Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2010 р. Справа № 56/363-09
вх. № 10386/4-56
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Веретун Н.І. (довіреність б/н від 10.11.2009р.);
відповідача - не з'явився;
розглянувши справу за позовом
Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків
про стягнення 37617,70 грн.
Позивач - Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (м.Київ ) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Харків) на користь позивача грошових сум за договором фінансового лізингу від 04.06.2008р. № LA08000271 у сумі 37617,70 грн., у тому числі: лізингових платежів (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) - 7657,29 грн.; відшкодування збитків - 6690,25 грн.; лізингових платежів в частині комісії - 11607,93 грн.; суми зростання боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 1012,15 грн.; три проценти річних у сумі 340,47 грн.; пені у сумі 2249,86 грн.; санкції за дострокове розірвання договору - 8059,75 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення ухвали суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
04.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № LА08000271, згідно якого позивач зобов'язався після підписання договору, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до п. 8.2 Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу, відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5-ти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7-го числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок позивача. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (Додаток № 1 до Договору) позивачем було придбано у ЗАТ "Автоторгова група "Спецтехніка", згідно Договору від 17.06.2008р. за № КП 17.06-02, транспортний засіб - ГАЗ 330232-414.
14.07.2008р. позивач, згідно Акту приймання-передачі предмета лізингу, передав відповідачеві у фінансовий лізинг транспортний засіб:
Марка, модель: ГАЗ 330232-414;
Об'єм двигуна: 2464 см.куб.;
Державний номер: НОМЕР_2.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 12 Закону України "Про фінансовий лізинг", до зобов'язань лізингоодержувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 82590,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити перший лізинговий платіж у сумі 16518,00 грн.
Перший лізинговий платіж у сумі 15618,00 грн. відповідач сплатив 17.06.2008р., що підтверджується випискою банку від 17.06.2008р.
Відповідно до п. 3.4 Договору, розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 1101,20 грн.
Загальний розмір щомісячних лізингових платежів за розрахунком позивача в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 14315,60 грн.
Таким чином, за період дії Договору фінансового лізингу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу нараховано у сумі 30833,60 грн., з яких: 15618,00 грн. - перший лізинговий платіж; 14315,60 грн. - щомісячні лізингові платежі.
Судом встановлено, що відповідач сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 23176,31 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Виходячи з вищевикладеного, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 7657,29 грн. Тобто, 30833,60 грн. - 23176,31 грн. = 7657,29 грн.
Враховуючи те, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства відповідач не виконує зобов'язання зі сплати лізингових платежів і має хронічну заборгованість, позивач надіслав на його адресу повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу з вимогою про сплату суми лізингових платежів і повернення предмету лізингу.
Відповідач предмет лізингу повернув 31.07.2009р., що підтверджується актом повернення предмету лізингу.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", у разі закінчення строку, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.
Як було зазначено вище, вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 82590,00 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач при поверненні предмета лізингу не надав податкову та видаткову накладні, позивач звернувся до експерта з метою визначення вартості предмета лізингу.
Згідно Звіту № 606 про експертну оцінку транспортного засобу від 03.08.2008р., на дату повернення предмета лізингу його ринкова вартість становить 45066,15 грн. За період дії Договору фінансового лізингу позивачем нараховано лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 30833,60 грн.
Станом на дату повернення предмета лізингу сума не нарахованих лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу за розрахунком позивача становить 51756,40 грн. (82590,00 грн. (вартість на дату передачі в лізинг) - 30833,60 грн. (нараховано лізингових платежів) = 51756,40 грн.
Таким чином, позивач вказує на те, що станом на дату повернення предмета лізингу його ринкова вартість менша від вартості не нарахованих лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на 6690,25 грн. (45066,15 (ринкова вартість) - 51756,40 грн.(не нараховані лізингові платежі) = - 6690,25 грн.
Тобто, сума збитків за розрахунком позивача становить 6690,25 грн.
Розмір щомісячних лізингових платежів в частині комісії за розрахунком позивача становить 20788,57 грн.
Відповідно до п. 8.5 Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу, у випадку перевищення індексу інфляції 10% на рік, лізинговий платіж у частині комісії може бути збільшений відповідно до індексу інфляції. Лізингодавець зобов'язаний повідомити Лізингоодержувача про зміну лізингового платежу в строк, що не перевищує 10 днів з дати їх впровадження.
Про зміну лізингового платежу в частині комісії з урахуванням індексу інфляції Лізингоодержувач був повідомлений листом № 04/09-040 від 01.04.2009р.
Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу.
Таким чином, суми комісій, що перевищують подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Загальна сума комісії, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, за розрахунком позивача становить 105,50 грн.
За період дії договору фінансового лізингу позивачем нараховано лізингових платежів в частині комісії (разом з ПДВ) на суму 20894,07 грн.
Відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 9286,14 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Виходячи з вищевикладеного, сума заборгованості відповідача перед позивачем в частині комісії становить 11607,93 грн. (20984,07 грн. (нараховано лізингових платежів) - 9286,14 грн.(сплачено) = 11607,93 грн.).
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем розраховано суму збільшення боргу відповідача за Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, що за весь час прострочення становить 1012,15 грн.
Сума трьох процентів річних від простроченої суми за розрахунком позивача становить 370,47 грн.
Відповідно до п. 8.9 Додатку № 2 до Договору, у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач (відповідач) сплачує на користь лізингодавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Сума пені за прострочення виконання зобов'язань відповідачем становить 2249,86 грн.
Пунктом 10.8. Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця, у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу з вини лізингоодержувача, застосовувати санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.
Розмір недоотриманих лізингових платежів становить 80597,48 грн. (1714,84 грн. (щомісячний лізинговий платіж в частині комісії х 47 (кількість місяців, за які недоотримані лізингові платежі) = 80597,48 грн.
Розмір санкції за дострокове розірвання договору становить 8059,75 грн. (80597,48 грн. х 10% = 8059,75 грн.).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ЗАТ "Єврофінанс" щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу та в частині комісії; а також суми зростання боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору, оскільки дані позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
В частині стягнення збитків за Договорами фінансового лізингу № LА08000271 від 04.06.2008р. в сумі 6690,25 грн. суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно діючого законодавства (статті 614, 623 Цивільного кодексу України, статті 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.
Крім того, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України , особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування . Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
В даному випадку, позивачем не доведено, які саме збитки завдав відповідач. Через те, що предмет лізингу був повернутий та позивачем нараховані платежі за його користування, це робить неможливою відповідальність відповідача.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимога про стягнення збитків в загальному розмірі 6690,25 грн. позивачем не доведена суду документально та матеріально не обґрунтована, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.
Отже, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 6690,25 грн. збитків є необґрунтованими, безпідставними, не підтверджуються належними документальними доказами по справі, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 553, 611, 612, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 225, 226 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61013, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3 від 30.08.1996р. № запису 247800010002075009;відомості про відкриття розрахункових рахунків відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (01000, м.Київ, вул.Артема, 15; код ЄДРПОУ: 30726921; р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) - заборгованість за Договором фінансового лізингу № LА08000271 від 04.06.2008р. в сумі 30927,45 грн., у тому числі: лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) - 7657,29 грн.; лізингові платежі в частині комісії - 11607,93 грн.; сума зростання боргу з урахуванням індексу інфляції - 1012,15 грн.; три проценти річних - 340,47 грн.; пеня - 2249,86 грн.; санкція за дострокове розірвання договору - 8059,75 грн.
В частині стягнення 6690,25 грн. збитків у позові відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61013, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_3 від 30.08.1996р. № запису 247800010002075009;відомості про відкриття розрахункових рахунків відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (01000, м.Київ, вул.Артема, 15; код ЄДРПОУ: 30726921; р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) - 309,27 грн. витрат з оплати державного мита та 194,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано "22" лютого 2010 року.