення через їх необгрунтованість.
Крім того, суд звертає увагу на те, що предметом спору є стягнення заборгованості за користування тепловою енергією.
До того ж, у судовому засіданні 22.02.10 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для витребування додаткових доказів. Суд залишив вказане клопотання без задоволення.
Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного: згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому, зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.
В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошувались перерви). Проте, ніяких доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому відповідачем не доводилось.
Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача заяв і клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.
Присутній в судовому засіданні прокурор та другий позивач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою прокурора за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами,як то передбачено ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив :
01.09.02 р. між КП „Харківські теплові мережі” м. Харків та ФОП ОСОБА_4, м. Харків було укладено договір № 4450 про постачання теплової енергії у приміщенні за адресою : АДРЕСА_2
Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п.6.3 договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Згідно п.6.5. договору різниця між заявленою та фактично спожитою енергією мала бути оплачена відповідачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з лютого 2009 року по квітень 2009 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується актами про включення та відключення опалення, підписаними представниками КП "Харківські теплові мережі" та ФОП ОСОБА_4, двухстороннім актом звірки від 14.05.09 р.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень прокурора і другого позивача, відповідач частково виконав обов"язок з перерахування грошових коштів за надані послуги з теплопостачання в спірний період, внаслідок чого несплаченою залишилось сума у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених вищезазначеним кодексом.
Згідно ст.ст. 526,599 ЦК України зобов”язання повинно бути виконане належним чином, у встановлений строк, зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимоги прокурора про стягнення 5000,00 грн. боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 1000,00 грн. підлягає припиненню через відсутність предмету спору.
Суд оцінює всі докази, які маються в матеріалах справи в іх сукупності.
Стосовно тверджень відповідача щодо вибуття у cepпні 2008 року із займаного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. суд вважає необхідним зазначити, що ніяких доказав про вибуття iз займаного приміщення (актів прийому передачі, тощо) відповідачем не надано. Вищезазначені твердження відповідача є безпідставними. Доказами того, що відповідач займав приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та користувався тепловою енергією в опалювальний період 2008-2009 p. p. являються акти №178/5638 від 06.11.2008р. про включення опалення та №178/5586 від 13.04.2009р. про відключення опалення підписані та скріплені печаткою ФОП ОСОБА_4 та КП „Харківські теплові мережі”. Платіжні вимоги-доручення за спожиту теплову енергію за лютий, березень, квітень 2009р. також підписані ФОП ОСОБА_4 та КП "Харківські теплові мережі"; також цей факт підтверджує двухсторонній акт звірки відпуску - одержання теплової енергії станом на 01.05.2009р., підписаний ФОП ОСОБА_4 та КП "Харківські теплові мережі”. Вищенаведене підтверджує перебування та користування тепловою енергією в опалювальний період 2008-2009 р.р ФОП ОСОБА_4 в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Більш того, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_4 звертався до КП "Харківські теплові мережі" з заявою про припинення договору № 4450 від 01.09.02 р., договір на постачання електроенергії не расторгався та не визнавався у встановленому порядку недійсним.
Доводи відповідача про те, що позов прокурора про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь КП "Харківські теплові мережі" суми боргу за невиконання договірних зобов"язань є необгрунтованим,- безпідставні, оскільки факт користування відповідачем тепловою енергією підтверджений частковою оплатою за надані послуги.
Отже, посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, суд вважає безпідставними.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би спростував наявність заборгованості перед другим позивачем - КП "Харківські теплові мережі".
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись ст. 526, 599 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст.1, 12, 22, 33, 38, 47, 49, 69, 75,77 п.1-1 ст. 80, 82-84 ГПК України,
Прийняти уточнення позивача до розгляду.
Заяви відповідача від 17.02.10 р. та від 19.02.10 р. - відхилити.
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Позов задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61051 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 26003301968 в Першій філії Публічного АТ АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) 5000,00 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань .
Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61051 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) державного мита у сумі 102,00грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61051 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код 24134490, рахунок 31213259700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) - 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 1000,00 грн. провадження у справі припинити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 26.02.10 р.
В судовому засіданні 26.02.10 р. проголошений повний текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Харківського апеляційного господарського суду.