Рішення від 16.02.2010 по справі 64/28-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 64/28-10

вх. № 236/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Борт О.С., за довіреністю №1978 від 15.10.2009 року; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Виробничого підприємства "Надія", смт. Машівка

до Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124", с. Кінне

про стягнення 25599,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробниче підприємство "Надія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124" заборгованість в сумі 25599,65грн., з яких : 19894,16грн. - сума основного боргу; 731,95грн. - пеня за порушення терміну взаєморозрахунків, 4973,54грн. - сума штрафу та судові витрати з яких 256,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за договором постачання нафтопродуктів №51/Ол від 14.08.2009р. та додатковою угодою від 13.10.2009р. до договору №51/Ол від 14.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

01 лютого 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням повноважного представника позивача.

Ухвалою суду від 02.02.2010р. розгляд справи був відкладений у зв"язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю витребування додаткових документів у сторін.

16 лютого 2010 року позивач надав супровідним листом (вх. №3087) до канцелярії суду документи, на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі та ухвали від 02 лютого 2010 року.

16 лютого 2010 року позивач надав до канцелярії суду пояснення (вх. №3089), в яких вказав, що між сторонами не має інших договірних зобов"язань, окрім договору поставки №51/Ол від 14.08.2009 року.

Окрім того, 16.02.2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №3088), в якій, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25599,64грн., з яких 19894,15грн. - сума основного боргу, 4973,54грн. - сума штрафу; 731,95грн. - пеня за порушення терміну взаєморозрахунків. В обгрунтування заяви позивач вказує на те, що ним було допущено описку при виготовлені тексту позовної заяви.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Виробничим підприємство «Надежда» (позивач) та Державним підприємством «Лозівський кінний завод №124» (відповідач) був укладений договір постачання нафтопродуктів №51/Ол від 14.08.2009 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується у відповідності із замовленнями передавати партіями у власність покупцю (відповідач) нафтопродукти, а відповідач зобов"язується прийняти нафтопродукти та своєчасно здійснити їх оплату на умовах договору та додаткових угод до нього.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар (дизельне пальне) на суму 29894,15грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме товарною накладною №613/60 від 13.10.2009 року, а відповідач його прийняв (довіреність №0032 від 06.10.2009 року, видана на ім"я Денисенко Ірини Миколаївни).

Відповідно до п.3.1. договору, відповідач зобов"язується оплатити вартість товару згідно умов визначених в угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, відповідач зобов"язаний провести розрахунок на протязі двох банківських днів з моменту відвантаження товару. Відповідно до п.4. додаткової угоди від 13.10.2009 року до договору №51/Ол від 14.08.2009 року, сторонами були визначені наступні умови оплати товару : покупець здійснює оплату товару протягом двох банківських днів з моменту відвантаження товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі. Позивачем було поставлено товару на 29894,15грн., проте відповідач, в порушення умов договору, не здійснив своєчасну та повну оплату отриманого товару, сплативши позивачу 10.11.2009 року лише 10000,00грн., що підтверджується випискою банку за 19.10.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19894,15грн.

Позивач, у зв"язку з невиконанням відповідачем зобов"язань за договором, надіслав відповідачеві претензію (вих. №2138 від 12.11.2009 року) та вимогу про сплату заборгованості (вих. №2138/1 від 12.11.2009 року), в яких звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар. Проте, сума боргу за отриманий товар відповідачем не сплачена.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 19894,15грн. правомірні та обгрунтовані та такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору № 51/Ол від 14.08.2009р. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 731,95 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п 6.5. договору № 51/Ол від 14.08.2009р., у випадку якщо термін прострочення відповідачем проведенння взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, відповідач зобов"язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги позивача.

Зважаючи на вищевикладене, те, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов"язання та те, що позивачем була надіслана відповідна письмова вимога, яка була отримана відповідачем та борг відповідачем (поштове повідомлення №124762) не сплачен, позовні вимоги позивача в частині стягнення 25% штрафу, що становить суму у розмірі 4973,54 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 256,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Лозівський кінний завод №124»(64681, Харківська область, Лозівський район, с. Кінне, вул.Кравченка,2 код ЄДРПОУ 00846412, р/р 260030070197 у ХОД АППБ Аваль Харків, МФО 350589) на користь Виробничого підприємства «Надежда»(39400, Полтавська область, смт. Машівка, вул. Леніна, б. 130,пошт. адреса: 36008,м. Полтава, вул. Автобазівська,1 р/р 2600901642125 в філії ВАТ «Укрексімбанк»у м. Полтава, МФО 331649, код ЄДРПОУ 22519085) 19894,15грн. основного боргу, пені у розмірі 731,95грн., 4973,54грн. штрафу, 256,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 17 лютого 2010 року.

Попередній документ
8264691
Наступний документ
8264694
Інформація про рішення:
№ рішення: 8264693
№ справи: 64/28-10
Дата рішення: 16.02.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію