Справа №2а-3760
2009 рік
Іменем УКРАЇНИ
31 грудня 2009 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:
головуючого - судді Орєхова О.І.,
при секретарі - Кобець А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
04 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.
Верховна рада України своїм Законом «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 77 та ст. 110 та Законом України № 489 - V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12, призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6рп/2007 від 09.07.2007 р. по справі № 1-29/2007 р., керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: п. 1 визнати таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Як зазначено в п. 5 та п. 6 Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, зазначених законів що визнані неконституційними.
Рішенням Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органами державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України. При прийнятті цих законів або внесення змін до чинних законів не допускається ігнорування змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. та зобов'язати УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006-2007 р.
23 грудня 2009 року до суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви про зобов'язання УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2008-2009 р.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з”явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена, згідно телефонограми просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка приймає участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи в його відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які приймають участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення № 42556.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Отже, вимоги позивачки щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Відповідно до статті 6 Закону України, "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких, є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач 04 вересня 2009 року звернулася до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до відповідача про порушення своїх прав.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 04 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, в іншій частині позовних вимог позивачу відмовити, оскільки не ґрунтуються на законі.
Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року , Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 04 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька О.І. Орєхов