Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" лютого 2010 р. Справа № 55/317-09 (н.р. 21/3
вх. № 10698/5-55 (н.р. 1346/5-21)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Борисовця О.І.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-АМД", с. Буймерівка
до Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Черкаська Лозова
про стягнення 183894,24 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атон-АМД", с. Буймерівка,звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Черкаська Лозова, 183894,24 грн. заборгованості та судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 квітня 2009 р. позовні вимоги було задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 червня 2009 р. рішення господарського суду Харківської області від 02.04.09 р. було залишено без змін та апеляційну скаргу- без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 листопада 2009 року касаційне подання задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2009 року у справі № 55/317-09 та рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2009 р. скасовано. Справу передано на розгляд господарському суду Харківської області. Вищий господарський суд України у постанові від 23 листопада 2009 року дійшов висновку про те, що суди зобов'язані були дослідити умови договору, що стосуються джерел фінансування закупівлі будівельних матеріалів, на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства України щодо закупівель для державних потреб, на що звертає увагу в касаційному поданні прокурор.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 грудня 2009 р. було призначено справу до розгляду на 25 січня 2010 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2010 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
11 серпня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атон-АМД", с. Буймерівка (далі позивач) та Черкасько-Лозівською сільською радою, с. Черкаська Лозова (далі відповідач) було укладено договір поставки № 18, у відповідності до умов якого позивач продає, а відповідач, в свою чергу, купує будівельні матеріали згідно специфікації № 1, яка є невід"ємною частиною договору. Пунктом 2.1 договору передбачена загальна вартіть згідно специфікації № 1, яка складає 229894,24 грн. Пунктом 3.3 договору передбачено, що поставка будівельних матеріалів здійснюється напротязі 14 календарних днів після оплати. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом 100% вартості будівельних матеріалів. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 р.
В специфікації № 1 до договору № 18 від 11.08.08 р. сторони визначили найменування товару, кількість, ціну та вартість, яка складає 229894,24 грн.
На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 229894,24 грн., що підтверджується накладною № 57 від 27.08.08 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.
Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 46000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 51 від 03.10.08 р., № 52 від 08.10.08 р., № 53 від 10.10.08 р., № 58 від 30.10.08 р.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом вих. № 9 від 03.11.08 р. з вимогою погасити заборгованість за накладною № 57 від 27.08.08 р. згідно договору поставки № 18 від 11.08.08 р. Належним чином засвідчена копія вказаного листа додана до матеріалів справи з відміткою про отримання з боку відповідача.
Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 183894,24 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як було вищевказано Вищий господарський суд України у постанові від 23 листопада 2009 року дійшов висновку про те, що суди зобов'язані були дослідити умови договору, що стосуються джерел фінансування закупівлі будівельних матеріалів, на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства України щодо закупівель для державних потреб, на що звертає увагу в касаційному поданні прокурор.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Судом досліджено про те, що між сторонами було укладено господарський договір поставки№18, у відповідності до умов якого позивач був зобов"язаний поставити будівельні матеріали, а відповідач прийняти та оплатити їх. Матеріали справи свідчать про те, що сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору. Зобов"язання прийняті за вказаним договором позивачем виконані належним чином, відповідачем в свою чергу зобов"язання щодо оплати виконано частково, чим порушено право позивача, внаслідок чого останній звернувся до суду.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Слід зазначити про те, що позивач під час судового засідання вказував на те, що посилання відповідача на Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 28.03.08 р. № 274 взагалі не може братись до уваги, оскільки відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України, правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України, про що зазначив Конституційний суд України в рішенні від 09.10.08 р. у справі № 1-41/2008 і визнав цю постанову неконституційною. Вказані обгрунтування приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 183894,24 грн. боргу є правомірною та обгрунтованою, тому підлягає задоволенню.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене, керуючись ч.1ст.55,ст.ст.124,129Конституції України,ст.ст. 526, ч.2 ст.530, 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Черкасько -Лозівської сільської ради (Харківська область, Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул.1 ого Травня, код 04398882, р/р 35411002002249 в ГУДКУ в Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон АМД" ( Сумська область, Охтирський р-н. село Буймерівка, код 31938774, р/р 260053012554 у філії ХОУ ВАТ Ощадбанк, м.Харків, МФО 351823) - 183 894,24 грн. основного боргу, 183,89 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 11 лютого 2010 року.