Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" лютого 2010 р. Справа № 60/09-10
вх. № 561/1-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
позивача - Янишена В.П., довіреність б/н від 10.02.2010р.
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явилась
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Мелихівське", с. Мелихівка 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком", м. Київ.
про стягнення 49682,89 грн.
28 січня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕМАГРО" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Мелихівське" пені у розмірі 49682,89 грн., що виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань по перерахуванню грошових коштів в розмірі 296942,10 грн. за договором про переведення боргу від 05 грудня 2008 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2010 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 лютого 2010 року о 10:40 годині.
Представник позивача заявив клопотання про припинення провадження у справі (вх. №3254 від 17.02.2010р.), відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі №60/09-10. у зв'язку з відсутністю предмета спору. В обгрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що відповідачем перераховано 15.02.2010 р. грошові кошти в сумі 200000,00 грн., які включають в себе заборгованість відповідача по сплаті пені у розмірі 49682,89 грн. та судових витрат у розмірі 732,83 грн. (496,83 грн. - державне мито; 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Крім того, представник позивача 17 лютого 2010 р. надав супровідним листом довіреність від 10 лютого 2010 року, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копію протоколу №3 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро" від 01.02.2003р. Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 06261560.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем, відповідачем та 3-ю особою 05 грудня 2008 року було укладено договір про переведення боргу.
Відповідно до п.1.1. Договору цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника - відповідача) у зобов'язанні, що виникає із основного договору, а також пов'язані із здійсненням розрахунків між Первісним боржником (відповідачем) і Новим боржником (позивачем) та між Новим боржником (позивачем) і Кредитором (третьою особою).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно п.1.2. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач переводить свій борг (обов'язки) на відповідача за Основним договором (договір поставки №1/15-5-08 від 15.05.2008р. та специфікацій до нього - додатки №1,2,3,4,5,6,7,8,9) в частині основної заборгованості, наявної на момент набрання чинності даним договором (без врахування інфляційних, річних, неустойки, інших фінансових санкцій тощо) у розмірі 296942,10 грн. та зобов'язується сплатити позивачу за прийняття боргу визначену цим договором плату, а позивач заміняє відповідача у зобов'язанні, що виникає із основного договору, і приймає на себе обов'язки відповідача за основним договором на умовах, встановлених цим договором.
Згідно п.2.1 Договору не пізніше 25 березня 2009 року відповідач зобов'язався сплатити позивачу плату за прийняття боргу у розмірі 296942,10 грн. шляхом перерахування вказаних грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок позивача.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 296942,10 грн. за вищезазначеним договором в строк до 25 березня 2009 року.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором, відповідач зобов'язався сплатити позивачу за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За невиконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті боргу позивачем було нараховано 49682,89 грн. пені станом на 01.01.2010 р.
17 лютого 2010 року позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку із сплатою відповідачем 15 лютого 2010 року 200000,00 грн., що погашає борг у розмірі 49682,89 грн. та сплачені судові витрати в сумі 732,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було сплачено заявлену до стягнення суму пені у розмірі 49682,89 грн. та судові витрати у сумі 732,83 після звернення позивача з позовом, а саме згідно платіжного доручення №442 від 15 лютого 2010 року відповідач перерахував грошові кошти в сумі 200000,00 грн. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 49682,89 грн. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору згідно п.1.1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а клопотання позивача про припинення провадження у справі задоволенню.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем держмито у розмірі 496,83 грн. згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, що становить 236,00 грн. з урахуванням того, що позивачем здійснено зарахування сплаченої відповідачем суми в якості оплати судових витрат в сумі 732,83 грн., не підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 509, 510, 530, 549, 610, 611, 626 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Клопотання позивача про припинення провадження у справі (вх. №3254 від 17.02.2010р.) - задовольнити.
Провадження у справі №60/09-10 припинити .
Суддя Чистякова І.О.
справа №60/09-10