Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" лютого 2010 р. Справа № 21/273-09
вх. № 9463/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Спецзахист-68", м. Київ
до ТОВ "Дім 350", м. Харків
про стягнення 357560,06 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 315 800,0грн. основного боргу, пеню в сумі 23 323,48грн., 3% річних в сумі 3 413,19грн., інфляційні витрати в сумі 6 968,60грн., збитки в сумі 8 054,79грн., посилаючись на те, що позивач на підставі договору №1/08-2009 від 06.08.2009р. здійснив попередню оплату згідно меморіального ордеру №824 від 12.08.2009р. на суму 700000,0грн., та платіжного доручення №39 від 17.08.2009р. на суму 315 800,0грн., а відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, не здійснив, частково повернув суму попередньої оплати .
Представник позивача через канцелярію господарського суду за вх. № 169 від 18.01.2010р. та за вх№2149 від 04.02.2010р. надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 315 800,0грн. попередньої оплати, неустойки в сумі 23 323,48грн., збитки в сумі 8 054,79грн., та судові витрати. Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.
Справа розглядалась з відкладенням розгляду справи та подовженням терміну розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст.69ГПК України .
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів № 1/08-2009 від 06.08.2009р. та додаток №1 від 06.08.2009р. до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з умовами п.1.1 договору постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти на базису поставки: СРТ станція призначення у редакції Інкотермс 2000, в кількості, в асортименті, по цінам і в строки згідно умов цього договору і додатків , які є невід8ємною частиною цього договору .
В п.1. додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною постачальник (відповідач) зобов'язався поставити по номенклатурі, якості , в кількості і по цінам на протязі трьох календарних днів з моменту отримання оплати за цей товар, а покупець зобов'язався прийняти нафтопродукти вартістю 1015800,00 грн., за ціною 2821,67 грн. в кількості 300 тон
В п.7.1. договору поставки сторони передбачили стовідсоткову попередню оплату поставленого товару .
Позивачем з ВАТ "Комерційний банк "Глобус" було укладено кредитний договір № 31/ЮК-09 від 12.08.2009р. мета використання кредиту поповнення обігових коштів для оплати 700 000,0грн. за нафтове паливо за договором №1/08-2009, укладеним з ТОВ "Дім 350"(відповідачем по справі).
На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №1/08-2009 від 06.08.2009р. позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 700 000,0грн., згідно меморіального ордеру №824 від 12.08.2009р. та в сумі 315 800,0грн. згідно платіжного доручення №39 від 17.08.2009р., однак відповідач свої зобов8язання щодо поставки нафтопродуктів в термін передбачений договором не здійснив, лише частково повернув попередню оплату в сумі 700000,00 грн. згідно банківських виписок від 28.08.2009р. та від 30.09.2009р.
Позивач надіслав на адресу відповідача претензію №16/09 від 16.09.2008р. в якій звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення решти попередньої оплати в сумі 315800,00 грн., оскільки відповідач порушив свої зобов'язання по договору №1/08-2009 від 06.08.2009р. та додатку № 1 до договору від 06.08.2009р. щодо поставки товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання товару в термін передбачений додатком №1 від 06.08.2009р. до цього договору, який є його невід'ємною частиною, позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 315800,0грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В п. 8.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення постачальником строків здійснення поставки поставленого товару або його непоставки, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, за кожний день прострочки поставки від вартості непоставленого товару.
Позивачем нарахована неустойку в сумі 23323,48 грн. за період з 16.08.2009р. по 12.11.2009р., яка підлягає задоволенню частково в сумі 11173,90 грн. за період з 16.08.2009р. по 15.09.2009р., оскільки позивач звернувся до відповідача з претензією 16.09.2009р., якою фактично відмовився від поставки нафтопродуктів та звернувся з вимогою щодо повернення грошових коштів, тим самим у відповідача з 16.09.2009р. відсутні договірні зобов'язання по поставці нафтопродуктів.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 11173,90грн. В решті позовних вимог по пені в сумі 12149,58грн., слід відмовити.
Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитків сумі 8 054,79грн. з посилання на те, що на виконання умов договору поставки позивачем було укладено з ВАТ "Комерційний банк"Глобус" кредитний договір №31/ЮК-09 від 12.08.2009р. , процентна ставка за кредитом становила 35% річних, які були сплачені позивачем по платіжному дорученню №42 від 31.08.2009р.
Згідно з вимогами ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки .
Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських , який порушив господарське зобов8язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту , права або законні інтереси якого порушені .
Таким чином нараховані позивачем збитки в сумі 8 054,79грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача .
Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .
Керуючись ст.ст. 33, 44,49, 82-84 ГПК України,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ 350" (Харківська обл., м.Харків, Ленінський р-н, провулок Золочівський 1-й, буд.1, кв.22, код 32950310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзахист -68" (м.Київ, Печерський р-н, Печерський узвіз , буд.19, код 35690895) - 315800,0грн. попередньої оплати, пеню в сумі 11 173,90грн., збитки в сумі 8054,79грн., витрати на державне мито в сумі 3350,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог по пені в сумі 12149,58 грн.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя
Рішення підписано 19.02.2010р.