Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" лютого 2010 р. Справа № 45/389-09
вх. № 10428/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, доручення від 13.07.2009 р., ОСОБА_2, доручення від 13.07.2009 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, с. Рогань
до Підприємство Диканівська виправна колонія № 12, м. Харків
про стягнення 21312,48 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15429,15 грн. основного боргу, 895,31 грн. річних та 4988,02 грн. інфляційних мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за укладеними між сторонами договорами купівлі-продажу № 164 від 10 травня 2007 року та № 266 від 12 червня 2007 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 18 грудня 2009 року про порушення провадження у справі № 45/389-09 розгляд справи призначено на 27 січня 2010 року о 10:10.
В судове засідання 27 січня 2010 року представник позивача з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, усно зазначає про те, що передача товару відбувалась від позивача на користь відповідача за договором № 164 від 10.05.2007 р. Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 1507 від 27.01.2010 року) відповідно до якого позивач просить суд внести зміни в розрахунковий рахунок позивача, у зв'язку з його помилковим зазначенням у позовній заяві та направляти всі процесуальні документи за адресою: 61170, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, б. 51, кв. 3 на ім'я ОСОБА_1
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про його отримання - 28 грудня 2009 року.
Суд, розглянувши 27 січня 2010 року в засіданні суду вищевказане клопотання позивача, визнав його таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з неявку в судове засідання представника відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних та додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 15 лютого 2010 року
В засіданні суду 15 лютого 2010 року позивач надав витребувані судом документи, позов підтримує повністю.
Відповідач в засідання суду 15 лютого 2010 року вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 27 січня 2010 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню виходячи з наступного:
10 травня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 164 за яким позивач (продавець) зобов'язався на умовах договору та у відповідності до п. 7.1 договору передати товар (продукцію) -Диканівській виправний колонії Харківської обл. № 12 (покупець) у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та здійснити повний розрахунок в порядку та на умовах, передбачених договором.
У відповідності до п. 2.2 договору відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за договором шляхом перерахування грошових коштів.
Як свідчать матеріали справи, за умовами договору № 164 від 10.05.2007 р. позивач передав відповідачеві за двома накладними товар (продукти харчування) на загальну суму 21365,33 грн., що підтверджується накладними № 10 та № 11 від 22 травня 2007 року. Відповідач отримав товар через свого повноважного представника, який діяв на підставі доручення серія ЯНЦ № 232056 від 22 травня 2007 року.
В рахунок погашення заборгованості, що не відповідає умовам договору № 164, позивач прийняв від відповідача продукцію на загальну суму 5935,88 грн. про що суду позивачем надано накладні за № № 10, 11 від 30 серпня 2007 року.
Таким чином несплаченою лишилась вартість товару в загальному розмірі 15429,45 грн.
З огляду на те, що умовами договору № 164 від 10 травня 2007 року сторони не передбачили строки здійснення відповідачем розрахунку за отриманий товар, 15 січня 2009 року позивач за № 15-01/09 пред'явив відповідачу претензію (в тому числі за договором № 164 від 10.05.2007 р.) з вимогою сплати вартості отриманого товару у триденний термін з моменту одержання відповідачем претензії.
У відповідях на претензію за № 1/15-1016 від 06.02.2009 року та № 1/15-3617 від 27.04.2009 року відповідач визнав наявну у нього заборгованість перед позивачем, проте розрахунок за одержаний товар не здійснив.
Між сторонами була здійснена звірка розрахунків, про що складено акти звіряння станом на 01.08.2008 р. та на 27.11.2009 р. за якими з зазначенням № договору (договір № 164) та номерів накладних, заборгованість за договором підтверджена та визнається відповідачем в повному обсязі. Акти звірки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 15429,15 грн.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 15429,15 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних за договором №164 від 10 травня 2007 року, а саме 386,78 грн. - 3% річних та 1199,43 грн. інфляційних є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Оскільки вимогу про оплату позивачем було направлено відповідачу лише у січні 2009 році, суд вважає, що позивач безпідставно нарахував інфляційні та 3% річних за період, який передував направленню претензії про необхідність проведення оплати. За таких обставин, вимога про стягнення інфляційних в сумі 3788,59 грн. та 3% річних в розмірі 508,53 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 170,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з підприємство Диканівської виправної колонії Харківської області № 12, 61030, м. Харків, вул. Лелюківська,1 (в тому числі з р/р 26005301780337 УДК в Харківській області, МФО 351287, код 08680841) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", код НОМЕР_1) 15429,15 грн. основного боргу, 386,78 грн. 3% річних, 1199,43 грн. інфляційних, 170,15 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення по справі № 45/389-09 підписано 16 лютого 2010 року.