Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" лютого 2010 р. Справа № 62/253-09
вх. № 10253/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - Нефедьєва М.О., дов. №б/н від 08.02.10р., Новак Н.П., Лук"янович О.В., дов. від08.02.10р.
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Харківського Художнього ліцею, м. Харків 3-я особа Харківська державна академія дизайну і мистецтв, м.Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду із позовною заявою про зобов"язання відповідача - Харківського Художнього ліцею укласти додаткову угоду до договору оренди №2970-Н від 06.10.06р. з орендною ставкою 15% за використання нежитлового приміщення (кімн.№408,408а, 409, 410, хол, медпункт, кабінет директора) на 4-му поверсі чотирьохповерхового навчального комплексу №3, загальною площею 335,50 кв.м., який знаходиться на балансі Харківської державної академії дизайну та мистецтв.
Представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Представники відповідача проти позову заперечують в повному обсязі, посилаються на те, що на підставі рішення господарського суду Харківської області від 31.08.09р. по справі №15/243-09 сторонами було укладено Додаткову угоду №4 від 16.10.09р., якою строк дії спірного договору продовжено до 03.06.10р.
Представник третьої особи в призначене судове засідання не з"явився, однак, через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просив розглядати справу за його відсутності та залишив вирішення спору на розсуд суду.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
06.10.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Харківським художнім ліцеєм укладено договір оренди № 2970-Н. Згідно з умов договору позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (кімн. №№ 408, 408а, 409, 410, хол, медпункт, кабінет директора, учительська) на 4-му поверсі чотирьохповерхового навчального корпусу № 3 (тех.А-4), (інв.№ 103010010)
загальною площею 335,50 кв. м, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Червонопрапорна, 11, що знаходяться на балансі Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Майно передано в оренду з метою розміщення закладу освіти для проведення навчально-виховного процесу. Договір укладений строком на 11 місяців - до 05.09.2007 року.
06.10.2006 року сторони за вищезазначеним договором підписали акт приймання-передачі орендованого майна.
Додатковою угодою № 2 від 28.01.2008 року договір оренди подовжено строком на 11 місяців, тобто з 05.09.2007 року по 04.08.2008 року.
Додатковою угодою № 3 від 28.08.2008 року договір оренди подовжено строком на 11 місяців, тобто з 04.08.2008 року по 03.07.2009 року.
16.10.09р. на підставі рішення господарського суду Харківської області від 31.08.09р. по справі №15/243-09 сторонами було укладено Додаткову угоду №4, якою строк дії спірного договору продовжено до 03.06.10р.
Відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р., №786 та змін до неї.
Пунктом 21 додатку № 2 до "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. зі змінами, для розміщенні державних навчальних закладів, що частково фінансуються з державного бюджеті передбачена орендна ставка в розмірі 5 % від вартості орендованого майна визначеної шляхом проведення незалежної оцінки. Згідно роз'яснення ФДМУ щодо застосування орендної ставки для розміщення державних навчальних закладів які не фінансуються з бюджету, то так як Методикою розрахунку окрема орендні ставка для таких державних закладів не передбачена, то слід застосовувати орендну ставку 15 % ( як за інше використання нерухомого майна).
Відповідно до листа ФДМУ №10-16-9901 від. 22.06.07 р., для розміщення державних навчальних закладів, які не фінансуються з бюджету, окрема ставка, згідно якої проводиться розрахунок орендної, плати не передбачена.
Підтвердженням бюджетного фінансування з 2008 року є Довідка органів державного казначейства про включення розпорядника (одержувача) бюджетних коштів. Як зазначає позивач, він листом від 11.11.08 р. № 06-8769 звертався до відповідача із проханням надати документи на підтвердження того, що він частково фінансується з Державного бюджету. Однак, відповідач таких документів не надав, у зв"язку з чим позивач просить зобов"язати його укласти Додаткову угоду до договору оренди №2970-Н від 06.10.06р., в якій визначити орендну ставку за користування орендованими приміщеннями у розмірі 15%.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст.. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 9.2 договору оренди №2970-Н від 06.10.06р. сторони визначили, що спори, які виникають за цим договором або у зв"язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно ч.2 цієї ж статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надсилав відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди №2970-Н від 06.10.06р. Надані позивачем до матеріалів справи листи №06-9698 від 08.12.08р. та №06-10484 від 31.12.08р. не можуть вважатись належними доказами звернення до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору, оскільки позивачем не надано доказів направлення або вручення цих листів відповідачеві.
Відповідно до ч.4. ст.188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З огляду на те, що позивачем не було дотримано порядку передбаченого чинним законодавством щодо внесення змін до договору, а саме не направлено відповідачеві пропозиції щодо внесення таких змін, суд вважає звернення позивача з позовом до суду про зобов"язання відповідача укласти Додаткову угоду до договору оренди №2970-Н від 06.10.06р., передчасним.
Крім того, 16.10.2009р. сторони уклали додаткову угоду №4 до договору оренди №2970-Н від 16.10.2006р., відповідно до якої строк дії договору було продовжено на 11 місяців (03.07.2009рпо до до 03.06.2010р.), орендна ставка не змінена, і, таким чином, дія вказаного договору оренди була продовжена на них самих умовах.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 629, 759 ЦК України, ст.188 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/253-09 підписано 10.02.10р.