Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" лютого 2010 р. Справа № 47/05-10
вх. № 099/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Євсеєва В.М. довіреність №06/131 від 18.02.10 р.; відповідача - Ровенський К.М. - керівник;
3-ї особи - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна", м. Комсомольськ
до Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства зобмеженою відповідальністю , м. Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалпроиінвест" м.Харків
про стягнення 131889,11 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача - Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 131889,1 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем грошової суми на підставі договору переведення боргу № 29/01-160 від 30.07.2009 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 131889,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Присутній представник відповідача проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" не заперечує та суму боргу визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі, яке долучено судом до матеріалів справи.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 30 липня 2009 року між позивачем (кредитор) третьою особою (боржник) та відповідачем (новий боржник) було укладено договір переведення боргу №29/01-160.
Відповідно до ст.1 вищезазначеного договору Боржник (третя особа) передає а Новий Боржник (відповідач) приймає на себе грошові зобов'язання перед Кредитором за договором № 28/03-265 від 01.11.2008р., укладеному між Кредитором та Боржником і зобов'язується сплатить Кредитору грошову суму 252589,11 грн., сума боргу підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.07.2009р.
Факт прийняття на себе заборгованості 252589,11 грн. Новим Боржником (Відповідачем) підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 03.08.2009р.
25.08.2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду про намір оформлення заборгованості векселями за договором № 29/01-160, згідно якої сторони домовилися про передачу Відповідачем векселя на суму 110000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед Позивачем, передачу векселя було оформлено Актом від 25.08.2009р. приймання - передачі векселя серії АА № 0930568 від 25.08.2009р.
Після проведення часткового розрахунку між Позивачем та Відповідачем сума заборгованості зменшилася на 110000,00 грн. і склала 142589,11грн.
Відповідачем у період з 14.10.2009р. по 29.12.2009р. в рахунок часткового погашення заборгованості перед Позивачем було перераховано всього - 10700,00 грн. таким чином сума заборгованості складає 131889,11грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач у судовому засіданні суму боргу визнає в повному обсязі та не надав жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 131889,11 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 1318,89 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задоволено.
2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства "БЕТОНІКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61085, м.Харків, вул.Астрономічна,37, кв. 148, р/р. № 26009840693140 в ХОФ АКБ "УКРСОЦБАНК", МФО 351016, Код ОКПО 32871501, ІПН 328715020319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" (39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Конституції 32/33, р/р, № 26009050001843 в КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304, Код 315297416022, ІПН 315297416022) заборгованість 131889,11 грн., 1318,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 22 лютого 2010 року.
Суддя
Справа №47/05-10