Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" лютого 2010 р. Справа № 62/246-09
вх. № 10063/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Петрова О.В., дов. від 19.12.2009 року 3-ї особи ОСОБА_2, особисто відповідача - ОСОБА_3, дов. від 19.10.2009 року
розглянувши справу за позовом Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", смт. Краснокутськ 3-я особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м.Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с.Сонцедарівка
про звільнення торгівельних місць
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с.Сонцедарівка
до Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", смт. Краснокутськ
про стягнення 13654,20 грн.
Розглядається позовна вимога Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" про зобов*язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити торгівельні місця № 84, № 86, № 102 шляхом демонтажу та вивезення кіосків з території Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 неустойку у розмірі подвійної плати за користування торгівельними місцями № 84 площею 15,55 кв.м., № 86 площею 15,2 кв.м., № 102 площею 14,7 кв.м. за час прострочення їх звільнення у сумі 10403,20 грн. та зустрічна позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" безпідставно одержані кошти в розмірі 13654,20 грн.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Третя особа на стороні позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у наданому поясненні первісний позов підтримує.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує.
Представник позивача за зустрічним позовом надав суду свої пояснення, щодо вимог про стягнення з відповідача по зустрічному позову 13654,20 грн., як безпідставно одержаних відповідачем по зустрічному позову, обґрунтувавши тим, що відповідач за зустрічному позову самовільно займає земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 не маючи право встановлювальних документів на землю. Отже, позивач за зустрічним позовом вважає сплачені відповідачу з 01 липня 2008 року по 13 травня 2009 року кошти у сумі 13654,20 грн., як безпідставно набуте майно, яке вважає необхідно повернути позивачу за зустрічним позовом.
Представник відповідача за зустрічним позовом заперечує проти вимог зустрічної позовної заяви, обґрунтовуючи тим, що відповідач за зустрічним позовом має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, який до теперішнього часу діє тому, що відсутні законодавчо визначені підстави для його скасування, посилаючись на норми статтей 141, 143 Земельного кодексу України та рішення Конституційного суду від 22 вересня 2005 року по справі №1-17/2005.
Третя особа на стороні відповідача за первісним позовом заперечує проти зустрічних позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом, а також представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом та третьої особи на стороні позивача за первісним позовом, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
01 липня 2008 року між Підприємством Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 були укладені договори оренди торгових місць № 84 площа торгівельного місця становить 15,55 кв.м., № 86 площа торгівельного місця становить 15,20 м.кв., № 102 від 01 липня 2008 року площа торгівельного місця становить 14,7 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Строк дії договорів становить 6 місяців та діють вони до 01 січня 2009 року включно.
Відповідно до пункту 6.5 договорів, в разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну договору, після закінчення його терміну протягом місяця, він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором. На підставі чого, строк дії за укладеними договорами оренди триватиме до 01 липня 2009 року, а потім до 01 січня 2010 року за відсутністю підстав передбачених пунктом 6.3 для дострокового припинення договорів.
Згідно пункту 6.3 договорів оренди № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року дія договору припиняється внаслідок невнесення орендарем орендної плати, інших платежів більше 1 місяця.
Згідно статті 782 Цивільного кодексу України при відмові орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту отримання орендарем відповідного повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом надано докази того, що відповідач за первісним позовом 30 серпня 2009 року отримав рекомендований лист з вимогою звільнити торгівельне місце № 84 під кіоском площею 15,55 кв.м., торгівельне місце № 86 під кіоском площею 15,2 кв.м, торгівельне місце № 102 під кіоском площею 14,7 кв.м. шляхом демонтажу та вивозу з території ринку за адресою АДРЕСА_1, на підставі пункту 6.3 договорів у зв'язку з відсутністю сплати орендної плати та інших платежів більш 1 місяця.
Факт порушення відповідачем за первісним позовом умов, щодо своєчасної та повної оплати позивачу за первісним позовом орендної плати за договорами № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року та наявність боргу по орендній платі був встановлений колегією Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2009 року по справі №62/15-09. У зв'язку з чим, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом було стягнуто 2326,12 грн. заборгованості по орендній платі, штрафу в сумі 171,93 грн. та судові витрати.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні зазначив, що відповідач за первісним позовом до теперішнього часу не виконав постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2009 року по справі №62/15-09 не сплативши заборгованість по орендній платі, штраф та судові витрати.
Відповідно до пункту 4.1.5 договорів оренди № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року та частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договорів оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю предмет договору оренди у стані у якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу.
Факт використання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 спірних місць до теперішнього часу був підтверджений представником відповідача по первісному позову, а також, як вбачається з матеріалів справи, останній підтвердив факт використання торгівельних місць вже після припинення дії договорів № 84, № 86, № 102, а саме після 30 серпня 2009 року шляхом надання відповідачем за первісним позовом своєї згоди на припинення дії вказаних договорів з 31 серпня 2009 року, направивши ринку угоди про розірвання договорів оренди від 01 липня 2008 року № 84, № 86, № 102 з 31 серпня 2009 року з супроводжувальним листом від 03 грудня 2009 року, які Підприємство Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" отримало 04 грудня 2009 року у кількості по два екземпляри до кожного договору.
Позивач за первісним позовом надав на лист відповідача за первісним позовом від 03 грудня 2009 року письмову відповідь від 14 грудня 2009 року у якій зазначалося, що договори оренди № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року припинили свою дію на підставі пункту 6.3 договору з моменту отримання повідомлення відповідачем за первісним позовом, тобто з 30 серпня 2009 року.
Як зазначив у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, та не було спростовано відповідачем за первісним позовом, відповідач за первісним позовом без належних підстав (без укладання договору оренди) у порушення пункту 16, пункту 20 Правил торгівлі на ринках продовжує займати торгівельні місця на території Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" за адресою смт. Краснокутськ, вул. Перемоги,27.
Представник відповідача за первісним позовом підтвердив саме той факт, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 на дату подачі позову є суб'єктом підприємницької діяльності, працює на спрощеній системі оподаткування, здійснює щомісячну оплату фіксованого податку.
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28 червня 1999 року №746/99 приватний підприємець має право застосовувати оплату фіксованого податку у разі здійснення підприємницької діяльності по продажу товарів та наданню послуг на ринках з обов'язковою оплатою ринкового збору. Що свідчить про здійснення діяльності відповідача за первісним позовом саме на ринку.
Відповідачем за первісним позовом порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №278, якою зобов'язано укладення суб'єктами господарювання типового договору, з ринком затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 5.1.5 договорів оренди № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року та згідно частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи той факт, що відповідач за первісним позовом після припинення дії договорів оренди безпідставно, тобто без укладання договорів на право користування торгівельними місцями та безоплатно продовжує користуватися торгівельними місцями на території Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", позивачем за первісним позовом було зроблено розрахунок неустойки у подвійному розмірі суми орендної плати з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом має усі правові підстави вимагати стягнення з відповідача за первісним позовом суми неустойки у подвійному розмірі орендної плати зазначеної у пункті 3.1 договорів № 84, № 86, № 102 від 01 липня 2008 року, загальною сумою 10403,20 грн. з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
З огляду на наведене вище суд вважає позовні вимоги з урахуванням наданих доповнень до позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У частині заявлених зустрічний вимог, суд відмовляє у їх задоволенні за наступних правових підстав.
Відповідно до статті 89 Цивільного кодексу України кожна юридична особа підлягає державній реєстрації. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру. При цьому, законом передбачена і перереєстрація в разі зміни назви, організаційно-правової форми або форми власності суб'єктів господарювання.
Так, 09 червня 2003 року Спільне підприємством "Краснокутський ринок" в результаті зміни організаційно-правової форми за рішенням вищого органу зборів Ради засновників спільних підприємств Харківської облспоживспілки № 5 від 06 липня 2001 року, а також постанови правління Харківської облспоживспілки № 67 від 29 січня 2003 року "Про створення підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" було перереєстровано у підприємство Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", що знайшло своє відображення у статуті відповідача за зустрічним позовом. Тобто, мале місце, так зване, універсальне правонаступництво, при якому не змінився ні код підприємство, ні його поштові реквізити, мета діяльності, колективна форма власності тощо.
Таким чином, підприємство Харківська облспоживспілка "Краснокутський ринок" є правонаступником Спільного підприємства "Краснокутський ринок".
Ствердження позивача за зустрічним позовом про те, що правонаступництво відповідача за зустрічним позовом стосується лише майнових відносин і не регулює земельні відносини, оскільки у статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельними ділянками набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а відповідач за зустрічним позовом має іншу форму власності у загалі не відповідає рішенню Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року по справі №1-17/2005, згідно якому використання терміну "набувають" у статті 92 Земельного кодексу України після набрання ним чинності свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 01 січня 2002 року право постійного користування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством. А права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством та не можуть бути звужені.
У рішенні Конституційного суду України також зазначено, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Чинний кодекс серед підстав набуття права на землю юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Рішенням Конституційного суду України визнане не відповідаючим Конституції України положення пункту 6 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
На час розгляду справи, відповідач за зустрічним позовом має виданий за рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 17 серпня 1995 року № 218 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою №1-6 від 26 червня 1997 року, який є чинним, не оскаржувався та не був скасований у судовому порядку. Отже, правовою підставою користування відповідачем за зустрічним позовом відповідною земельною ділянкою є державний акт на право постійного користування, зареєстрований у встановленому порядку. Тому, ствердження позивача за зустрічним позовом про «самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем» не відповідає дійсним обставинам справи та документам, що знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходить все майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Тому право на земельну ділянку виникає в результаті прямої вказівки закону про перехід прав від однієї юридичної особи до іншої.
У зв'язку з цим момент виникнення прав на земельну ділянку у Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" є моментом державної реєстрації перетворення.
Відповідно до статті 141 Земельного Кодексу України встановлюється вичерпний перелік підстав для припинення прав користування земельною ділянкою, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою прававласності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані наземельній ділянці.
Суд не вбачає жодних підстав вважати припиненим право користування земельною ділянкою відповідача згідно статті 141 Земельного кодексу України.
Для примусового припинення прав на земельну ділянку необхідні певні підстави, які передбачені 143 Земельного кодексу України.
Отже ні стаття 141 ні стаття 143 Земельного кодексу України не передбачають підстав вважати припиненим право користування відповідачем за зустрічним позовом земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.
За вищевикладених обставин, суд не знаходить правових підстав вважати перераховані позивачем за первісним позовом платежі у рахунок орендної плати, як безпідставно одержані відповідачем за зустрічним позовом грошові кошти.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення первісних позовних вимог, покладаються на відповідача за первісним позовом. Приймаючи до уваги, що у задоволенні зустрічного позову відмовлено, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 782, 785 Цивільного кодексу України, пунктами 16, 20 Правил торгівлі на ринках, статтями 116, 125, 141, 143 Земельного кодексу України, рішенням Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року по справі №1-17/2005, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02 квітня 2002 року №449, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Первісний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (місце реєстрації проживання: 62052, АДРЕСА_2, місце проживання: 62002, АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_2 від 11 січня 2006 року видане Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити торгівельні місця № 84, № 86 №102 шляхом демонтажу та вивезення кіосків з території Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок", за адресою: Харківська область, Краснокутський район, АДРЕСА_1.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (місце реєстрації проживання: 62052, АДРЕСА_2, місце проживання: 62002, АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця № НОМЕР_2 від 11 січня 2006 року видане Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства Харківської облспоживспілки "Краснокутський ринок" (Харківська область, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Перемоги, 27, поточний рахунок 26005301261 Ощадбанк, МФО 351823, ОКПО 0351600) неустойку у розмірі подвійної плати за користування торгівельними місцями № 84 площею 15,55 кв.м, № 86 площею 15,2 кв.м., № 102 площею 14,7 кв.м. за час прострочення їх звільнення у сумі - 10403,20 грн., 189 грн. державного мита та 236 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписаний 22.02,2010 року.
Суддя