Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" лютого 2010 р. Справа № 60/314-09 (н.р. 56/64-09)
вх. номер № 10625/1-60 (н.р. 1988/4-56)
Суддя Господарського суду Харківської області Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Холодної Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Супрун О.М., посвідчення № 241 від 16.12.2009 р.
позивача - Бабай О.М., довіреність № 01-16/158 від 09.02.2010 р.
відповідача - ОСОБА_2, паспорт серія МН 717894
розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Дворічанського району Харківської області, смт. Дворічна в інтересах держави в особі Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Дворічна
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про розірвання договору оренди
Прокурор Дворічанського району Харківської областізвернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області (позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду від 18.04.2005р., укладеного між Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_2
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 38 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором. Позивачем зазначено, що відповідач порушує істотні умови договору оренди. Відповідно до даних Дворічанського відділення Куп'янської ОДПІ відповідачем за період з 2005 року по 10.03.2009 року було сплачено лише 16000 грн. орендної плати за землю, заборгованість станом на 10.03.2009 року склала 24396,82 грн., що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, у позовній заяві прокурор зазначає, що ухилення відповідача від сплати орендних платежів за використання земельної ділянки носить систематичний характер, що завдає суттєвої шкоди інтересам держави в особі Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, в зв'язку з ненадходженням коштів до бюджету.
22 квітня 2009 року господарським судом Харківської області у справі № 56/64-09 було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду від 18.04.2005р., укладений між Дворічанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2009 року по справі № 56/64-09 - без змін.
Відповідач не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 року та рішенням господарського суду Харківської області від 22 квітня 2009 року по справі № 56/64-09 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, уточненням та доповненням до касаційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2009 року по справі № 56/64-09 касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 року по справі №56/64-09 скасовано, справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області.
Підставою скасування вищезазначеного рішення стало те, що судами не звернуто уваги на вимоги статті 782 Цивільного кодексу України та поза увагою судів залишилося питання чи реалізував позивач (Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області) право на відмову від договору, чи мав він дійсний намір припиняти дію спірного договору і, отже, чи порушені його права.
Крім того, судами не звернуто уваги на звернення Миколаївської сільської ради від 15.07.2009 року № 86 (а.с. 132), з якого, зокрема, вбачається, що сільська рада просила не розривати спірний договір оренди, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 наладивши роботу та запустивши у виробництво ставок, надав робочі місця для 16 осіб. Сплативши борги при великих затратах на ремонт та виробництво, а також оплачуючи заробітну плату працівникам, сільська рада звернула увагу на те, що є повна впевненість в своєчасній оплаті оренди, тим самим поповнюючи бюджет району, який скорочується кожного місяця.
Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарським судом ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 року було призначено справу до розгляду на 01 лютого 2010 року о 10:40 та витребувано у прокурора та сторін письмові пояснення стосовно обставин, викладених Вищим господарським судом України у постанові від 24 листопада 2009 року по справі № 56/64-09.
У судовому засіданні 01 лютого 2010 року судом було оголошено перерву до 10 лютого 2010 року о 11:20.
Прокурор у судовому засіданні 10 лютого 2010 року підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та поясненнях до неї, наданих до суду 19 січня 2010 року за вх. № 763. Так, у наданих поясненнях прокурор зазначає, що відповідачем істотно порушено умови спірного договору в частині оплати орендної плати, невнесення протягом трьох місяців підряд орендної плати є підставою для відмови від договору, згідно ст. 782 Цивільного кодексу України, однак згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України та відповідно до п. 39 спірного договору, сторони встановили, що розірвання договору можливо лише за рішенням суду, вказує також на те, що невнесення відповідачем орендної плати за вказаним договором носить систематичний характер, що завдає суттєвої шкоди інтересам держави в особі позивача, в зв'язку з ненадходженням коштів до бюджету, в свою чергу позивач здійснював всі заходи щодо належного виконання відповідачем вимог Закону України "Про оренду землі", позивачем було реалізовано право на відмову від договору оренди шляхом направлення відповідачу 26.09.2008 року за вих. № 01-12/1115 листа з пропозицією розірвати договір, однак відповідач не надав відповіді, крім того, прокурор вказує на те, що звернення Миколаївської сільської ради від 15.07.2009 р. № 86 є надуманим та обгрунтоване лише словами відповідача, підтверджуючих даних, викладених у листі сільська рада не має, у зв'язку з чим за даним фактом співробітниками УБОЗ ГУМВС України в Харківській області відносно Міколаївського сільського голови ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
10 лютого 2010 року прокурор надав супровідним листом вх. № 2645 копію постанови Київського районного суду м. Харкова по справі №3-744110/02 від 01.02.2010р., та копію пояснень ОСОБА_3 від 30.12.2009р., які судом долучаються до матеріалів справи.
Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, наданих 27.01.2010 р. за вх. № 357. Так, у наданих письмових поясненнях позивач вказує, зокрема на те, що ним було направлено відповідачу 26.09.2008 року за вих. № 01-12/1115 листа з пропозицією розірвати договір, однак відповідач не надав відповіді, отже позивач мав намір припинити дію спірного договору, щодо звернення Миколаївської сільської ради від 15.07.2009 р. за вих. № 86, позивач вказує, що відповідачем недоведено понесення великих затрат на ремонт та виробництво, крім того, відповідно до п. 3, 4, 6 договору земельна ділянка водного фонду передавалась в належному стані, недоліків, що могли перешкоджати її ефективному використанню не було.
10 лютого 2010 р. позивач надав супровідним листом вх. № 2644 довіреність №01-16/158 від 09.02.2010р., яка судом долучається до матеріалів справи.
Відповідач заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні, з підстав викладених у наданих під час розгляду справи поясненнях та скаргах (арк. 52, 66, 157, 178 - 1-й том справи, арк. 27 - 2-й том справи), зокрема вказує на відсутність заборгованості, налагодження роботи, здійснення витрат в сумі 483 000 грн. на ремонт дамби, очищення ставка та прилеглої до нього території, тому вважає, що збитків державі не було завдано та відсутні підстави для розірвання договору.
10 лютого 2010 року відповідач надав пояснення вх. № 2643, відповідно до яких вказує на неотримання листа позивача від 26.09.2008р. за №01-12/1115. Суд дані пояснення долучає до матеріалів справи.
Також 10 лютого 2010 року відповідач надав супровідним листом вх. № 2642 копії квитанцій, копію договору від 20.05.2005р. та копії актів прийомки та оплати виконаних робіт, які судом долучаються до матеріалів справи.
10 лютого 2010 року відповідач надав заяву (вх. 2641), в якій виклав клопотання про зобов'язання прокурора визначити суму понесеної відповідачем матеріальної шкоди державі. В обгрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на виконання умов спірного договору та необгрунтування прокурором значної матеріальної шкоди.
Прокурор та позивач проти задоволення даної заяви заперечують та пояснили, що несплата відповідачем орендної плати за спірним договором завдала суттєвої шкоди державі у зв'язку з ненадходженням коштів в сумі 24396,82 грн. до бюджету.
Суд, розглянувши дане клопотання, відхиляє його як безпідставне, оскільки предметом спору не є стягнення понесеної матеріальної шкоди державі, крім того, прокурор та позивач пояснили, що ненадходження коштів в сумі 24396,82 грн. до бюджету і спричинило значну шкоду.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові касаційної інстанції, судом встановлено наступне, що між Дворічанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, який зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради як фізична особа - підприємець 05 квітня 2005 року за № 2 480 000 0000 014524, 18 квітня 2005 року було укладено договір оренди землі. Даний договір зареєстрований відділом Дворічанського відділу Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 15 червня 2005 року за №040569200001.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідачу було передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради загальною площею 61,9456 га., у тому числі пасовища - 7,8123 га, порушені землі - 0,0422 га, болото - 6,7230 га, гідротехнічні споруди - 1,5575 га, чагарник - 17,6532 га, ставок - 28,1574 га, на земельній ділянці також знаходяться об'єкти нерухомого майна глуха земляна гребля та водовипуск.
Згідно п.3, п. 4 договору земельна ділянка разом з пасовищами, порушеними землями, болотом, гідротехнічними спорудами, чагарником, ставком, а також нерухоме майно глуха земляна гребля та водовипуск передані відповідачу в належному стані, що не спростовано відповідачем.
Згідно п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 364200,00 грн.
Згідно п.15, п. 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб та цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до п.8 договору його було укладено на 49 років.
Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від грошової оцінки, що становить 10926,00 грн. Орендна плата вноситься у строки - 15.08., 15.11.
Відповідно до облікових даних Дворічанського відділення Куп'янської ОДПІ (даних облікових карток, акту звірок), станом на 20.02.2008р. відповідач мав борг по сплаті орендної плати за землю на загальну суму 25603,67 грн.
25.02.2008р. прокуратурою Дворічанського району до Харківського окружного адміністративного суду було пред'явлено позов про стягнення з гр.ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 25603,67 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2008 р. позов прокурора Дворічанського району було задоволено у повному обсязі.
Згідно довідки ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 10.02.2009р. № 132/9/17-171, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) перебуває на обліку як приватний підприємець в ДПІ Ленінського району м.Харкова з 21.04.2005р.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.01.2010 р. відповідач не припинив свою підприємницьку діяльність.
Відповідно до даних Дворічанського відділення Куп'янської ОДПІ, гр.ОСОБА_2 за період з 2005 року по 10.03.2009р. було сплачено лише 16000,00 грн. орендної плати за землю. Заборгованість відповідача по орендній платі за землю станом на 10.03.2009 р. складає 24396,82 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 вказаного вище закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту 28 вказаного договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 41 договору).
Згідно п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
Статтею 26 вказаного вище закону за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до частини 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно із статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Згідно з п. 38 спірного договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
В порушення умов договору відповідач систематично не сплачував орендну плату в обумовлених сторонами в договорі порядку, розмірі та строки.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Листом за №01-12/1115 від 26.09.2008р. позивач запропонував відповідачу розірвати спірний договір оренди за згодою сторін та просив повідомити про прийняте рішення у місячний термін. В якості доказу направлення даного листа прокурором було надано журнал реєстрації вихідної кореспонденції позивача за 2008 рік з відміткою про направлення відповідачу даного листа, однак суд не приймає даний документ, в якості належного та допустимого доказу направлення відповідачу вказаного листа, виходячи з наступного.
Згідно п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. за №1155, що діяли на момент направлення вищенаведеного листа відповідачу, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень (поштових переказів) видається один розрахунковий документ.
Таким чином, належним та допустимим доказом факту направлення поштового відправлення є відповідний розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), а не виписка з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
Відповідно до п.37 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. за №1155 поштові відправлення (поштові перекази) до моменту вручення їх адресатам (одержувачам) є власністю відправників, якщо не здійснено їх вилучення відповідно до закону.
Відповідач у судовому засіданні та наданих письмових поясненнях свідчить про те, що він не одержував лист за №01-12/1115 від 26.09.2008р. та про його існування дізнався під час розгляду справи №56/64-09.
За таких обставин, суд вважає, що на момент розгляду справи спірний договір не припинив своєї дії, оскільки в силу ст. 782 Цивільного кодексу України договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, однак, суд вважає, що позивач мав намір розірвати спірний договір, але не довів суду, що ним було реалізоване дане право.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Здійснення відповідачем дій, направлених на налагодження роботи та запущення у виробництво ставка, надання робочих місць для 16 осіб не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Підприємець несе всі ризики, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, самостійно визначає свою діяльність з метою одержання прибутку та не звільняється від відповідальності за невиконання умов договору у разі здійснення ним дій направлених на налагодження роботи.
Щодо звернення Миколаївської сільської ради про не розривання спірного договору оренди, у зв'язку з тим, що відповідачем було налагоджено роботу та запущено у виробництво ставок, надано робочі місця для 16 осіб, судом з'ясовано, що відповідно до пояснень голови Миколаївської сільської ради ОСОБА_3 від 30.12.2009 року клопотання від 15.07.2009 р. за № 86, відповідно до якого сільська рада просила не розривати спірний договір грунтувалося на словах відповідача та підтверджуючих даних сільська рада не має.
Крім того, відповідачем не надано документального підтвердження, обставинам, викладеним у зверненні (клопотанні) Миколаївської сільської ради від 15.07.2009 р. № 86.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи те, що при укладенні спірного договору волевиявлення відповідача було вільним та відповідало його внутрішній волі, він погодився зі всіма умовами договору шляхом його підписання, якими, зокрема, п. 38 договору встановлено, що розірвання договору можливо за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання стороною обов'язків за договором, а саме несплати орендної плати, а також приймаючи до уваги те, що несплата відповідачем орендної плати носила систематичний характер, відповідач ухилявся від сплати орендних платежів, що спричинило суттєвої шкоди інтересам держави в особі Дворічанської райдержадміністрації Харківської області, у зв'язку з несвоєчасним надходженням коштів у держбюджет в розмірі орендної плати, позовні вимоги прокурора Дворічанського району Харківської області обгрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, 530, 610, 611, 614, 617, 626, 627, 651, 782 Цивільного кодексу України, ст. 42, 44, 193 Господарського кодексу України, ст. 17,26 Закону України "Про плату за землю", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 13, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", п. 36, 37 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. за №1155, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відхилити клопотання відповідача про зобов'язання прокурора визначити суму нанесеної матеріальної шкоди державі.
Позов задовольнити повністю.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки водного фонду від 18.04.2005 р., укладений між Дворічанською районною державною адміністрацією (62702, Харківська область, смт.Дворічна, вул.Радянська, 8; код ЄДРПОУ: 04059579) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.10.2004р.) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м.Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 85,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.10.2004р.) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 15 лютого 2010 року.
Суддя Чистякова І.О.
справа №60/314-09 (н.р. №56/64-09)