Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2010 р. Справа № 29/459-09
вх. №
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя
суддя
суддя
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Тромса Є.В. дов. №1 від 08.01.10, Зеленюх В.Р. дов. №23 від 06.04.09
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Євро Лізинг", м. Київ
до ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд"
про стягнення 3283459,70 грн.
Позивач - ТОВ "Євро Лізинг" звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача - ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд" 2491339,71 грн. боргу, 166204,78 грн. неустойки, 357171,19 грн. пені, 29355,84 грн. річних, 132301,14 грн. збитків від інфляції, 107087,00 грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Також, 25.12.09, надійшло клопотання позивача (вх. №16846) про забезпечення позову, в якому він просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 3283459 (три мільйони двісті вісімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп. і знаходяться на його банківських рахунках, а у випадку відсутності грошових коштів на вказаних рахунках, накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми 3283459 (три мільйони двісті вісімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп.
Ухвалою суду від 25.12.09 було порушено провадження по справі, задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.
19.01.2010 року на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання (вх. №13) від відповідача про призначення колегіального розгляду зазначеної справи.
Ухвалою заступника голови суду від 20.01.10 клопотання відповідача було задоволено та призначено для розгляду справи колегію суддів у складі головуючого судді Тихого П.В., суддів Жельне С.Ч. та Хотенець П.В.
Представник відповідача відзив на позовну заяву суду не надав. Через канцелярію суду, надав клопотання (вх. №896 від 20.01.10) про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 25.12.09, яке було задоволено судом.
Представники позивача, в судовому засіданні позов підтримали повністю.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, через канцелярію суду, надав клопотання про відкладення розгляду справи .
Позивач проти відкладення розгляду справи заперечував.
Зважаючи на те, що відповідачем не було надано суду доказів, що підтверджують обставини, викладені в клопотанні, суд визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.
8 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (Позивач, Лізингодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Харківшляхбуд» (Відповідач, Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №382.
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору Лізипгодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з Замовленням на транспортні засоби.
На виконання умов договору, а також на підставі Замовлень Відповідачу були передані наступні транспортні засоби, що підтверджується актами прийняття - передачі, копії яких надані позивачем до матеріалів справи
Відповідно до п. 5.1. договору за переданий у лізинг транспортні засоби в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору ФЛ №225) та інших додатках.
Підписаними сторонами планами лізингу №328/004 - №328/016 із відповідними Змінами до планів лізингу встановлено графік сплати лізингових платежів.
Згідно з п. 7.16 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також, платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортних засобів і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.
Відповідно до ч. ч. І, II ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач 10 жовтня 2008 року направив лист-повідомлення №382 ФЛ (який був отриманий Відповідачем 20.10.2008 року з вимогою сплатити заборгованість та пеню за Договором ФЛ №382, яку відповідач залишив без задоволення.
28 листопада 2008 року ТОВ «Євро Лізинг» звернулося з позовною заявою до Господарського суду Харківської області про стягнення з ВАТ «Харківшляхбуд» заборгованості та штрафних санкцій в сумі 824 399,12 грн. за період з 20.09.2008 року по 24.11.2008 року (включно). Рішенням від 14.01.2009 року по справі №57/245-08 наведений вище позов ТОВ «Євро Лізинг» було задоволено в повному обсязі.
Станом на 15.12.2009 року усі транспортни засоби крім переданих згідно з актами приймання-передачі №382/005, 382/12, 382/13 залишаються неповернутими Позивачу.
Таким чином, станом на 24.11.2009р. заборгованість Відповідача з Лізингових платежів за період з 25.11.2008 року по 15.12.2009 року (включно) становить 2 491 339 грн. 71 коп.
Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, (ст. 549 ЦК України).
З вини ВАТ «Харківшляхбуд» дія Планів лізингу №382/005, 382/12, 382/13 була достроково припинена, оскільки ТЗ надані у лізинг за наведеними Планами були повернуті Лізингодавцю 19.06.2009р.
Згідно з ч. І ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 13.2. Договору ФЛ №225 у випадку дострокового припинення дії цього договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред 'явлення повідомлення Лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим Договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату чозірвання договору, та сплатити на вимогу Лізингодавця неустойку за дострокове припинення цього Договору в сумі 5 (п 'яти) Лізингових платежів.
В зв'язку з наведеним, неустойка за дострокове припинення дії Планів лізингу №382/005, 382/12, 382/13, які є невід'ємною частиною Договору ФЛ №382 становить 166 204 грн. 78 коп.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Пунктом 16.1. Договору ФЛ №382 встановлено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочки.
Отже розмір пені, який підлягає сплаті Відповідачем за порушення умов договору, станом на 15.12.2009р. становить 357 171 грн. 19 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 132301,14 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 29355,84 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.
Окрім того, п. 12.10 Договору ФЛ №382 передбачено, що якщо Лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, Лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ІЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов'язані з несвоєчасним поверненням ТЗ, згідно рахунку-фактури, виставленому Лізингодавцем.
Також, відповідно до п. 5.6 Договору ФЛ №382 у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Па підставі наведеного вище, ТОВ «Євро Лізинг» звернувся до нотаріуса з метою повернення належних йому ТЗ. Приватним нотаріусом було вчинено наступні виконавчі написи: 13.07.2008р. №6179, 26.03.2009р. №621, 25.06.2009р. №1158. Отже, в зв'язку з наведеним позивач поніс витрати на вчинення виконавчих написів в сумі 107 087 грн. 00 коп.
Зважаючи на викладене вище, судова колегія, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ "Харківшляхбуд" (м. Харків, вул. Ахсарова, 2, код 03450502) на користь ТОВ "Євро Лізінг" (м. Київ, пр. Перемоги, 67, код 32774741) - 2 491 339,71 грн. основного боргу; 166 204,78 грн. неустойки; 357 171,19 грн. пені; 29 355,84 грн. річних; 132 301,14 грн. збитків від інфляції; 107 087,00 грн. витрати на виконавчий напис нотаріуса, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Головуючий суддя
суддя
суддя
рішення підписано 22.02.10