Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" лютого 2010 р. Справа № 40/333-09
вх. № 10638/4-40
Суддя господарського суду Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, особисто відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Вільхівської сільської ради, с. Вільхівка
про визнання права власності
Розглядається вимога позивача про визнання права власності на нежитлові приміщення складу, що розташоване по АДРЕСА_1 загальною площею 840, 7 кв.м. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 11 лютого 2010 року у зв*язку з навантаженністю судді Аюпової Р.М., справу № 40/333-09 було передано для розгляду судді Хотенець П.В.
Позивач в судовому засідання підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.
Позивачем була самовільно побудована нежитлова будова, яка розташована по вул. Кузнєцова, 1-р у с. Радгоспне (Сороківка) загальною площею 840, 7 кв.м. Харківського району Харківської області.
На замовлення позивача було виготовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 840, 7 кв.м.
Технічний стан будівельних конструкцій знаходиться в задовільному стані, забезпечує несучу здатність, необхідну для подальшої експлуатації приміщень будівлі. Будь - яких ознак порушення цілісності конструкцій на момент огляду в обслідуваних приміщеннях не встановлено. Зовнішній огляд приміщень і фасадів будівлі не вияв присутності пошкоджень і деформацій несучих і огороджуючих конструкцій і відхилення від архітектурно-будівельних норм, що здатні вплинути на можливість експлуатації приміщення. Застосовані матеріали і розміри конструктивних елементів володіють достатньою міцністю і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Експлуатація не протирічать будівельно-технічним, санітарним і протипожежним нормам.
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (будівлю) виникає з часу завершення будівництва (створення майна).
На підставі статті 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися в суд за захистом майнового права та інтересів. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається придбаним правомірно, Якщо інше не випливає із закону або незаконність придбання власності не встановлена судом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України господарська діяльність може здійснюватися на підставі речових прав передбачених Цивільним Кодексом України.
Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що: "житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно."
Прав третіх осіб під час будівництва позивачем нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 840, 7 кв.м. порушено не було.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з тим, що позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд вважає за необхідне витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 328, 331, 376 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 33, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності на нежитлове приміщення, літ А-1, склад, загальною площею 840, 7 кв.м. по АДРЕСА_2 за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Повний текст рішення підписаний 11.02.2010 року.
Суддя Хотенець П.В.